У Києво-Печерській лаврі показали рідкісну шаблю XVIII століття з гравюрами Кревської унії, Грюнвальдської битви та інших подій. Артефакт розкриває історію державотворення та козацької традиції. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. На виставці “Мазепа. Стратегія європейської України” у Києво-Печерській лаврі представили унікальну шаблю середини XVIII століття, яка не призначалася для бою. Її завданням було не вражати ворога, а зберігати памʼять про ключові історичні події, що формували уявлення про державу як простір права, рівності та спільного управління. Про це повідомляє пресслужба заповідника. Клинок виготовив невідомий майстер. Срібні платини на піхвах шаблі прикрашено гравюрами, що зображають Кревську унію 1385 року, переможну Грюнвальдську битву 1410-го, Люблінську унію 1569-го та вступ Болеслава Хороброго до Києва 1018 року. Саме ця послідовність візуально формує історичну спадкоємність та ідею політичної єдності. Артефакт зберігається у фондах Національного музею історії України й розміщений на виставці поруч із шаблею гетьмана Івана Мазепи та клинком кримського хана Сагіб Ґерея. Як пояснюють фахівці, така композиція ілюструє, що політична культура Гетьманщини не виникла на порожньому місці, а спиралася на багатовіковий досвід унійної доби Речі Посполитої. “Цей артефакт уособлює тяглість політичної традиції. Державність Гетьманщини не виникла з нуля – вона спиралася на унійний досвід Речі Посполитої. Тому шабля-меморія – не просто історичний предмет, а символ культурної спадковості, важливий не менше, ніж бойова зброя”, – зазначають історики. Раніше повідомлялось, що під час ремонту на перехресті вулиць Глибочицької та Січових Стрільців у Києві робітники натрапили на бруківку, що походить із середини XIX століття. Історичне мощення тривалий час залишалося прихованим під шарами сучасного асфальту.