Постраждали тисячі. Боржників в Україні за один день позбавляють доступу до всіх рахунків

У Мін'юсті нагадують: до кінця 2021 року всі фінустанови зобов'язані увійти до нової системи. А це означає, що всім боржникам загрожуватиме автоматичний арешт рахунків. Тим часом тисячі українців уже зіткнулися з практикою арешту майна і рахунків.

У Міністерстві юстиції впевнені: нова система – це великий прогрес. Адже раніше позичальники ховалися від кредиторів, водії-порушники – від штрафів, а безвідповідальні батьки – від аліментів. В цілому виконувалося лише трохи більше третини всіх судових рішень.

"Коли людина отримує рішення суду, вона має бути впевненою, що воно виконається зі значною вірогідністю. А не так, що за боржником потрібно буде банально бігати", – сказав заступник міністра юстиції Андрій Гайченко у новинах «Сьогодні» на каналі «Україна».

Банкір Руслан Співак пояснив, як працює стара система. Спочатку банк отримує запит про те, чи є у конкретного боржника рахунки в цій фінустанові. Якщо є, то відправляється новий запит – в ньому просять на підставі рішення суду або виконавців заблокувати зазначений рахунок.

З новими правилами все буде набагато швидше. Банк, що приєднався до автоматизованої паспортної системи, протягом години надасть інформацію про рахунки боржника. А далі моментально заблокує кошти на вимогу виконавця.

Журналісти вже отримали десятки листів від людей, чиї рахунки заарештовані. Серед них найбільше клієнтів мікрофінансових організацій. Такі МФО відомі своїми методами – захмарними ставками, приховуванням умов кредитування, шантажем, погрозами і нічними дзвінками колекторів. У суді такі справи часто розвалюються. Тому кредитним організація довелося шукати лазівку. І вони її знайшли.

"Мікрофінансова організація звертається до приватного нотаріуса, той вносить рішення, а приватний виконавець відкриває виконавче провадження. Зараз пішла хвиля, коли починають блокувати і пенсійні, і соціальні рахунки, і рахунки для дитячих виплат", – розповіла модератор групи допомоги боржникам МФО Тетяна Курмашова.

Хоча блокувати пенсійні та інші соціальні рахунки ніхто не має права. Це підтвердив заступник міністра юстиції Андрій Гайченко:

"У кожній постанові, на бланку, який не можна змінити, зазначено, що заарештовують кошти, крім соціально захищених: пенсійних тощо. Обов'язок ідентифікувати рахунки покладається на банки".

У боржника Олексія зараз заарештоване все майно, включаючи квартиру. А баланс на зарплатній картці – мінус 1,7 млн гривень. Всі кошти були заблоковані в один день. У 2007 році чоловік взяв 150 тис. доларів у кредит під заставу квартири. П'яту частину чесно виплатив, а потім стався обвал гривні.

Андрій домовився з банком про відстрочення, але банк продав борг іншій фінустанові. І виявилося, що вартість кредиту повністю змінилася. Мало того, другий кредитор дописав ще один валютний кредит – теж на 150 тис. доларів. Тепер чоловік судиться. Квартиру поки не стягнули через мораторій, але він закінчує діяти у квітні. Тому перспективи примарні.

А історія Світлани взагалі не піддається розумінню. Жінка придбала авто в доларовий кредит, але погасити всю суму не змогла. Банк забрав автомобіль, і Світлана думала, що це кінець історії. Але через п'ять років (!) виявилося, що борг викупила колекторська компанія. Вона виставила Світлані рахунок за весь цей період – з відсотками і пенею. А все тому що нотаріус видав документ, а приватний виконавець наклав арешт.

"Від чоловіка вони вимагають 400 тис. гривень, від мене, як від поручителя, 300 тис. гривень. Вони все заарештували – всі рахунки, будинок, усе. Погрожували, дзвонили всім родичам, сусідам", – розповіла Світлана.

І таких похмурих історій – тисячі по всій Україні. Кредитори, які далеко не завжди працюють у правовому полі, діють у змові з недбайливими нотаріусами та приватними виконавцями. Зі спрощенням арешту банківських рахунків кількість запитів може зрости в десятки разів. Можливо, разом з кількістю жертв шахрайських схем.