3000-річні водні канали часів стародавньої Персії досі працюють, підтримуючи життя

Під одними з найсухіших пустель світу століттями продовжують підтримувати життя стародавні підземні канали, що переносять воду через суворі ландшафти, з'єднуючи громади з водою. Пише УНІАН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Як пише Еxpress, ці канали, відомі під терміном "кяриз", почали будувати понад 3000 років тому в Персії (сучасний Іран). Потім вони поширилися по всьому Близькому Сходу, Північній Африці та навіть частинам Китаю.

"Призначені для транспортування води з водоносних горизонтів та гірських джерел до посушливих рівнин, вони являють собою пологі тунелі, які використовують силу тяжіння для переміщення води на великі відстані. Вертикальні шахти викопуються з певними інтервалами вздовж тунелю, що забезпечує вентиляцію, технічне обслуговування та доступ під час будівництва", - йдеться у статті.

Зберігаючи воду під землею, вони зменшують випаровування в регіонах, де поверхнева вода в іншому випадку швидко зникла б під пустельним сонцем.

Села та фермерські громади історично покладалися на ці приховані канали для зрошення полів, брали з них питну воду та воду для худоби. Без них людські поселення в цих районах були б непридатними для життя.

Навіть сьогодні багато каналів продовжують працювати. В Ірані тисячі кілометрів цих тунелів досі постачають воду до міст і ферм.

"Технічне обслуговування часто є трудомістким процесом, що вимагає місцевих знань, що передаються з покоління в покоління. Деякі канали також є важливою частиною культурної спадщини, що відображає багатовікову адаптацію до екстремальних кліматичних умов", - додали автори.

Вчені кажуть – це більше, ніж просто інженерне див. Вони є символами сталого управління водними ресурсами. Їхня конструкція дозволяє уникнути використання насосів чи електроенергії, покладаючись виключно на силу тяжіння та розумне планування.

Зрошувальна система шумерів

Нагадаємо, що нещодавно виявилося, що давня цивілізація шумерів на території сучасного Іраку процвітала завдяки природній "зрошувальній системі". Тоді річки Тигр і Єврат двічи на добу достявляли прісну воду вглиб континенту, завдяки чому у шумерів розвивалося сільське господарство.