У Києві розпочався демонтаж будівлі «Квіти України» по вул. Січових стрільців, 49. Місцеві жителі і активісти, які виступають проти демонтажу будівлі, зламали частину паркану, і зайшли на територію проведення робіт, та заблокували роботу будівельної техніки. Будівля на Січових Стрільців є зразком модерністської архітектури, її було побудовано у 1980-х роках як магазин-оранжерею для комунального підприємства «Квіти України». Останнім часом там розташовувався супермаркет, але він з'їхав деякий час тому. На початку літа 2021 року його обнесли парканом для реконструкції з надбудовою для розміщення офісного центру з підземним паркінгом, а 25 червня зрізали багаторічний виноград, що прикрашав будівлю. Вночі 11 липня біля будинку з'явилась важка техніка для зносу, а вранці в понеділок почалися роботи з демонтажу фасаду. Через кілька годин після початку робіт на будівельний майданчик, зламавши частину паркану, зайшли противники будівництва, зупинивши роботи. До цього часу забудовник встиг зруйнувати фасад. Місцеві жителі і активісти, які зупинили демонтаж будівлі заявили, що вже подали заяви до Міністерства культури і в Департамент охорони культурної спадщини щодо надання будівлі охоронного статусу, оскільки воно побудовано в стилі модернізму і отримало нагороду Спілки архітекторів України як найкращий архітектурний витвір 1985 року. Забудовник, в свою чергу заявив, що планує реконструювати будівлю під офісний центр з підземним паркінгом. На ньому хочуть зробити надбудову і скляне оформлення. «Роботи з демонтажу будівлі «Квіти України» необхідно негайно зупинити. Солідарний з позицією громадськості. Хоча забудовник відмовляється це робити і наполягає на своєму, хотів би звернути увагу, що поки є сумніви щодо законності містобудівних умов і обмежень – початок будь-яких будівельних або демонтажних робіт є неправомірним», – заявив у фейсбуці міністр культури Олександр Ткаченко. На момент публікації активісти продовжували перебувати на території будівлі.

Шевченківський райсуд Києва розглядав справу активіста Сергія Стерненка. Під стінами суду чергували правоохоронці і зібралося чимало активістів – між ними виникали сутички. 15 червня, окрім зіткнень із прихильниками Стерненка, поліцейські затримали активіста Миколу Виговського, ветеранів війни на Донбасі Олександра Кір'якова та Віталія Овчаренка. За словами Овчаренка, всього затримані четверо людей. У свою чергу, поліція заявляє про призначення службового розслідування за фактом застосування сили працівниками поліції під час затримання правопорушників. Напередодні Служба безпеки України вручила Стерненку підозру за двома статтями Кримінального кодексу: «умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині» та «носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу». Стерненко заявив, що вважає вручення йому підозри грубим порушенням норм Європейської конвенції про захист прав людини та Конституції України. В СБУ наголосили, що «повідомлення про підозру у вчиненні злочину є вимогою закону, який діє незалежно від інформаційних кампаній і політичних переконань тих, хто його порушив».

Шевченківський районний суд міста Києва розпочав засідання з обрання запобіжного заходу активісту Сергію Стерненку. У залі суду присутній сам Стерненко, його адвокати Віталій Титич, Масі Найєм, Віталій Коломієць і інші захисники, а також представники сторони обвинувачення. Захист активіста на початку засідання заявив відвід слідчому судді. "Ви мали б самостійно заявити про самовідвід, але заява (про відвід - ред.) була подана через канцелярію, вона зареєстрована", - сказав адвокат Віталій Титич. Слідчий суддя заявив, що про розгляд заяви буде повідомлено згодом (відмовлено - ред.). Під самим судом проходить акція на підтримку Стерненка. Стерненку 11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч.2 Кримінального кодексу України (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу). Пізніше його захист повідомив, що клопотання з обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту розглядатиме Шевченківський районний суд Києва. Стерненко - одеський активіст, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського "Правого сектору". Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись від нападників, він смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка, і в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала і відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше — державну охорону. У 2018-му на Стерненка скоїли три замахи в Одесі лише за пів року. Справи про напади передали до Головного слідчого управління СБУ у Києві - як пояснили у прокуратурі, через "необхідність перевірки інформації щодо можливої причетності до нападів представників місцевої влади та поліції". За два роки слідство офіційно не встановило організаторів нападів на Стерненка. Жодних вироків у цих справах немає.

