Військовий фотограф Олександр Клименко: «Кожного дня і кожної ночі тисячі українців стоять на передовій під обстрілами і живуть в землянках. Бережуть нас для того, щоб ми, мільйони нерозумних на диванах біля телевізорів, гралися долею країни. 54 окрема механізована бригада, 46-й окремий батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна»».

Сегодня в Соломенском районном суде Киева избирали меру пресечения мэру Одессы Геннадию Труханову, задержанного вчера в аэропорту Борисполь детективами НАБУ. С самого утра под судом появилась группа поддержки Труханова в лице молодых людей спортивной внешности в черной униформе. Чуть позже собрались представители "Национальных дружин", С-14 и батальона "Донбасс", с требованием "Труханова - на нары". Практически сразу же начались столкновения между националистами и "спортсменами Труханова", переросшие в масштабное противостояние противников одесского мэра с полицией. После задержания нескольких активистов "Национальных дружин" ситуация накалилась, прозвучали выстрелы - огнестрельное ранение ног получил сотрудник полиции, стрелявший задержан. Произошло несколько серьезных стычек, обе стороны активно поливали друг друга слезоточивым газом, очевидцы сообщают о серьезно пострадавших полицейских и активистах, несколько человек избиты до потери сознания. В самом здании суда люди в черном вытянули из зала заседаний и избили активиста "Автомайдана" Виталия Устименко: "Это были одесские титушки, и командовали ими одесские депутаты", - заявил Виталий.Ну а самого Геннадия Труханова суд отпустил на поруки нардепа от БПП Дмитрия Голубова. «Применить к подозреваемому Труханову меру пресечения в виде личной поруки. Определить поручителем народного депутата Верховной Рады Голубова Дмитрия», - заявил судья. Также судья обязал отпустить Труханова в зале суда.

Фотограф, який пройшов не одну «гарячу точку», своє враження від роботи в зоні АТО висловив так: «Це саме той випадок, коли доброзичливе в цілому ставлення до журналіста, загальний комфорт у роботі, велика кількість фотографічно цікавих ситуацій і чудовий доступ стикаються з безумовною необхідністю зупиняти себе. Інакше – загибель. Весь цикл «ротації», весь час, поки я був на позиціях, йшли безперервні бойові зіткнення: артилерійські обстріли та окопні дуелі. Це дуже і дуже серйозно – те що відбувається в маріупольському секторі. Немає ніякого перемир’я. До чого лицемірити? Йде класична позиційна війна, під час якої гинуть люди. У мене немає ілюзій – ще нескоро перестане литися кров на Донбасі. Не загоїлися рани... Не вщухла гординя... Якщо говорити про те, що найбільше запам’яталося з того відрядження, то це була зйомка в бліндажі, коли позиції «Донбасу» накрила артилерія супротивника. Ми просто сиділи під товстенною бронеплитою, під товщею землі і мовчали. Але в мовчанні цьому було стільки напруги! Прямо над нашими головами свердлили повітря снаряди і свистіли осколки. Окоп і бліндаж трусило. Земля стогнала. Потім хтось сказав: «Не дай Бог – пряме... І тоді всім відразу п***ц...»