«Я ніколи не думала, що з панічною боязню ліфтів я працюватиму на шахті. Але війна змінила все. І ми пішли працювати, бо треба чимось годувати», — розповідає на нульовому горизонті шахти 36-річна Вікторія Аврамчук. Ще два роки тому вона не мала права працювати під землею в шахті. Тепер керує підземним електровозом і розвозить матеріали. Вікторія — одна зі 150 жінок, які працюють на двох шахтах Дніпропетровщини, де побувало hromadske. Таке право жінки отримали нещодавно. До 2022 року закон забороняв жінкам працювати на тяжких роботах під землею. Однак на час воєнного стану закондавці цю заборону зняли. Усе через те, що тисячі гірників долучилися до Сил оборони — і шахти стикнулися з проблемою нестачі кадрів. Щойно жінки отримали право працювати під землею, видобувачі вугілля розробили програми для залучення їх на свої підприємства, аби заповнити частину вакантних місць — жінкам не пропонують працювати безпосередньо у вибої, а переважно на місцях, які потребують не так сили, як уваги й відповідальності. Про те, чому жінки стають шахтарками та спускаються на складну роботу під землю