Вибори-2012: Волков і Деркач ділять Сумщину

Сумську область після втрати влади екс-президентом Віктором Ющенком справді можна вважати глибоко провінційною, політичне життя якої сьогодні мало кого цікавить на столичному рівні. І якщо в помаранчеву п’ятирічку неформальним лідером регіону вважався старший брат президента Петро Ющенко, то сьогодні, окрім чинного губернатора Юрія Чмиря з його відносно стабільною політичною та правоохоронною вертикаллю влади, на політичний клімат Сумщини суттєвий вплив мають ще декілька персон.

Народний депутат від фракції Партії регіонів Андрій Деркач сьогодні фактично є одноосібним фаворитом по виборчому округу №159 з центром у місті Глухові. Центрист і прагматик — саме так його називали за часів президентства Леоніда Кучми. Екс-президент і хрещений батько народного депутата від Партії регіонів навіть колись сказав таке: «Андрій Деркач — це наш майбутній Путін». Сьогодні він володіє розгалуженими міжнародними зв’язками і може збалансувати усе, що пов’язано з російськими інтересами в Україні. Конотопською єпархією УПЦ МП був делегований на вибори нового патріарху Російської православної церкви Кирила в 2009 році. Бажання залишитись у великій українській політиці на черговий політичний цикл, розігрування проросійської карти та відверті симпатії до УПЦ Московського патріархату, позиціонування перед президентом Януковичем себе як господаря Сумщини – такими інструментами задовольняє особисті амбіції Деркач-молодший в сьогоднішній політичній грі. Часом це відбувається навіть ціною шкоди своїй політичній силі та її лідеру. А міська організація Партії регіонів, якою в своїх бізнес-інтересах часто маніпулював Андрій Деркач, на місцевих виборах в 2010 році дестабілізувала ситуацію в місті через популістські заклики регіоналів до несплати ніби-то завищених комунальних платежів. Навряд чи сумський КОД буде спроможним виставити адекватного опонента Андрію Деркачу, а єдиною інтригою залишається - від кого саме висуватиметься сам політик.

Довгий час існувала інтрига щодо виборчого округу №160 з центром в місті Шостка, до логістики і самого процесу його формування до сих пір залишається багато запитань. Губернатор Сумської області Юрій Чмирь довгий час працював в Шостці, має там непоганий рейтинг і в принципі, якби не заборона президента балотуватися головам державних адміністрацій, скоріше за все, висувався б по тому округу сам. Спочатку свого протеже хотів на цей округ поставити Андрій Деркач. Ним виявився його молодий і амбітний помічник, сьогодні заступник голови обласної ради Олег Боярінцев, але з розгортанням політичної боротьби між Юрієм Чмирем та Андрієм Деркачем, шанси останнього суттєво зменшились. Після того, як ЦВК майстерно вирізала шосткинсько-конотопський округ, фаворитом по цьому округу став голова фонду «Рідний край» Сергій Талала, який вже активно світиться й на Конотопщині. Не виключено, що Сергій Талала буде провладним кандидатом, замаскованим під «самовисуванця». Проте, за чутками, губернатор основну ставку робитиме на чинного мера Шостки Миколу Ногу, який заробив собі репутацію гарного муніципального менеджера.

Ще два міських голови – м. Суми Геннадій Мінаєв та невеликого Тростянця Юрій Бова ймовірно будуть балотуватися по територіальним виборчим округам №157 з центром у Сумах та №162 з центром в Охтирці відповідно. По сумському округу №157 найбільший рейтинг має чинний міський голова Геннадій Мінаєв, який очолював список політичної партії «Рідне місто», фракція якої має третину депутатів у міськраді. Що стосується Юрія Бови, то він стане основним опонентом (під прапорами партії Наталії Королевської «Вперед-Україно») провладному Григорію Дашутіну, який досяг лояльності з боку губернатора Юрія Чмиря. Попри те, що вступив він в Партію регіонів тільки 2 червня, зумів переконати Чмиря, що зможе самотужки профінансувати не тільки свою мажоритарну кампанію, а й допоможе з фінансуванням сумському обласному виборчому штабу Партії регіонів.

Інтригою досі залишається участь у виборах мера Геннадія Мінаєва. Потенційно він має найбільший рейтинг - до 30% довіри, а його найближчі конкуренти – ректор Української академії банківської справи Анатолій Єпіфанов (від Партії регіонів) та потенційний висуванець від КОД Олег Медуниця навряд чи сьогодні здатні перетнути позначку в 10%. Але станом на середину липня 2012 р. жоден із політиків офіційно не заявив про своє бажання балотуватися по округу №157 із центром у м. Суми.

