Віктору шістдесят три. Останні десять років він живе в кіоску. Свій будинок киянин називає келією і ні на що не скаржиться. Як він там опинився? — Я народився і виріс у Києві. У школі був хуліганом, вчився погано, та й не любив цю справу. Зате полагодити годинник або праску — це запросто. Не міг дочекатися, коли вже зможу піти працювати, робити щось руками. Коли мені виповнилося шістнадцять, влаштувався на завод крутити залізяки. Там я навчився майже всього, що вмію. Я був слюсарем механоскладальних робіт; свердлив деталі, зачищав на них шви. Завод працював на оборонку, все було серйозно: креслення, допуски, перепустки. Деталі, з якими я мав справу, були мікроскопічні, в руку поміщалося дві тисячі штук, не менше. Кладеш деталь на палець і починаєш знімати зі швів сталеві задирки. До кінця зміни палець увесь у крові. Зарплата у мене була як у небіжчика — 40-50 рублів на місяць. Прибиральниці отримували сімдесят. Загалом, спогади про той час не дуже приємні. Коли Союз розвалився, мій брат, якій лагодив взуття, запропонував мені зайнятися тим же. Я сумнівався, але він відкрив спортивну сумку і сказав: «Дивись, Вітьку!» Днище було завалене купюрами — п’ятірками, десятками, четвертаками. Так я почав лагодити взуття. Через місяць подумав: а чи тим я займаюся у житті? Потім одна дівчина принесла босоніжки, їй потрібно було, щоб я поставив набійки. Я все зробив так, як звик робити на заводі, — обточив акуратно, акуратно поставив. Коли вона прийшла забирати їх, то мало не зойкнула від захвату: «Боже, хіба можна таке зробити руками?» Я їй кажу: «Дякую вам, дівчино, за ваш відгук. Тепер я знаю, що правильно обрав ремесло». На місці, де зараз ТЦ «Більшовик», раніше стояв гуртожиток. Там я прожив три роки. Працював у ньому ж, на загальній кухні. Спочатку допомагав братові, потім почав лагодити взуття сам. Клієнтів було багато. У майстерні я познайомився зі своєю дружиною. Одружився — і залишився без даху над головою. Моя колишня дружина родом із Білої Церкви, жила вона у хрущовці з мамою. Умови у них були жахливі: квартира на останньому поверсі, кватирки не відчиняються, влітку дихати нічим. У супруги моєї через це чорні кола під очима були. Я не хотів, щоб мої майбутні діти жили в такому жаху, тому продав київську комуналку, яка дісталася мені від матері, і купив нам із дружиною двушку в Білій Церкві. Через рік після новосілля дружина передумала жити зі мною. Якийсь час ми ще були разом, потім у нас народилася донька, а потім я знову перебрався до Києва — не хотів, щоб діти бачили, як батьки гиркаються. Гуртожиток, в якому я жив і працював у Києві, згорів. Дому у мене не було. Тоді я зняв в оренду цей кіоск, раніше він належав чоботареві. Коли той помер, я купив це місце у його доньки, заплатив тисячу доларів. Кіоск не був підготовлений до життя. Але я прибрав перегородку, через яку тут навіть не можна було стати на повний зріст, установив вікна з подвійним склом і другі двері — щоб не було протягу. Я сплю на лежанці, їжу купую в магазині, іноді готую на електроплитці. Обігрів на електриці, тому взимку тут тепло, а влітку — задуха. Електроенергію беру від кабелю. Туалет, душ — у тренажерній залі навпроти. У мене там бартер: я господареві взуття лагоджу, він мене пускає помитися. Когось такі умови можуть лякати, але я людина віруюча, звик жити в аскезі. На місяць я заробляю в середньому 12 тисяч гривень. У вересні-жовтні, коли люди готують взуття до зими, — майже двадцять. Своє ремесло я люблю за свободу: будь-якої миті можу зачинити майстерню і поїхати куди завгодно. Якщо мене немає, клієнти телефонують. Повна свобода! Взуттєва справа вимагає тонкої ручної роботи, і вона у мене виходить. Колись давно я запитав у майстра, якому належав кіоск, скільки він на день лагодить пар взуття. Той відповів — одну-дві. Я — близько тридцяти. Коли я розповів йому про це, він сказав, що такого не буває. Кіоск — це не будинок, а келія. Ченці в таких живуть і моляться, а я живу, працюю і молюся — і так десять років. Нещодавно я подумав, що не хочу померти в цьому кіоску. Я тридцять років дихаю етилацетатом, від сидячого способу життя у мене страшенно болять ноги. Втомився я, знесилився, тому планую закінчувати цю справу. Десять років тому я купив будиночок на Чернігівщині та скоро переберуся туди назовсім, а кіоск піде на металобрухт. У світі немає нічого вічного і всьому настає кінець.