Під стінами головного слідчого управління СБУ у Києві пройшла акція на підтримку активіста Сергія Стерненка, якому сьогодні мали вручити підозру. Як зазначили напередодні організатори акції, мета протесту - висловити підтримку Стерненку, адже "на місці Сергія може опинитись будь-хто, хто не захоче віддати своє життя та здоров'я замовному тітушці". Учасники акції протесту в переважній більшості прийшли у захисних масках, на заході були відсутні плакати та прапори політичної символіки. Стерненко подякував усім, хто прийшов його підтримати, і заспівав разом з ними гімн України та пішов із адвокатом на зустріч зі слідчим. Вийшовши з будівлі СБУ, Стерненко повідомив, що його викликали для ознайомлення з матеріалами справи"Знаєте для чого мене викликали повістками? Офіційна версія: для того, щоб ознайомити мене з матеріалами справи. Насправді я переконаний, що плани у них були сьогодні зовсім інші, тому що для того, щоб ознайомитись з матеріалами, повістки ніхто ніколи не вручає", - сказав активіст. З його слів, під час перебування у будівлі СБУ він побачив пост Служби Безпеки щодо його виклику. Зазначимо, раніше у відомстві повідомили, що Стерненка було викликано до СБУ у понеділок для проведення слідчих дій, які на даний момент не пов’язані з оголошенням йому про підозру. "Я абсолютно впевнений, про це говорять і наші внутрішні джерела в офісі Генерального прокурора та в СБУ, що станом на сьогодні мені мали повідомити про підозру по статті 115 – умисне вбивство", - заявив Стерненко.14 травня активіст Сергій Стерненко заявив, що його викликають у СБУ на понеділок, 18 травня, для повідомлення про підозру. Стерненко уточнив, що слідчий СБУ у виклику не вказує, для участі у яких слідчих і процесуальних діях його викликають. Раніше фанатський рух WBC ультрас "Динамо" оприлюднив заяву про підтримку Стерненка і попередив про мобілізацію через можливе затримання екс-лідера одеського "Правого сектора". Також оприлюднили свої заяви щодо ситуації навколо можливого ув’язнення Стерненка ще шість фанатських рухів України: ультрас "Волині", запорізького "Металурга" та інші. В цей же день у 9 містах України пройшли акції "Руки геть від Стерненка - маю право на захист". Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на 23-річного Стерненка та його дівчину. Відбиваючись від нападників, він смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка, і в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала і відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше — також державну охорону. Щодо фактів нападів на Стерненка наразі здійснюється процесуальне керівництво у трьох кримінальних провадженнях, ще за одним обвинувальний акт щодо підозрюваного нападника спрямовано до суду. У березні 2020 року ряд правозахисних та громадських організацій закликали правоохоронців неупереджено розслідувати кримінальну справу, порушену за фактом нападу на громадського активіста. Раніше генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила, що слідство в будь-якому разі пред'явить підозру активісту.

Декілька десятків людей, активістів ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» під Офісом президента України влаштували акцію протесту, учасники акції вимагали пояснень від Володимира Зеленського та звільнення генпрокурора Ірини Венедіктової через завершення досудового слідства у справі Катерини Гандзюк.На думку присутніх активістів, завершення досудового слідства є передчасним, адже прокуратура та СБУ мають ще 3 місяці. На думку активістів, це свідчить про «злиття справи» генпрокурором. Після завершення акції під Офісом президента активісти пішли під помешкання, де, ймовірно, проживає Ірина Венедіктова.

Через три місяці після смерті Катерини Гандзюк активісти пікетували будівлю Адміністрації Президента та офіс ВО «Батьківщина». Акція пройшла під гаслом «Хто замовив Катю Гандзюк?»

У центрі Києва біля Адміністрації президента відбулася акція «Мовчання вбиває». Активісти пікетували будівлю через, за їхніми словами, «бездіяльність вищого керівництва держави» у зв’язку з нападами на українців з активною громадянською позицією, які значно почастішали останнім часом. Активісти запланували провести «Ніч на Банковій» – пікет у центрі столиці тривав до 3:00 28 вересня. Частина учасників акції «Ніч на Банковій» приїхала до об’єкту «Фортеця», де, як раніше з’ясувала програма розслідувань «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і каналу «UA:Перший»), проживає міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Протестувальники, серед яких активісти Автомайдану та члени організації «С14», нанесли на паркан навколо будівлі заклики розслідувати напади на активістів та облили його червоною речовиною, схожою на кров. Діям активістів ніхто не перешкоджав, але й на дзвінок у вхідні двері об’єкту МВС не зреагували.