Загалом місто традиційно вважається протестним. Політик, який відверто заявить, що він є кандидатом від влади навряд чи зможе здобути більше 15% голосів виборців, оскільки рейтинг Партії регіонів ніколи у Сумах не піднімався вище позначки 10%. Відповідно, кандидат від ВО «Батьківщина» майже зі 100% ймовірністю переміг би у Сумах. Але ця політична сила сьогодні немає жодного більш-менш харизматичного лідера. А через невключення відомого політика кумівських часів Олександра Волкова до команди мажоритарників КОДу, опозиція втратила і спонсора, який тепер буде фінансувати тільки свою власну виборчу кампанію.

По виборчому округу №161 з центром в м. Ромни зберігається найменша інтрига. Фаворитом є кандидат від губернатора Олександр Саєнко, екс-бютівець, відомий роменський підприємець, який як і всі інші кампанію проводить через постійне відкриття чогось ніби-то корисного для громад, але як правило ініційованого і профінансованого з бюджетів різного рівня, і не ним особисто. Наприклад, 6 липня в центрі смт. Липова Долина, яке входить в цей виборчий округ, було відкрито міні-ігрове містечко Казка, на відкритті якого були присутні ледве не всі чиновники району, заст. губернатора Ігор Яговдик, а також сам Олександр Саєнко, який в традиційний спосіб використав це для власного піару, замовив джинсу в місцевих ЗМІ, а також подарував кожній дитині пакунок із зефіром виробництва Роменського заводу продтоварів, власником якого він є. Формальну конкуренцію йому зможе скласти хіба що кандидат від КОД Володимир Шульга, колишній лідер сумського КВН-руху, депутат Сумської обласної ради, який відповідає в Сумській області за ідеології в ВО «Батьківщина».

Але найбільша інтрига сумських мажоритарних виборів – це територіальний виборчий округ №158 з центром у місті Білопілля. Очевидних фаворитів, так само як чіткої позиції влади і опозиції по персоналіям немає до сих пір і навряд чи вони будуть публічно заявлені під час всієї виборчої кампанії. Всі карти сплутав Олександр Волков, який останні роки фінансував обласну організацію ВО «Батьківщини», і почав першим вести виборчу кампанію в Сумському районі. По дорозі не втратив нагоду образити союзників по опозиції словами «маленьке фронтове бляденятко». Після появи листівок, де він зображений поряд із Тимошенко, частина партійців почала протестувати проти його участі у виборах під логотипом опозиції. Як особисту образу той випадок сприйняв Яценюк, який пообіцяв не допустити Волкова під прапори Комітету опору диктатурі. І дотримав свого слова. 11 липня бютівець Андрій Шевченко повідомив у своєму Твіттері: «Для тих, хто переймався: «Батьківщина» не затвердила Волкова кандидатом від опозиції - він ітиме самовисуванцем. Знаю від самого Волкова», - написав Шевченко.

Як відомо, Волков був радником екс-президента Леоніда Кучми та мав на нього великий вплив. Пізніше він почав співробітничати з Юлією Тимошенко. У 2004 він був посередником між нею і Березовським, коли лондонський вигнанець фінансував помаранчеву революцію. За інформацією УП, впродовж Майдану саме на дачі Волкова в Осокорках Тимошенко проводила таємні переговори з Януковичем і Ахметовим. Однак у 2006 під тиском оточення вона не включила його у виборчий список БЮТ. Тоді Волков назвав її «професійною кидалою» та звинуватив у зраді. У розпачі він оголосив про створення фракції «херов-бубліков».

Олександр Волков, який збирається і надалі використовувати опозиційну риторику «Батьківщини», обіцяє збудувати в Білопіллі дитячий майданчик до кінця липня. В іншому селі він презентував сільському клубу ноутбук і мікрофон. Сюжет про Волкова на 3 хвилини вийшов на місцевій ТРК «Відікон».

На таку благодійну активність Олександра Волкова міський голова Сум Геннадій Мінаєв на своїй сторінці у Facebook 12 липня 2012 року в притаманному йому жартівливому стилі прореагував так: «Дядя Саша, поставь, пожалуйста, детские игровые площадки на Прокофьева, на правой стороне Харьковской (4 шт.), на СКД, (на Зеленко не надо, есть - я поставил), на Парижской Коммуне, на Пришибе, на Басах (2 шт.), на Химгородке (4 шт.), на Василевке, на Замостянской, в 12-ом микрорайоне (2 шт.). Сертификати ваши на площадки и на фуй не надо - площадки надо!!! Радиомикрофоны тоже и на хрен нам не снились, а вот по ноутбуку в каждую школу принеси, не жмотись!!! Фонд-то межнародный:)».

