Сергій Хижняк – спортсмен-екстремал з Запоріжжя. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він разом із трьома колегами перебував у Прип'яті, де екстремали планували встановити неформальний рекорд з хайлайну, ходіння по стропі між багатоповерхівками. Побачивши обстріл зони відчуження, спортсмени вирішили шукати притулок на ЧАЕС. І вже того дня опинилися разом із персоналом та охороною станції у заручниках російських військових. На ЧАЕС сталкери знаходилися до 20 березня, коли було проведено часткову ротацію та евакуацію персоналу станції, разом з якими вони змогли виїхати до Славутича. Автор: Євгенія Назарова

Можлива кількість вивезених військових, коли з «Азовсталі» вийдуть командири, ставлення російської сторони до українських бійців. Так звану операцію з евакуації захисників Маріуполя прокоментував народний депутат України, член Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. Завод «Азовсталь» став останнім оплотом оборони українських військ у Маріуполі після того, як більша частина території міста перейшла під контроль російських військових.

Сотні закатованих і вбитих мирних мешканців Київщини знайшли у братських могилах. Тіла деяких людей лежали просто на вулицях. Окупанти жорстоко знущалися та вбивали жінок, дітей, знищували цілі сім’ї. Олега, служителя християнського реабілітаційного центру при протестантській церкві у селі Мотижин, росіяни захопили, бо вирішили, що там — база українських військових. Олег провів у полоні три доби. Зазнав тортур і чув крики мирних жителів, яких убивали росіяни. 27 березня йому вдалося врятуватися. Чоловік розповів hromadske свою історію.

Оборонці Широкиного розповіли подробиці того, як 19 січня відбили напад ворожої диверсійно-розвідувальної групи та затримали одного з членів цієї групи. Нагадаємо, на Водохреща ворожа ДРГ впритул наблизилась до позицій українських військових. Наші оборонці завчасно помітили просування групи. Ворог зрозумів, що його викрито й відкрив вогонь у бік українських захисників. Сили АТО були змушені відкрити огонь у відповідь зі стрілецької зброї. Диверсанти почали відходити, залишивши в районі зіткнення пораненого члена групи.

Эрика пошла воевать на стороне сил АТО в июле 2014 года, после того как в результате обстрела боевиков погибла ее 4-летняя дочь в Дебальцево.