Нацистська Німеччина здійснила найбільшу в історії наземну операцію – вторгнення на територію Радянського Союзу в 1941 році. Ця операція розв’язала жорстокий конфлікт, який коштував життя мільйонам людей.

29 вересня у Києві вшанували пам'ять жертв розстрілів у Бабиному Яру. 79 років тому євреїв вели вулицями столиці до Бабиного Яру, де їх розстріляли.

У четвер, 15 лютого, близько 14:00 представники правих організацій розбили плити та напис «переможцям над нацизмом» на Монументі Слави, що на вул. Стрийській. Замість відбитого напису, активісти фарбою написали «пам’ятник окупантам». За словами організаторів акції, у такий спосіб представники націоналістичних організацій, зокрема «Правого сектору», Добровольчого руху ОУН та організації «Сокіл», хотіли привернути увагу влади до того, що пам’ятник слід знести у рамках декомунізації. «Це наша інформативна акція, ми сподіваємося, що влада прислухається до нас. Вважаємо, що пам’ятник підпадає під декомунізацію і його мають знести. Якщо влада не буде до нас дослухатися, до подивимося, як розгортатимуться події», - пояснив ідею акції голова львівського осередку «Правого сектора» Тарас Бобанич. Додамо, що фахівці Українського інституту національної пам’яті повідомили, що «Монумент Слави є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а тому, відповідно до закону, не є символікою комуністичного тоталітарного режиму та не підлягає обов’язковому демонтажу». Нагадаємо, що у травні 2017 у Львові створили робочу групу по можливому демонтажу Монументу Слави. Депутати Львівської обласної ради запропонували на цьому місці встановити Меморіал пошани українських воїнів, які борються з російським агресором. Ще раніше розглядалися варіанти перенести монумент в музей «Територія терору». А керівництво Парку культури, біля якого він розташований, як варіант розглядало надати пам'ятнику нову функцію - зробити тут музей під склом, а на горі облаштувати оглядовий майданчик. Це не перший випадок нищення монумента. У грудні 2010 року невідомі облили фарбою монумент і намалювали на ньому, під написом «Переможцям над фашизмом», серп і молот та свастику. А 28 квітня 2016 р. монумент розфарбували у синьо-жовті кольори. Після цього, у серпні 2016 року «Муніципальна дружина» встановила поблизу монументу камери відеоспостереження, за допомогою яких мали б стежити за дотриманням безпеки у цьому місці.

Підбірка агітаційних плакатів СССР і Третього Рейху. Як кажуть, знайдіть відмінності.

Восени 1941 року в порізаному яром урочищі на околиці окупованого нацистами Києва був здійснений один із найтяжчих злочинів XX століття. Розстріл 33 771 єврея протягом двох днів у Бабиному Ярі став одним із перших прикладів масових убивств, до яких вдавалися нацисти в намаганні винищити євреїв. «Є речі, є трагедії, перед безмірністю яких будь-яке слово безсиле і про які більше скаже мовчання – велике мовчання тисяч людей. Може, і нам годилося б тут обійтися без слів і мовчки думати про одне й те ж. Однак мовчання багато говорить лише там, де все, що можна сказати, вже сказане. Коли ж сказано ще далеко не все, коли ще нічого не сказано – тоді мовчання стає спільником неправди й несвободи. Тому ми говоримо, і мусимо говорити, де можна й де не можна, використовуючи всяку з нагод, які трапляються нам так нечасто», — з виступу письменника Івана Дзюби в Бабиному Ярі 1966 року