У столиці Франції Парижі 9 грудня 2019-го проходить перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Росії Володимир Путін проводять чотиристоронні переговори в Єлисейському палаці.Перші перемовини Зеленського й Путіна закінчилися. Глава Кремля заявив, що залишився "задоволений" їх підсумками. Зеленський попередньо домовився з російським лідером Володимиром Путіним провести наступний обмін утримуваними особами до 31 грудня 2019 року. Водночас зазначається, що президенти не змогли дійти згоди у питанні кордону. «Щодо кордону зайшли в штики і не домовились», - заявив інформатор. За його словами, Путін наполягав на тому, що на окупованих територіях Донбасу мають спочатку провести вибори, а потім Україна отримає можливість контролювати кордон. Своєю чергою Зеленський відмовився від такої пропозиції. Окрім цього Путін пропонував розвести сили уздовж усієї лінії зіткнення на Донбасі, але зрештою домовилися про нові три ділянки розведення. Наразі невідомо, про які саме ділянки йдеться. Разом із тим лідери країни домовилися щодо подовження дії чинного закону про особливий статус Донбасу. Раніше Володимир Зеленський назвав основні три питання, які будуть обговорюватися на саміті – звільнення полонених за принципом "всіх на всіх", розведення військ по всій лінії фронту, а також умови проведення місцевих виборів на окупованих територіях.

Рекордные протесты и общенациональная забастовка охватили Францию из-за пенсионной реформы, предложенной президентом страны Эммануэлем Макроном. В четверг, 5 декабря, на улицы вышли как минимум 800 тыс. человек в более чем 100 городах Франции — таковы официальные данные полиции. Профсоюзы же уверяют, что в демонстрациях участвовало до 1,5 млн протестующих. Их недовольство вызвано пенсионной реформой, которая предполагает пересмотр нынешней системы, когда представители отдельных профессий могут выходить на пенсию раньше или получать повышенные выплаты из-за тяжелых условий труда. С 2025 года все существующие 42 «специальных режима» выхода на пенсию должна заменить универсальная система. Выходить на пенсию можно будет с 62 лет, а получать полную пенсию без вычетов — с 64 лет. Этот возраст планируется постепенно повышать. Размер пенсии будет зависеть от накопленных за всю карьеру баллов. Грядущая отмена льгот спровоцировала социальный взрыв. Демонстрации стали крупнейшими во Франции за последние годы, даже с учетом многомесячных акций «желтых жилетов». По меньшей мере 65 тыс. человек протестовали в Париже. Кроме того, акции с участием десятков тысяч человек прошли в Бордо, Тулузе, Марселе, Нанте, Лилле, Руане, Гренобле, Страсбурге и других городах. К протестам примкнули бастующие железнодорожники, учителя, медики и представители других профессий. По данным RFI, из-за этого 5 декабря во Франции было закрыто две трети школ, практически парализовано железнодорожное сообщение. Работу прекратили 86% машинистов поездов и почти 60% диспетчеров. Было отменено 90% высокоскоростных поездов TGV и 80% региональных экспрессов. Многие транспортные компании заявили, что их забастовка будет бессрочной. Бастуют и энергетики: профсоюзы утверждают, что на атомных и тепловых электростанциях бастует более 85% персонала. Кроме того, была прекращена работа на семи из восьми французских нефтеперерабатывающих заводах. По предварительным данным правительства, 5 декабря к общенациональной забастовке примкнул каждый пятый из 5,5 млн французских госслужащих. Акции протеста не обошлись без столкновений. В Париже и Нанте полиция применила слезоточивый газ к наиболее радикально настроенным протестующим, сопровождавшим марш профсоюзов. В столице Франции они переворачивали машины, жгли мусор, разбили витрины и автобусную остановку. В Нанте — забрасывали правоохранителей камнями. К концу дня было арестовано более 70 человек, полиция провела 9 тыс. обысков, сообщает The Guardian. Издание напоминает, что крупнейшая со времен Второй мировой пенсионная реформа — часть предвыборной программы Макрона и один из главных проектов его президентства. Однако протестующие видят дело иначе. «Это вопрос жизни или смерти для французской социальной системы, которую демонтирует Макрон, — заявила The Guardian 52-летняя Изабель Жарриве, 20 лет проработавшая в администрации одного из северных пригородов Парижа. — Нас возвращают во времена до 1945 года, и мы рискуем потерять систему социальной защиты. Частные пенсионные фонды ждут своего часа, чтобы получить выгоду».

У Франції постраждало 47 людей під час масових акцій проти підвищення цін на бензин. Серед постраждалих троє перебувають у критичному стані, повідомляє французька преса. Всього в протестах беруть участь понад 120 тисяч людей, по всій країні заплановані понад дві тисячі акцій. Протести викликані рішенням французької влади підвищити в 2019 році податки на дизельне пальне і бензин. У Парижі цей крок пояснили боротьбою із забрудненням повітря і заявили, що не мають наміру скасовувати рішення про підвищення податків. (Фото Reuters та AFP)