Зима з дощами, літо з посухами - прогноз від експерта з питань клімату

Переважна більшість розмов між людьми – про погоду. А останнім часом природа сама ніби навмисно підкидає нам тем для бесід: чи паде сніг на Новий рік, чи вдарить грім під кінець весни…

-Так, дійсно, найпопулярніші теми у розмовах людей – здоров’я і погода. І вони й справді дуже пов’язані між собою. Говорячи «я і природа», ми себе тим самим протиставляємо і відокремлюємо від природи, і тому можемо шкодити їй. Якби сприймали себе, як частину природи, то не стали б шкодити самі собі. Сьогодні нам особливо важливо жити в балансі з природою.

Чи чекати снігу і морозів на Хрещення?

-Звичайно, цієї зими сніг буде. А от чи буде сніговий покрив – це питання. Новий рік на порозі, а снігу ми й досі не бачили і плюсова температура грудня б’є всі рекорди.

Багато хто тішиться тим, що грудень теплий і можна зекономити на опаленні. Але варто подумати й про те, що робитимемо влітку, коли так само температура буде вище ще на 3-5 градусів, ніж раніше. Нам буде дуже некомфортно. І ті зекономлені взимку кошти на обігріві будемо витрачати на електроенергію заради охолодження кондиціонерами.

Проблеми в зміні клімату через те, що люди звикли жити тут і зараз, часто за принципом «після мене хоч потоп»,і їм дуже важко зазирнути на крок вперед і охопити поглядом всю планету, тобто мислити глобально.

Світлана Краковська: "І раніше відбувалися зміни клімату, але ніколи вони не відбувалися так швидко - впродовж життя одного покоління людей".

Напевно, найбільш стурбованими є аграрії, адже їх прибутки залежать від погодних умов.

-Аграрний бізнес, що живе щорічними врожаями, на культурах, які щороку вирощують знову і знову, пристосовується до кліматичних умов набагато легше, ніж ті, хто збирає врожаї у садах. Дерева та кущі вразливіші до зміни клімату і можуть не витримати різких змін погоди, що відбуваються все частіше. Деякі аграрії тішаться тим, що вегетаційний період подовжується і можна збирати по два врожаї за сезон, підвищується температура і визрівають теплолюбні культури. Але варто пам’ятати, що разом із екзотичними фруктами приходять і екзотичні комахи, шкідники, до яких ні рослини, ні люди не звикли. Ще один наче привід для радості аграріїв: збільшення СО2 в атмосфері сприяє росту рослин. Але останні наукові дослідження засвідчують, що рослини в таких «розкішних» умовах не поспішають хапати такий необхідний для них вуглець, аби відкладати його як поживні для нас речовини. Таким чином ми отримуємо меншу поживну цінність рослинних продуктів.

Які прогнози на найближчі роки? Схоже, кучугури снігу залишаються вже в далеких спогадах старших поколінь…

-У нас у найближчі роки очікується більше опадів у зимовий період, і треба навчитися як запасати воду, тобто зимові опади, на літо. До таких прогнозів варто ставитись серйозно і при будівництві водосховищ, яких нам треба все більше. Україна на сьогодні належить до країн з  недостатньою забезпеченістю прісною, питною водою. І ця проблема все більше загострюється. У нас уже посуха триває більше, ніж півроку. Наші річки мають переважно снігове живлення, а ми вже досить давно не маємо достатнього снігового покриву, глибокого промерзання ґрунту, що забезпечувало б достатнє зволоження землі і затримання в ній вологи. І навесні ми вже забули й коли спостерігали повноводдя і водопілля. Та й минулої осені ми тішилися теплу, ось і зима з плюсовою температурою.

Внаслідок потепління змінюється інтенсивність колообігу води: інтенсивніше випаровується вода, потім випадає сильними зливами, але локально. Такий інтенсивний колообіг води  притаманний тропічним широтам, де прогноз погоди давати досить просто: зранку сонце, через що випаровується волога з поверхні землі, формуються хмари, - і після обіду злива. У нас в останні роки може вилитися місячна норма за один дощ, часто змиваючи родючий шар землі, і давно нема затяжних дощів. Протидією таким змивам може бути органічне землеробство. Країна багата родючими ґрунтами  і треба їх берегти.

Вода – ключовий ресурс не лише для аграріїв, а й просто для життя людей. З Дніпра і його приток споживають воду до 70% населення країни. Багато води забирає аграрний сектор. До того ж, хімічні добрива, відходи промислових виробництв стікають до ріки. Відповідно, так ми проблему ще більше поглиблюємо. Навіть у Карпатах, де випадає найбільше опадів і часті паводки, затяжних дощів уже нема в останні роки. А відтак, в горах, де беруть початок багато річок, все менше води. На півночі відчувати нестачу води почали ось-ось, хоча на півдні України  це давня проблема. Гідроелектростанції не зможуть через обміління рік виробляти стільки енергії, як колись. А енергетичний сектор є визначним для розвитку економіки країни.

Крім аграрного і енергетичного, яким секторам бізнесу варто зважати на прогнози погоди заради перспективного розвитку?

-Бізнес має переходити на екологічну основу, інакше в нього немає майбутнього. Будь-який.

