Авдіївський коксохімічний завод – одне з підприємств Донецької області, яке постраждало найбільше від бойових дій на сході України. Через військові дії підприємство 15 разів було на межі повної зупинки. Однак за останній рік заводчанам вдалося не тільки зберегти виробництво коксу, але й вийти на довоєнні потужності.

У вагоні електровоза шахтарі вимикають ліхтарі, і ми їдемо в повній темряві. Через шум старого транспорту чути далекий гуркіт інших машин і легке дзюрчання води. Втрачається орієнтація в часі і просторі, і здається, що ми їдемо цілу вічність. Ми приїхали на шахту «Південнодонбаська №1» біля містечка Вугледар, щоб побачити повний цикл видобування вугілля. А найголовніше – поговорити з тими, для кого спуск на 620 метрів у шахту – це не пригода, а повсякденність: шість чи більше годин, день за днем, керуючи гігантським комбайном чи видовблюючи вугілля з породи відбійним молотком там, де висота стелі не більша від метра. А потім з висоти 80 метрів скипового стволу майже побачити околиці окупованого Донецька, що ховаються в димці осіннього повітря.

З-під села Іммерат мають видобувати буре вугілля, тому село разом з його так званим "собором" - церквою доби ґрюндерства - руйнують. Громадяни виступали проти, але енергокомпанія RWE думку не змінює.