Міністр юстиції Денис Малюська: «Є хто скучив за новинами в‘язничної реформи?) Якщо так, тоді ось вам: Сьогодні запустили функціонування платних камер з поліпшеними умовами розміщення в українських слідчих ізоляторах. Першим справився Київський СІЗО – запрацювали 4 камери: одна 2-місна, одна 3-місна та дві 4-місні. Решту українських СІЗО підтягнуться трохи згодом. Вартість розміщення у Києві залежить від терміну, за який здійснюється оплата: 2 000 грн. за добу, 8 000 грн. за тиждень та 12 000 грн. за місяць. Для зручності на наступному тижні забезпечимо можливість оплати онйлан на сайті «Онлайн будинок юстиції». Отримані кошти СІЗО будуть спрямовувати на підтримання належних умов утримання у безкоштовних камерах та на покриття собівартості утримання камер з поліпшеними умовами. Ініціатива запровадження платних камер має дві ключові цілі: 1) прибрати корупцію (замість хабаря гроші за ліпшу камеру будуть йти офіційно у бюджетний спецфонд), та 2) знайти додаткове фінансування для слідчих ізоляторів – зараз бюджетних коштів не вистачає, а вимагати додаткових коштів платників податків ми не хочемо. Протягом запуску проекту наші опоненти спробували розкрутити два міфи: що нібито мова йде про «ВІП-камери» та що ця ініціатива порушує права людини. Обидва міфи, звичайно, є хибними. Це точно не «ВІП-камери», як видно із фотографій нічого надзвичайного ми не пропонуємо і не забезпечуємо. Ми надаємо можливість користуватися більшою ніж звичайно площею камер, а також базовим обладнанням, на кшталт холодильника, телевізора або столового приладдя. Ну і ремонт не сторічної давнини, як це часто трапляється у наших слідчих ізоляторах. Наявність платних камер не порушує прав людини. Як і раніше, ми забезпечуємо функціонування безкоштовних камер і їх стан не тільки не погіршиться, а навпаки буде поліпшений за рахунок доходів, які генеруватимуть платні камери. При цьому слід пам’ятати, що мова йде про слідчі ізолятори, тобто місця, де утримуються люди, щодо яких немає вироку суду і які вважаються невинуватими у вчиненні злочину. Якщо особа з точки зору закону невинувата – ми не повинні обмежувати її у можливості оплатити ліпші умови проживання. Що стосується злочинців (щодо яких вироки набрали законної сили) то їм жодні поліпшені умови за гроші створюватись не будуть. У тюрмах усі будуть у рівних умовах і будуть відбувати встановлене судом покарання за вчинений злочин. Платні камери прибирають одну із корупційних схем у СІЗО. Це означатиме, що цю ініціативу намагатимуться припинити, саботувати, дискредитувати та намагатися обійти. Ми до цього готові, забезпечили прийняття усіх необхідних нормативних актів, впровадили системи контролю за наповненістю камер та витрачання грошей. Тому якщо хтось хоче повоювати – welcome».

Омбудсмен Людмила Денісова: "Знову я на мосту у Щасті. Забрала 60 громадян України, які перебували в пенітенціарних установах Луганської області та на момент окупації Донбасу були затримані або відбували покарання за скоєні злочини. Це вже п’ятий етап передачі ув’язнених з окупованої частини Луганської області. З грудня 2018 року по травень 2019 ми перемістили 255 засуджених. З них 105 осіб або їхні родичі безпосередньо зверталися до мене із заявами про переведення. Всього, разом з особами, яких переведено з окупованої частини Донецької області – переміщено 268 засуджених. З них вже 46 осіб звільнено. Протягом 2014 – 2019 років переведено 454 засуджених. Готова забрати усіх громадян України, які відбувають покарання на окупованих частинах Донбасу і висловили бажання переміститися на контрольовану Урядом України територію для продовження відбування покарання".

