Щоб пожежа не стала несподіванкою: навчить дітей та навчиться самі

Декілька простих, але дієвих порад. Варто навчитися самим і навчити своїх дітей, як поводитися в екстремальних ситуаціях.

1. Обпісяний шарф
Так ми зазвичай розповідаємо під регіт дітей перше правило виходу з палаючого або задимленого приміщення. Тому що це правда: воду з собою ми носимо нечасто, діти - майже ніколи. А гинуть саме від диму. Тому беремо будь-який одяг: шарф, футболку, сорочку, блузку, поділ спідниці. Пісяємо. І дихаємо через обпісяну тканину. Сеча набагато краще фільтрує і дим і отруйні речовини, ніж вода. Діти сміються, але всі погоджуються з тим, що в небезпечній ситуації це зробити не соромно. Але це настрій «не соромно» можна створити тільки в діалозі і краще - між дітьми. У кожному класі або групі завжди знайдуться ті, хто переконливо скаже: А що смішного? Якщо це врятує життя
2. Привчайте дітей до гри: знайди вихід. Та й себе теж. Ми ніколи не замислюємося про те, як залишати приміщення в разі пожежі. Ніколи. А це можна швидко і весело зробити звичкою. А привчаючи дитину, ви й самі будете звертати на це увагу. Тому протягом 2-3 тижнів, приходячи в будь-яке приміщення, весело і моментально дивимося, куди б ми побігли у разі пожежі. Можна уточнити у співробітників.
3. Вихід з натовпу, що панікує. Тут три правила:
– Йдемо тільки по напрямку руху, не зупиняючись, навіть якщо рідні залишилися позаду. Ви зустрінетеся після того, як вийдете назовні.
– Акуратно огинаємо кути, стовпи, будь-які зустрічні перешкоди. Для цього дивимося, що попереду. Йдемо, схрестивши руки на грудях, виставивши лікті трохи вперед і тримаючись руками за плечі. Так, якщо вас сдавлять, ви зможете дихати вільно.
– Якщо впали: ніяких «згрупуватися»! У вас є три секунди, щоб стати будь-яку ціну. Для цього чіпляємося мертвою хваткою в найближчі ноги, джинси, пальто, і, як мавпи піднімаємося по людині. Пам’ятаємо, що людина-дерево не буде нам радий. І навіть можливо стукне по голові. Але ви встигнете встати. Потренуйтеся вдома.
Не варто користуватися ліфтом — навіть якщо мова йде про просте задимлення.
І, звичайно, з кожною дитиною навіть в 2-3 роки необхідно вивчити ім’я, прізвище та адресу.
Інструкція керівника центру консультування з дитячої безпеки “Стоп-Загроза” Лії Шарової.
Автор: Наталія Пилипенко