Кандидатом від влади по цьому округу став Олександр Костенко, керівник благодійного фонду «Ти не один, ми – разом», який почав роздавати подарунки медикам Краснопільського району. Одразу ж пообіцяв відвідати з гостинцями і білопільчан. Щедрість новоявленого мецената вражає: щонайменше 187 тисяч гривень на подарунки (автомобіль швидкої допомоги та сумки-укладки для фельдшерів) плюс іще десь стільки ж на медіа, яких масово звезли у Краснопілля. Разом - не менше 300 тис. грн. І це за один раз! Тепер щодо зазначеного фонду. На наш запит державний реєстратор дав таку відповідь: фонд зареєстрований за адресою Соборна 36, офіс 10, 12 березня 2012 року. А вже днів за 5 Олександр Костенко, встигши зібрати кількасот тисяч гривень та затвердити програму діяльності фонду, опинився з дарами на Краснопільщині. Ми знайшли адресу, де зареєстровано фонд. У невеличкій комірці сидять двоє дівчат і хлопчина. Про благодійний фонд не говорять, на всі питання відповідь партизанська: «Ми засекречені». Тим не менш, підозріла щедрість Олександра Костенка може пояснюватися дуже просто: перспективою стати кандидатом від влади на цьому мажоритарному окрузі №158. Сьогодні на центральній площі м. Білопілля можна прочитати таку ось табличку, на якій зазначено, що площа реконструюється на замовлення Білопільської міської ради, але за рахунок цього кандидата.

Очевидно, що адміністративний ресурс в регіоні буде використовуватись, хоча сила цього явища в Сумській області зараз переоцінюється. Проте його наявність може стати підставою для виправдання опозиції за її провал на мажоритарних округах. Адже сьогодні виборцю важко знайти аргументи, чому треба голосувати за представників опозиції – вони себе практично не заявили. Тому мова йтиме не стільки про фізичний чи навіть інформаційний тиск. Найбільшою небезпекою і фактором фальсифікацій стануть комісії, які будуть корумповані провладними кандидатами. Впіймати на цьому дуже важко, вихід один: людям треба пояснювати, добре навчати, щоб вони розрізняли корупційні маніпуляції й протистояли їм.

У Сумській області головною проблемою вертикалі влади є відсутність соціального діалогу. По суті, влада не виконує своєї комунікативної функції, а відтак дуже швидко зникла навіть та незначна довіра, що існувала на початку роботи цієї команди. Громада не довіряє владі, а влада боїться, не знає і не вміє комунікувати з власним народом. Виходить така собі модель «окупаційного діалогу». На цьому фоні втрачають сенс будь-які піар-заходи, які спрацювали б у звичайному середовищі. Бо ж очевидно, що в цілому ця команда для створення інфраструктури країни зробила більше, ніж попередня. Побудовано справді багато. Проте у влади виразна іміджева катастрофа.

Згідно з соціологічним опитуванням, яке було проведено у Сумах Центром досліджень регіональної політики, була зафіксована цікава ситуація на те, за скільки сумчани готові продати свій голос на наступних парламентських виборах. 83,9,% заявили, що його голос не продається в принципі, за 50 грн готові продати свій голос 0,6%, від 100 до 200 грн вже готові продати свій голос 2,2% і більшість із тих, хто готовий продати свій голос на виборах (6,1%), можуть погодитися на це за суму понад 500 грн.

Очевидно, що як і раніше, головний недолік виборчого процесу люди вбачають у тому, що обрані ними депутати не виконують своїх обіцянок, але саме в нинішньому опитуванні зросли ще й такі чинники, як невідповідність проведення виборів демократичним стандартам. Раніше ця позиція набирала набагато менше відсотків.

Недовіра до інституту виборів зросла, і зросла така позиція, як зовсім не впливаю на центральну владу – 90,5% опитаних сумчан.

Коментуючи той рівень скептицизму до виборів, який посвідчили жителі Сум в травневому опитування Центру досліджень регіональної політик, варто зауважити, що це – не якась особливість цих виборів, а ментальна ознака українського виборця. На відміну від європейського чи американського виборця, рівень довіри українського стартує з нуля, тоді як, скажімо, європейського зі 100%. В Європі він зменшується відповідно до кількості інформації про порушення, самої виборчої кампанії. Наш же виборець на самому початку кампанії практично глибинно не довіряє тим результатам, які можуть виникнути.

Олександр Хоруженко, спостерігач Громадянської мережі «ОПОРA»

Фото (1) сайту Українська правда