Велика територія, обнесена "колючкою", розмістилася в Харкові між станціями метро "Холодна гора" та "Південий вокзал". За старою звичкою харків’яни називають це місце СІЗО, але у 2014 році його реорганізували в установу виконання покарань №27. Це місце має свою моторошну історію. Відкрита у 1848 році в’язниця бачила чимало заарештованих та розстрілів. "Найвищу міру покарання" тут приводили у виконання до 1970-х років. Зараз установі доводиться приймати скандальних особистостей. Таких, як одіозна екс-голова Слов’янська Неля Штепа, підозрювані у скоєнні смертельного ДТП у Харкові Олена Зайцева та Геннадій Дронов. "Куди ж, якщо не до нас?", – кажуть працівники. На сьогодні у колишньому СІЗО утримуються й ті, хто ще не отримав вироку суду, й такі, хто вже відбуває покарання. Сюди поміщають лише "першоходів" – ув'язнених, які опинилися за решіткою вперше за злочини середньої тяжкості, або тяжкі. Станом на кінець травня 2018 року тут знаходяться 1830 людей  при максимальній наповненості 2400. У штаті – 420 працівників. На великій території розташовано декілька корпусів, де утримують ув’язнених і підозрюваних. Спілкуватися з тими, хто ще знаходиться під слідством і утримується в ізоляторі, заборонено. До таких арештантів приставляють лише досвідчених працівників. Саме в ізоляторі утримували Нелю Штепу, зараз там знаходяться Олена Зайцева та Геннадій Дронов. Робітники установи вже давно стомилися від запитань про відомих на всю Україну "мешканців" колишнього СІЗО. Лише повторюють: всі арештанти для них однакові, незалежно від статусу на свободі, а розголос іншої інформації заборонений.  Як і у будь-якому колективі, серед засуджених виникають сварки. Однак, кажуть працівники установи, масових бійок і поножовщини, які показують у фільмах, не трапляється.

Пенитенциарная система Украины сейчас реформируется. Одним из важных направлений гуманизации является улучшение условий содержания заключенных. Анонсированный в 2017 году перенос Лукьяновского СИЗО за город откладывается на неопределенный срок. Об этом рассказал замминистра юстиции Денис Чернышов. В качестве площадок для размещения новых зданий следственного изолятора предлагался Ирпень, где Пенитенциарной службе уже выделен земельный участок под эти цели. Но, как пояснил Чернышов, решение этого вопроса методом государственно-частного партнерства пока невозможно: "Мы планировали решить вопрос строительства новых учреждений во Львове и Киеве методом государственно-частного партнерства. Во Львове поступило много предложений от инвесторов, как иностранных, так и локальных. По Киеву есть некоторые подвижки, но ситуация еще очень далека от старта работ. Но даже если бы мы сегодня начали строительство новых корпусов, то процесс занял бы три-четыре года. А улучшать условия содержания нужно уже сейчас". Сейчас в Лукьяновском СИЗО находятся 2,5 тыс. человек, из них 60% ‒ под следствием. "Де-юре они не преступники", ‒ подчеркнул Чернышов. Лукьяновский следственный изолятор начал системную работу по улучшению условий содержания с ремонта двухэтажного здания площадью 750 кв. м, построенного в 1989 году. Ранее в нем размещался женский корпус и баня, но последние четыре года здание не эксплуатировалось.Сейчас здесь активно ведутся ремонтные работы. Так, на втором этаже будут отремонтированы 25 камер общей площадью 450 кв. м. После ремонта появится 110 мест, соответствующих современным санитарным нормам: минимальная площадь на человека составит 4 кв. м, а также будет обеспечен достаточный доступ солнечного света. В каждой камере будет оборудована санитарная зона (туалет и умывальник), заменены все инженерные сети, окна, двери. Также в каждой камере установят кондиционер.  Само здание утеплят и заменят крышу. На первом этаже восстановят работу бани, а также разместят приемное отделение. На втором ‒ появятся кабинеты начальника, оперативных работников, бытовая комната и кабинет врача.Как отметил начальник Лукьяновского СИЗО Валерий Бунак, ремонт выполняется силами "контингента", и скорее всего работы завершат в ближайшие три месяца. Стоит отметить, что металлические двухъярусные кровати, двери и ограждения на окнах созданы в учреждениях пенитенциарной системы. Это, подчеркивают чиновники, помогает оптимизировать бюджет предстоящих работ, который оценивается в 3,5-5 млн грн: "Финансируются работы из спецфонда. Мы приветствуем любую спонсорскую помощь – будь она материальная или нематериальная. Например, в Лукьяновском СИЗО, благодаря помощи Красного Креста, восстановлена крыша на одном из корпусов, где был пожар в прошлом году. Также мы надеемся создать общественный совет, который будет контролировать ремонт зданий пенитенциарной системы". После завершения ремонтных работ в этом корпусе, в него будут переводиться заключенные из самого старого корпуса "Катька", который по легенде построен при Екатерине II. Руководство изолятора показало удручающее состояние камер в этом древнем корпусе. "Мы будем ремонтировать камеры в "Катьке" постепенно, поэтажно. В целом на ремонтные работы во всех корпусах СИЗО необходимы миллиарды гривен", ‒ отметил Бунак.