Представники Київської міської державної адміністрації спільно з КП «Муніципальна охорона» провели рейд щодо дотримання протиепідемічних вимог МАФами, які продають «швидку» їжу та напої на виніс, а також ринками столиці. Про це повідомив радник Київського міського голови, секретар Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Володимир Бондаренко. «Під час рейду виявили роботу МАФів у парку Шевченка, але після короткої розмови, продавці зачинили кіоск. Будемо днями перевіряти, щоб вони не відновили роботу до завершення заборони на відвідування парків. Адже робота МАФів у місцях, що обмежені для відвідування, зокрема, у парках, – не допускається. Загалом тенденція непогана – власники МАФів інструктують продавців щодо протиепідемічних заходів, тому у більшості випадків порушень немає. Те саме стосується й ринків», – розповів Володимир Бондаренко. Він наголосив, що протягом дії карантину проводитимуть перевірки дотримання протиепідемічних вимог. Окрім того, рейдовим способом будуть перевіряти дотримання правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм. Нагадаємо, що в Києві затвердили вимоги до роботи МАФів, які готують і продають «швидку» їжу та напої на виніс, а також до роботи ринків. Так, працювати можуть тільки МАФи, де приготування здійснюється всередині, без доступу споживачів, а продаж – через спеціально обладнане віконце видачі. На входах мають бути диспенсери з антисептиками, забезпечено наявність одноразових серветок, рукавичок для відвідувачів. Звичайно, що у МАФах мають дотримуватися загальних протиепідемічних вимог та дезінфекційних заходів, як то масковий режим, щоденна термометрія персоналу, організація безпечного збору використаних засобів індивідуального захисту та їх утилізація, забезпечення дотримання дистанції тощо. Що до роботи ринків, там мають забезпечити: масковий режим працівників та відвідувачів; дистанційну термометрію на вході; недопуск на територію ринку осіб із ознаками ГРВІ; забезпечення дистанції 3 м між торговими місцями та дистанції 1,5 м між відвідувачами; дезінфекцію контактних поверхонь кожні три години; недопущення стихійної торгівлі навколо ринків; заборону на приготування та споживання їжі на місці продажу. Варто зазначити, що агропродовольчі ринки столиці відкривають поступово за умови забезпечення ними виконання низки протиепідемічних вимог.

В Киеве начали снос строительного и радиорынка по ул. Ревуцкого 40, возле метро "Харьковская". Рано утром несколько бульдозеров при поддержке людей в камуфляже (по словам предпринимателей - бойцов "Айдара") разгромили часть МАФов вместе с товаром, работники рынка стали на защиту своего имущества. Возведены баррикады, стороны перебрасываются камнями, в ход пошли дубинки, огнетушители и слезоточивый газ. Предприниматели утверждают, что "титушки Киевблагоустроя" не только ломали павильоны, но и выносили из них ценные вещи. в частности электронику и бытовую технику. Полиции на месте противостояния много, но очевидцы говорят, что правоохранители заняли позицию стороннего наблюдателя и не особенно вмешиваются в происходящее.

В воскресенье, 4 декабря, возле станции метро "Политехнический институт" в Киеве снесли часть МАФов. Об этом сообщают пользователи Facebook. Демонтаж начался около 3 часов ночи. Снесли киоски, которые находились напротив выхода из станции и торговый ряд на Политехническом переулке. Всего было демонтировано более 15 МАФов.

Утром 1 ноября около станции метро Берестейская неизвестные повредили здание с торговыми точками. Об этом с места происшествия сообщает корреспондент ЛІГА.net. По словам очевидцев, около 06:20 утра к зданию по улице Лагерной 46/48 подъехал бульдозер и ковшом повредил киоски торгового ряда. Одна из арендаторов, представившаяся Светланой, заявила, что это было сделано работниками Киевблагоустройства и столичного департамента городского благоустройства. Коммунальщики якобы предупреждали заранее о том, что согласно официальному распоряжению, арендаторы должны очистить здание до понедельника. "Мол, незаконная застройка с нарушениями... Мы возмущены, это беспредел, ситуацию таким образом изменить нельзя, поскольку на этом месте все равно что-то построят", - сказала она. Слова Светланы о том, что это было сделано работниками коммунальных служб, корреспонденту ЛІГА.net подтвердили еще двое людей, представившихся арендаторами. На месте инцидента работают правоохранители, которые отказались комментировать происшествие.