Департамент охорони культурної спадщини КМДА спільно з небайдужою громадськістю та за підтримки бізнесу продовжує роботи із захисту й укріплення пам’яток, які можуть потрапити під вогонь російських окупантів. Зокрема, завершили укріплення пам’ятника Петру Сагайдачному. Наразі проводять роботи на пам’ятниках Богдану Хмельницькому, Княгині Ользі та Миколі Лисенку. Днями стартує укріплення пам’ятника Григорію Сковороді. Також 24 березня були завершені роботи біля пам’ятника Самсону, експозиції музею Михайлівського собору, на Кам’яниці київського війта, біля пам’ятника Володимиру. У Святошинському районі захистили пам’ятник Преподобному Миколі Святоші, великому подвижникові, ченцю Києво-Печерської Лаври, встановлений 2006 року та пам’ятник Володимиру Вернадському. Рішення, які матеріали та технології використовувати приймаються щоразу індивідуально, пояснили в Департаменті. В залежності від типу та матеріалу постаменту, його висоти, надійності фундаменту, оптимальності вартості робіт тощо. Наприклад, у випадку з пам’ятником Володимира Великого застосування піску є неможливим. Нижня частина пам’ятки закрита плитами опалубки, що досить надійно від уламків вибуху. А верхня частина частково закрита щитами, частково шарами матеріалу, що є протипожежним, та демпером від уламків. При захисті, враховували матеріал скульптури, він досить міцний проти малих уламків. Неможливість сильного навантаження фундаментів зробили це рішення єдиним можливим в цьому випадку. «Я дякую колективам Департаменту охорони культурної спадщини та Київського науково-методичного центру за самовіддану роботу. Окрема подяка всім небайдужим киянам, бізнесу, які за ці кілька днів неймовірно допомогли і продовжують нам допомагати. За два дні ми отримали понад 80 дзвінків із пропозиціями надати будматеріали, свою фахову роботу, техніку. Нам передали два генератори. Робота кипить, а ваша допомога надихає. Українці, ви — неймовірні!» — наголосив директор Департаменту Олександр Никоряк. Усіх небайдужих представників будівельного бізнесу запрошують долучитися до захисту пам’яток Києва: тим, хто може надати фахівців із монтажу будівельних лісів та опалубки, будівельних альпіністів, водіїв маніпулятора — необхідно звертатись за телефоном +38 098 689 6322; хто може допомогти із лісами будівельними металевими, опалубною фанерою, дошкою, супердифузійною мембраною вогнестійкою, маніпуляторами — звертатись за телефоном +38 097 828 0627.

У Львові керівництво міста та області, громадськість вшанували 111-ту річницю від дня народження голови Проводу ОУН, Героя України Степана Бандери. Переважно свободівці та члени Конгресу українських націоналістів під музичний супровід поклали квіти до пам’ятника Степану Бандері. Опісля відбулась спільна молитва за Україну та громадське віче.Цього року на віче з різних причин були відсутні перші особи (не було одразу трьох Голів: голови обладміністрації, голови обласної ради та міського голови Львова), проте важко було не помітити новопризначеного заступника начальника поліції Львівської області Дмитра Міхальця. Й не дивно, ріст правоохоронця - 2м. 10 см.

В Харькове активисты 2 июня снесли бюст советского маршала Георгия Жукова. Во время акции произошли столкновения между правоохранителями и участниками акции, в результате которых пострадал как минимум один человек.

Відтоді, як в Україні почався процес декомунізації, з пам’ятниками і творами мистецтва радянського періоду, що перебувають у публічному просторі, почали відбуватися трансформації. Zaborona.com публікує добірку знімків, які протягом трьох рокiв зробила дослідниця Євгенія Моляр під хештегом #Жовтоблакить. «Після подій на Майдані у 2014 році в Україні з’явився тренд на кольори державного прапора, – описує Моляр добірку. – Масово розмальовувались паркани, мости, автомобільні відбійники, як ствердження патріотичного поступу. Тоді багато де можна було побачити людей із скриньками “на фарбу”. Досить швидко цей емоційний порив минув, фарба на парканах потемніла та облущилась, і настав час справжньої #жовтоблакиті. Тепер #жовтоблакить це спосіб знешкодження проявів ворожої ідеології в публічному просторі. Все, що не можна декомунізувати шляхом знищення треба пофарбувати». Закон «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки» був прийнятий 9 квітня 2015 року. 15 травня закон був підписаний президентом і набув чинності. У рамках декомунізації було перейменовано близько тисячі населених пунктів і 52 тисячі топонімів, демонтовано приблизно 2,5 тисячі пам’яток, з яких понад 1,5 тисячі були монументами на честь Леніна.

