Це той самий колектив, що буде змагатися на цьогорічному пісенному конкурсі «Євробачення» від України. Очолює групу українка Вікторія Лелека — співачка, композиторка, авторка пісень. Інші учасники — контрабасист Томас Колярчик, барабанщик Якоб Гегнер, піаніст Повел Відестранд —  німці. Квартетом на цій саме площадці — сцені «Карибиан клаб» — група виступала сім років тому: 17 грудня 2018 року в рамках Міжнародного джазового фестивалю сучасної імпровізаційної музики Jazz Bez. Але цього разу склад був зовсім інший. Перше відділення розпочалося кількома піснями, які Вікторія виконала сольно у супроводі фортепіано. Далі до неї доєднався бандурист Ярослав Джусь, а пізніше на сцені з’явився флейтист Максим Бережнюк. Деякі додаткові інструменти та спецефекти запускалися семплами. Пісні були фольклорні та авторські, виконані у народній манері. У другому відділення співачка виступала сама, це був її елеронний проект Donba₴grl. Назва взята не просто так: народилася Вікторія у місті Шахтарське (кол. Першотравенськ), Синельниківського району Дніпропетровської області. Вона має віддану аудиторію: всі квитки були продані, значна частина публіки заповнювала дальню фан-зону клубу. Текст та фото — Олександр Зубко.

20 червня на території Національного Ботанічного саду ім.М.М.Гришка пройшов перший день найбільшого в Україні фестивалю етнічної музики. Перші виступи почалися близько другої години на сцені, яка була встановлена біля алеї каштанів, там, де дзвіниця. Ця територія позначена на карті фестивалю як Дитяча галявина. Тут виступали творчі колективи Київського палацу дітей та юнацтва і було дуже людно. Підхопив музичну програму Народний фольклорний ансамбль «Громиця» на сцені Край рай. Далі, відповідно до розкладу, підключалися інші сцени. Музика звучала не лише з них, а і з Поетичної сцени, з майданчику Шалених волонтерів, з кількох наметів території Країни містичної. Дещо порушив програму дощ: через нього раніше закінчився виступ гурту «Енджі Крейда» на Сцені мрій та вийшла з ладу апаратура на сцені Край рай. В останньому випадку фольклорні колективи продовжили виступ прямо на галявині, суто акустично, а головна сцена скоро запрацювала. Окремо варто відзначити Сцену героїв: тут виступають артисти, які зараз служать у війську, і не завжди музикантами. Насправді, часто військовослужбовці грають і на інших сценах. Фестиваль триватиме ще два дні: 21 та 22 червня, суботу та неділю. Текст та фото — Олександр Зубко

Рівно двадцять років тому відбувся перший фестиваль етнічної музики, який називається так само, як і одна з найвідоміших пісень гурту «ВВ». Що не дивно, бо натхненником є лідер цього рок-бенду — автор та виконавець власних пісень Олег Скрипка. Традиційно фестиваль відбувається в дати, близькі до свята Івана Купала. Цього року це 21, 22, та 23 червня, з п’ятниці по неділю. За час свого існування фестиваль проходив на різних локаціях, зараз він розташувався на території Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка. Великих сцен тут дві: «Сцена мрій» та «Сцена Рай», менші сцени — «Країна містична» та «Кримська сцена» — приймають не лише музикантів. Є майданчики для виступу поетів, для дитячих розваг, для численних майстер-класів. Часто місця активностей виникають спонтанно. Є, що з’їсти, чим запити, є багато що купити. Текст та фото — Олександр Зубко  

В центре Киева 13 января состоялось фольклорное действо «Киевская коляда», участники которого развлекали киевлян театрализованными представлениями и щедривками. Участники шоу щедровали и «водили козу» на Софийской площади, где расположена главная елка страны, и на станции метро «Золотые ворота». Фольклорное действо было посвящено украинскому народному празднику Маланки, которое приходится на Щедрый вечер с 13 на 14 января. В этот день принято переодеваться в животных и фольклорных персонажей. Также на праздник Маланки девушки, в масках или без них, всю ночь щедруют и гадают. Организатором действа выступила открытая группа «Киевская Коляда», созданная для обучения и пения колядок и щедривок во время Совместной Коляды в центре города на Рождество и Щедрый Вечер.

Красноїльськ — селище міського типу Сторожинецького району Чернівецької області, за 8 км від кордона з Румунією. Щороку, масштабно і яскраво святкується тут Маланка. Дійство майже не змінилося за останні 400 років. В цей день сотні підлітків та молодих і не дуже чоловіків перебираються у традиційні костюми і обходять все селище, віншуючи господарів з прийдешнім роком. Більшість населення в Красноїльську - румуни, отже поширена  і румунська назва свята - Crasna Grandiosa