8 квітня громадська організація «Вояцький Визвіл» та Національний музей Революції гідності провели на Софійській площі у Києві зустріч родичів українських військових, які потрапили в полон або зникли безвісти, а також відкрили виставку тематичних дитячих малюнків «Я чекаю на тебе…». На початку акції виступили рідні полонених, автори малюнків та представники місцевої влади, після чого учасники заходу створили спільну картину, через малюнок передавши на папері свої відчуття внаслідок втрати звʼязку з близькими людьми, які пішли на війну. Також у заході взяли участь організації «Об'єднання родичів 95-ї штурмової бригади», «Асоціація військових лікарів Маріуполя», родичі військових із 25-ї та 46-ї десантно-штурмових бригад. Виставка дитячих малюнків «Я чекаю на тебе…» на Софійській площі триватиме до 20 квітня. Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Денис Малюська, міністр юстиції: «В установах Державної кримінально-виконавчої служби України для тримання військовополонених утворено 51 дільницю, які розташовані майже в кожному регіоні України, та 1 табір, розташований на заході держави.Табір для військовополонених охороняється, всередині будівлі утримувані особи можуть вільно пересуватися. Для військовополонених створенні належні побутові умови, організовано медичне забезпечення. Важливо, що утримувані тут особи працюють. Вони не проводять своє буття, просто дивлячись у стелю. Вони займаються деревообробкою та приносять користь для українського суспільства.У дільницях же, утворених в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, військовополонені тримаються в окремих приміщеннях у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, а також у СІЗО, ізольовано від інших засуджених та осіб, взятих під варту. Умови тримання як у таборі, так і у дільницях для тримання військовополонених, правила поводження з цими особами відповідають їх статусу та базуються на вимогах норм міжнародного гуманітарного права. Адже ми, зокрема і у питанні поводження з військовополоненими, не можемо поводити себе як варвари. Тому що ми – країна цивілізована, ми – частина європейської спільноти».

Український військовий моряк Віктор Беспальченко, що був визволений з російського полону та його друга половина Тетяна, які 26 червня цього року зареєстрували шлюб у московському СІЗО "Лефортово", відзначають 26 жовтня своє весілля на Херсонщині. Церемонія весілля відбулася у виноробному господарстві князя П.М. Трубецького. Саме тут молоді люди ступили на весільний рушник. «Ми дуже раді, щасливі, це довгожданий день, ви ж знаєте, за яких обставин ми розписалися. Сьогодні це справжнє свято для нас, щастя бути тут, щастя, що Віктор і всі моряки вдома», - розповіла журналістам, які були присутні на церемонії, Тетяна. Вона каже, що у "Лефортово" для них одруження було ще й приводом побачитися, адже за час, поки моряки були у полоні, рідні не могли їх відвідувати та спілкуватися. «Це були щасливі моменти, коли ми могли один одного обійняти, поцілувати, тоді це був, звісно, символічний день для нас. А сьогодні особливий день, бо ми серед наших друзів, рідних. Це вже інша атмосфера», - ділиться Тетяна. «Вона найкраща», - каже Віктор про дружину. «Віктор у мене - герой, він чоловік моєї мрії», - відповідає Тетяна. Вони вже разом шостий рік. Познайомились у Криму, де Віктор Беспальченко служив. Це було кохання з першого погляду, кажуть Тетяна та Віктор. Освідчився Віктор ще перед полоном. Каже, хотів, щоб все було гарно. «Як моряк хотів все зробити на катері, у морі. Усе підготував. Але в неї не вийшло з роботи відпроситися – я ж не хотів відкривати «всі карти», вона відповіла, що не виходить. Я все відмінив і вдома накрив стіл, запалив свічки, взяв квіти і освідчився», - згадує моряк. Весілля планували на квітень 2019 року. Коли Віктор потрапив у полон, у січні вони поспілкувалися у залі суду і вирішили, що у любові немає бути перешкод. Кажуть, що через те, що довелося пройти, стали лише міцніше кохати один одного. Віктор і далі планує продовжувати службу, а жити молода родина буде в Одесі. У нНа весілля запрошували моряків, які були у полоні разом з Віктором, з різних причин приїхати змогли не всі, кажуть Тетяна та Віктор.айближчих планах – облаштувати квартиру.

Лефортовский районный суд Москвы начал рассмотрение ходатайства следователей ФСБ РФ о продлении ареста украинских военных моряков.

Лефортівський районний суд Москви продовжив на три місяці термін тримання під вартою усім 24 українським морякам. Коли хлопців заводили до суду, люди аплодували. З частиною моряків вдалося поспілкуватися перед засіданням суду. «Все буде Україна. Слава Україні», - кажуть хлопці. «Дасть Бог — скоро будемо вдома», - каже один з них капітан катера «Бердянськ» Роман Мокряк. Усі моряки на суді знову заявили про свій статус полонених та відмовилися надавати будь-яку інформацію крім імені та звання. Сторона обвинувачення просила закрити засідання, наголошуючи, що під час нього буде озвучена інформація, розголошення якої може нашкодити слідству. Адвокати й моряки протестували. Українців судили четвірками. Найпершими термін тримання під вартою продовжили чотирьом українським морякам Роману Мокряку, Андрію Оприску, Євгену Семидоцькому, Сергію Цибізову. На засідання також приїхав архієпископ Климент, він благословив українських моряків у залі суду. Після них запобіжний захід продовжили для Володимира Терещенка, Богдана Головаша, Сергія Попова та Андрія Шевченка. Координатор адвокатів моряків Микола Полозов розповів Громадському, що суд долучив до справи моряків резолюцію Парламентської асамблеї Організації Об'єднаних Націй, яка опосередковано визнає моряків військовополоненими. Також до справи долучили звіт управління комісара ООН з прав людини. Третьою четвіркою, якій продовжили термін тримання під вартою, були троє моряків Денис Гриценко, В’ячеслав Зінченко, Михайло Власюк та представник СБУ Андрій Драч. По обіді суд ухвалив аналогічне рішення про продовження запобіжного заходу Віктору Беспальченку, Владиславу Костішину, Володимиру Варимезу, Сергію Чулибі. Їх залишили у СІЗО до 24 липня. У залі суду Владислав Костішин передав привіт усім українцям і сказав, що хочеться повернутися додому.

У Києві провели акцію «Забуття – гірше зради» на підтримку українських політв'язнів у Росії і в окупованому нею Криму, а також полонених на окупованій російськими гібридними силами частині Донбасу. Учасники акції провели імітацію «параду полонених» із майдану Незалежності до Верховної Ради. Під стінами парламенту «полонених» «розстріляли». Також на площі перед Верховною Радою, поставили клітку, в якій активісти пропонували депутатам посидіти, аби ті хоч приблизно відчули, як це перебувати в заручниках.