Мер Києва Віталій Кличко на своїй сторінці у Facebook показав процес створення пам’ятника богатирю Іллі Муромцю, який встановлять в оновленому столичному парку, що тепер називається "Муромець". Позує скульптору сучасний український богатир Василь Вірастюк. «Встановити пам'ятник плануємо влітку в парку «Муромець» (колишній парк Дружби народів), де зараз триває реконструкція. У конкурсі на облаштування зеленої зони перемогла авторська група на чолі з молодим талановитим художником-скульптором Володимиром Журавлем, - зазначив Віталій Кличко. - Його скульптури прикрашають сьогодні Поштову площу. У новому парку поєднаються і дух нашої доблесної старовини, і сучасність», - написав мер. Він підкреслив, що назву «Муромець» парк отримав не випадково, бо розташований в історичному місці, де у 12-13 століттях була територія сторожової застави та місце постійної дислокації київської дружини. Висота скульптурної композиції буде приблизно 15 метрів – зазначає Володимир Журавель. За його словами, сама фігура богатиря буде заввишки 4 метри та відлита з бронзи. На фото, яке оприлюднив Віталій Кличко, скульптор демонструє модель пам’ятника та один з уже готових елементів композиції – богатирський меч. За словами Василя Вірастюка, сучасного українського богатиря, який погодився позувати скульптору, за час спільної роботи над пам’ятником він почав відчувати себе частиною легенди: «Може воно так і було. Сидів Ілля. Дивився за небокрай. Чи не сунуть на нас непрохані злі люди». Віталій Кличко також зазначив, що парк "Муромець" буде облаштовано із використанням сучасних трендів в ландшафтній архітектурі, сучасною системою інформації та навігації, велодоріжками, сучасним освітленням.

У четвер, 15 лютого, близько 14:00 представники правих організацій розбили плити та напис «переможцям над нацизмом» на Монументі Слави, що на вул. Стрийській. Замість відбитого напису, активісти фарбою написали «пам’ятник окупантам». За словами організаторів акції, у такий спосіб представники націоналістичних організацій, зокрема «Правого сектору», Добровольчого руху ОУН та організації «Сокіл», хотіли привернути увагу влади до того, що пам’ятник слід знести у рамках декомунізації. «Це наша інформативна акція, ми сподіваємося, що влада прислухається до нас. Вважаємо, що пам’ятник підпадає під декомунізацію і його мають знести. Якщо влада не буде до нас дослухатися, до подивимося, як розгортатимуться події», - пояснив ідею акції голова львівського осередку «Правого сектора» Тарас Бобанич. Додамо, що фахівці Українського інституту національної пам’яті повідомили, що «Монумент Слави є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а тому, відповідно до закону, не є символікою комуністичного тоталітарного режиму та не підлягає обов’язковому демонтажу». Нагадаємо, що у травні 2017 у Львові створили робочу групу по можливому демонтажу Монументу Слави. Депутати Львівської обласної ради запропонували на цьому місці встановити Меморіал пошани українських воїнів, які борються з російським агресором. Ще раніше розглядалися варіанти перенести монумент в музей «Територія терору». А керівництво Парку культури, біля якого він розташований, як варіант розглядало надати пам'ятнику нову функцію - зробити тут музей під склом, а на горі облаштувати оглядовий майданчик. Це не перший випадок нищення монумента. У грудні 2010 року невідомі облили фарбою монумент і намалювали на ньому, під написом «Переможцям над фашизмом», серп і молот та свастику. А 28 квітня 2016 р. монумент розфарбували у синьо-жовті кольори. Після цього, у серпні 2016 року «Муніципальна дружина» встановила поблизу монументу камери відеоспостереження, за допомогою яких мали б стежити за дотриманням безпеки у цьому місці.

Едва ли не в каждом крупном городе мира есть скульптура или памятник, считающиеся местной достопримечательностью. Но далеко не ко всем из них туристы выстраиваются в очередь с фотоаппаратами. Наши сегодняшние герои на отсутствие внимания пожаловаться не могут. Не обойдем их стороной и мы.

В Одессе появился памятник одного из сегодняшних кандидатов в мэры - Дарта Вейдера. Этот эксцентричный персонаж водружает свои изваяния, дабы остаться в памяти потомков. Автор монумента – скульптор Александр Милов. Памятник вождю мирового пролетариата составляет основу этого монумента – новая оболочка в виде образа Дарта Вейдера просто «одета» на старый памятник Ленину. Этот нюанс – тема для будущих бесконечных шуток, но факт остается фактом – Ленин находится внутри Дарта Вейдера. По словам самого Вейдера в голове у монумента находится антенна, бесплатно раздающая вай-фай. «Сначала я был резко против создания этого памятника. Мне казалось, что это перебор. Но походив, посмотрев, я успокоился: это самое то. Раньше нужно было умереть, чтобы о тебе вспомнили. Поэтому памятник при жизни особенно приятен. Желаю всем политикам вести себя так, чтобы им ставили памятники при жизни», — заявил Вейдер. Вейдер появился как всегда с присущей его роли «большой помпой» в окружении Чубаки и неизменных телохранителей-роботов. Бред, который он излагал, вещая в микрофон, никто не слушал, все журналисты просто пытались троллить кандидата в мэры. Это был театр одного актера и слушатели наградили его аплодисментами за блестящий спектакль.

В мире установлены сотни памятников овощам и другим сельхозкульутрам. Ведь как бы не высока была ценность технических изобретений, без даров природы человечеству не прожить. А в тяжелые и голодные годы эти простые продукты помогали людям выживать.