НОВИНИ ДНЯ: В Україні відновили можливість змінити оператора мобільного зв’язку із збереженням номера  Синоптики повідомили, яким буде січень в Україні  Російську та білоруську виключать з переліку мов, що підлягають захисту в Україні  Орбан зробив чергову заяву про війну в Україні  Що є військово-обліковим документом: у ТЦК нагадали чоловікам про обов'язок  Синоптики дали прогноз на 26 грудня в Україні. Де чекати дощі та сніг  Кіт Келлог розповів про плани Трампа щодо Українивсі новини дня
Фоторепортажіметки: исследования
  • Рекордне занурення і сумна несподіванка: на дні Маріанської западини знайшли пластикове сміття Рекордне занурення і сумна несподіванка: на дні Маріанської западини знайшли пластикове сміття

    Американський дослідник Віктор Весково занурився на глибину близько 11 км в найглибшу западину світу - Маріанський жолоб у Тихому океані. Він провів чотири години, досліджуючи дно западини у своєму батискафі, розрахованому на величезний тиск на великій глибині. Дослідник виявив морських істот, але також знайшов пластиковий пакет та обгортки від цукерок. Це третій раз, коли людина змогла досягти найбільших глибин океану. Перше занурення на дно Маріанського жолоба здійснили у 1960 році лейтенант ВМС США Дон Волш та швейцарський інженер Жак Піккар в апараті під назвою батискаф "Трієст". Півстоліття потому, у 2012 році режисер Джеймс Кемерон здійснив одиночне занурення у своєму яскраво-зеленому підводному апараті. Останнє занурення сягнуло глибини 10 927 метрів - на 11 метрів глибше за попередній рекорд. Таким чином Віктор Весково став новим рекордсменом. Загалом пан Весково та його команда здійснили п'ять занурень під час своєї експедиції. Для дослідження віддалених ділянок дна також використовували роботизовані глибоководні апарати. Віктор Весково заявив: "Майже неможливо описати, наскільки ми всі схвильовані через наші досягнення. Цей підводний апарат та його базовий корабель разом з надзвичайно талановитою командою змогли піднести морські технології на неймовірно високий рівень, швидко і неодноразово занурившись у найглибшу, найсуворішу ділянку океану". За зануренням стежив Дон Волш. "Я вітаю Віктора Весково і його видатну команду з успішним завершенням їхнього історичного дослідження Маріанської западини. Шістдесят років тому ми з Жаком Піккаром стали першими, хто дослідив найглибше місце у світовому океані. Тепер коли я вже у віці, для мене було честю бути запрошеним у цю експедицію в місце моєї молодості", - розповів пан Волш. Команда стверджує, що відкрила чотири нових види ракоподібних, яких називають бокоплави або амфіподи. Учасники експедиції кажуть, що бачили кільчастого черв'яка типу ехіури на глибині 7000 метрів та рожевого морського слимака на глибині 8000 метрів. Вони також знайшли яскраво забарвлену кам'янисту породу, яку могли утворити мікроби, а також зібрали зразки породи з дна. Під час експедиції було виявлено і сліди людської діяльності на планеті - пластикове сміття. Раніше інші експедиції такого не бачили. Щороку в океани потрапляють мільйони тонн пластику, але про те, де воно зрештою опиняється, відомо небагато. Тепер науковці планують перевірити, чи містять істоти, зразки яких вони зібрали, мікропластик. Нещодавні дослідження засвідчили, що це є поширеною проблемою навіть для тварин, які мешкають на глибині. Занурення пана Весково стало частиною експедиції "П'яти глибин", в рамках якої науковці досліджують найглибші ділянки п'яти океанів світу. Організатором експедиції став приватний інвестор Віктор Весково, який перед тим, як присвятити себе океанським глибинам, здійнявся на найвищі вершини семи континентів планети. За останні півроку експедиція також здійснила занурення у жолоб Пуерто-Рико в Атлантичному океані (8 376 м), Південно-Сандвічів жолоб у Південному океані (7 433 м) та Яванський жолоб в Індійському океані (7 192 м). Останнім викликом для команди стане занурення в безодню Моллой у Північно-Льодовитому океані, наразі заплановане на серпень 2019 року. Підводний батискаф завдовжки 4,6 м і завширшки 3,7 м під назвою "DSV Limiting Factor" збудувала американська компанія Triton Submarines, що прагнула створити апарат, який міг би здійснювати занурення в будь-яку частину океану. У його герметичному корпусі з титану завтовшки 9 см можуть розміститися двоє людей, тож занурення можна здійснювати самому або вдвох. Апарат може витримати величезний тиск на дні океану: 1000 бар, що дорівнює тиску на людину нагромадження з 50 літаків. Підводний апарат може також працювати в повній темряві та за дуже холодних температур. У таких умовах проводити відеозйомки було нелегко - про експедицію "П'ять глибин" знімає документальний фільм компанія Atlantic Productions для телеканалу Discovery. Креативний директор Atlantic Productions Ентоні Геффен зізнався, що ці зйомки стали найскладнішими в його кар'єрі. Після завершення експедиції "П'яти глибин" пізніше цього року підводний апарат планують передати науковим установам, щоб дослідники змогли і надалі його використовувати. Складнощі з дослідженням глибин океану, навіть за допомогою роботизованих плавальних апаратів, зробили океанські жолоби найменш дослідженими місцями на планеті. Ці місця, які раніше вважалися недоступними, виявилися наповненими живими створіннями. Також з'являється все більше доказів того, що вони виступають поглиначами вуглецю, регулюючи хімічний склад та клімат Землі.