Розвиток засобів альтернативної енергії значно їх здешевив за останні роки. І нішу відновлювальної енергетики багато хто оцінює як дуже перспективну. Правда, тут теж слід зважати на кліматичні зміни у перспективі. Ми зараз переживаємо зміну циркуляції атмосфери, завдяки чому на більшій частині території країни середня швидкість вітру зменшується, що важливо, наприклад, для вітрогенераторних станцій. До слова, саме через збільшення антициклональної погоди ми маємо менше дощів і більше теплих і сонячних днів на рік тепер. Більше перспектив, на мій погляд, матиме сонячна енергетика, хоча тут треба зважати на рівень забруднення атмосфери домішками, сажею, аерозолями.

Але ж боротьба за чисте довкілля, впровадження ноу-хау, аби зарадити знищенню лісів, зберігати чистими моря й таке інше триває не одне десятиліття на найвищих рівнях – від державного до міжнародного. Розроблені різні екологічні програми, працює велика кількість фондів. Що дійсно потрібно для порятунку?

-Дійсно, зміни клімату, які призводять до змін ґрунтів і водозабезпечення, через посухи і  неможливість отримати врожай щороку посилюють напругу і сприяють міграції і навіть військовим конфліктам. За останнім звітом про зміни клімату та суходіл нашої групи експертів, від недоїдання на планеті все ще страждає 800 мільйонів людей. Цей показник постійно зменшувався останні десятиліття, але в цьому році знову підвищився саме через втрату врожаю через посуху. При цьому більше за 2 мільярди людей страждають від зайвої ваги та ожиріння. І це результат того, що споживання рослинної олії та м’яса з 1961 року збільшилося більше ніж удвічі, а калорійність їжі в перерахунку на одну людину – на третину. Тому заради нових пасовиськ та олії винищуються ліси, зокрема, в Амазонії це стало кричущою проблемою вже давно.

І раніше відбувалися зміни клімату, але ніколи вони не відбувалися так швидко - впродовж життя одного покоління людей. Я пам’ятаю кучугури снігу вище мене, шкільні нормативи по лижах я здавала в Києві. Але сьогоднішні діти не пам’ятатимуть таких зим.

Земля як планета не так вже і страждає – вона самовідновлюється. Але ж страждають люди і все живе на нашій планеті. За час життя людства ніколи не було такої концентрації вуглекислого газу, як зараз, коли вона перевищила 400 частинок на мільйон, а наші предки ще сто років тому жили з показником 260-280. Така разюча різниця. Годі й казати, що підвищення концентрації вуглецю в повітрі впливає на роботу мозку, ефективність якої знижується на 30%.

То що, знову у квітні нападає снігу вище коліна?

- Це не можна виключати, хоча вряд чи  хто дасть наразі точний прогноз. Насправді наша кліматична система суттєво змінилася. І може бути просто проблема через затоки тепла з Африки, або навпаки – холоду з Арктики. Тому ми маємо серйозні перепади погоди. Раніше таких випадків було на рік декілька, а зараз по декілька на місяць. Тому люди, особливо ті, хто має високу метеочутливість, гостро відчувають такі перепади.

Чого очікувати від погоди у найближчі кілька років?

- Загалом і далі буде ставати все тепліше, але не день від дня. У нас переважатиме антициклональна погода, що характеризується відсутністю хмар, високим тиском. В Україні теплішає швидше, ніж в середньому на Землі. На планеті температура в середньому підвищилась на один градус за сто років. Це багато. Але на суходолі температура підвищується швидше. На жаль, на планеті три роки поспіль кожен наступний місяць тепліше попереднього, в Україні температурні рекорди часто перевищують попередні показники не на десяті, а вже більша за градус. І така тенденція буде продовжуватися, бо нема нині ніяких ознак, щоб процес зупинився. Україна знаходиться у комфортних природних кліматичних умовах, і вплив океанів, чи то Північно-Атлатичного, чи то Індійського, у нас несуттєвий порівняно з іншими країнами Європи. Ясна річ, що те, що спричиняє такий режим погоди, сталося не вчора. Досить тривалий час люди не звертали увагу на багато важливих речей.

І цитована віками приказка про те, що треба посадити бодай принаймні одне дерево, аби гідно прожити життя, зараз як ніколи актуальна?

-Враховуючи, скільки дерев знищено для того, щоб прожила своє життя одна сучасна людина, - візьмімо для прикладу бодай офісний папір, - то, напевно, одного дерева буде замало. Я б казала так: зараз своє життя треба проживати так, щоб твій відбиток на Землі був мінімальним. Тобто споживати менше, не прагнути накопичувати нових речей, віддавати перевагу більш натуральному, зважаючи на те, скільки пластику ми вже маємо навколо. У людей є звички, які треба міняти.

Третина сміття, що виробляють люди - це пакування. Якщо є можливість відмовитись від пакування, то варто відмовитись. Їхати на велосипеді, а не на авто, здати макулатуру, посадити дерево, а ще показати приклад дітям, родичам, сусідам. Ми можемо, як споживачі, підтримувати своїм гаманцем тих виробників продуктів, одягу й інших необхідних нам речей, які дійсно піклуються про довкілля. А ще вимагати від керівництва підприємства, району, області і, зрештою, держави зважати і вживати заходів, що направлені на збереження довкілля для наших дітей. Здавалося б, банальні поради, а насправді досить дієві. В природі зрештою нема нічого вічного. Навіть вічна мерзлота, яку ми так назвали, виявилась не вічною, - вона тане.

Бесіду вела Наталія Гамоля для КонтрактиЮА. 

Фото: Дмитра Дятлова та з архіву Світлани Краковської