Сергій Анатолійович опинився на вулиці 6 років тому. Зазвичай він ночує в переході біля метро Дружби народів, але на час морозів приходить до пункту обігріву місцевої ЖЕД. Втім, про існування таких пунктів знають не всі бездомні. Страждають від холодів і вуличні торговці, проте влаштовувати собі вихідні не планують, щоб не залишитися без заробітку.

Олександру 33 роки. Він родом з Луганщини. Там працював фельдшером на швидкій допомозі. З початком війни виїхав з окупованої території і пішов воювати добровольцем на фронт. З війни повернувся в нікуди. З 2017 року Олександр – бездомний.

Борис Піддубний останні чотири роки займається благодійністю і зараз є волонтером в організації «Допоможи безхатченку». Щотижня готує їжу та роздає її на алеї біля Житнього ринку. Зазвичай тут збирається близько двох сотень людей, але наразі, через карантин, не більше тридцяти, адже вони не мають можливості дістатись транспортом. Приходять не лише бездомні, а й інші малозабезпечені люди. Борис говорить, що під час карантину волонтери з різних організацій які допомагають бездомним об’єднуються, аби спільними силами більше говорити про безпеку і здоров’я людей.

У Києві благодійники продовжують надавати допомогу безпритульним. Утім, серед них з’явилися й ті, хто втратив свою тимчасову роботу через карантин (COVID-19), й тому притулку доводиться шукати на вулицях столиці. Хто це і чому вони на вулицях?

Нью-йоркский полицейский купил ботинки для бездомного