    14.05.2019 8 17563
  • Картопля, бульба, крумпля і мандебурка: статистика українських діалектів Картопля, бульба, крумпля і мандебурка: статистика українських діалектів

    Україна - велика й різноманітна країна, відповідно, українська мова багата на різні діалекти. Проект Dialectstat провів цікаве дослідження сучасного поширення діалектів та рідковживаних слів української мови за допомогою математичних методів: "Джерелом первинної інформації є дані опитування щодо вживаності більше 400 вибраних слів. Запропоновано таку градацію рівнів вживання кожного слова:5 - активно вживаю тільки такий варіант слова;4 - вживаю час від часу, або на рівні з іншим аналогом;3 - вкрай рідко вживаю;2 - знаю, але ніколи не вживаю;1 - ніколи не чув цього слова.Кожен респондент також вказував рік свого народження та населений пункт в якому проживав до закінчення школи. Вважаємо, що саме до закінчення школи формується основна лексика. В період з грудня 2011 до лютого 2016 в опитуванні взяли участь 2399 особи. Найстарший респондент 1922 року народження, а наймолодший 2002, середній рік народження 1983, медіанний 1986. Існує сильна залежність між роком народження респондента та його лексикою. Отримані дані від респондентів різного віку, тому необхідним є зведення даних до певного єдиного року народження. Для цього ми розглянули компактний регіон на півдні Тернопільської області де широко предствлені респонденти різного віку. Для простоти вважаємо, що лексика в цьому прямокутнику всюди однакова і залежить лише від року народження особи. Знайдено, що в середньому рівень вживання слів зменшується на одиницю в середньому через кожних 58 роки. Враховуючи це ми звели рівні вживання слів, всіх респондентів, до 1980 року народження.Географічний розподіл респондентів є дуже нерівномірним. Для великих міст притаманні активні міграційні впливи, тому такі міста не можуть відображати коректно лексику навколо себе. Тому для багатьох міст, як правило обласних центрів, ми обчислювали рівні вживання окремо. А саме як середньоарифметичну величину по респондентах з даного міста.  Існує низка понять та речей, які по різному називають в різних місцевостях. Для виокремлення таких регіонів де панує певна назва ми використали попередні згладженні карти рівнів вживання. Для кожної точки на карті ми вибрали те слово яке має там максимальний рівень вживання. Звичайно, це не виключає, що в даному місці паралельно вживають інші варіанти для позначення даного поняття чи речі. Нижче приведені карти поширення різних варіантів діалектнихвідповідників слів ВЕЛОСИПЕД, ЛЕЛЕКА, КАРТОПЛЯ, ДЕРУНИ, СКОВОРОДА, ДЕКО, ГАНЧІРКА ТА ГОРИЩЕ".

    15.09.2017 15 62042
  • Британская исследовательская станция на Антарктиде Британская исследовательская станция на Антарктиде

    Британская исследовательская станция Halley VI, расположенная на шельфовом леднике Бранта на Антарктиде, больше напоминает космический корабль, нежели научный институт. Halley VI была запущена в этом году в рамках программы Британских антарктических исследований (BAS), и является первой полностью перемещаемой научной станцией. Её предшественница, Halley V, отошла дрейфом слишком далеко от материка и попала под угрозу столкновения с айсбергом. По задумке архитекторов, модули располагаются на гигантских стальных лыжах и гидравлических ногах. Эти ноги позволяют станции приподниматься над снегом, чтобы не оказаться погребёнными в нём, и по мере того, как шельф движется к океану, модули могут быть опущены на лыжи и перевезены в новое, более безопасное место в глубине материка.

    30.10.2015 18 17964