Торкнеться кожного. Як в Україні почали перекроювати прожитковий мінімум

Верховна Рада в першому читанні затвердила законопроєкт про прив'язку прожиткового мінімуму до середньої зарплати – від 40% в 2021 році з поступовим підвищенням до 50% до 2031 року. Тобто, якщо нині середня зарплата – 13 543 грн, то прожитковий мінімум має бути 5417 грн, а не 2270 грн.

Від прожиткового мінімуму в Україні залежить мінімальна пенсія та соціальні виплати, а також ще більше сотні бюджетних витрат. Їхній розмір теж може змінитися. І якщо законопроєкт приймуть остаточно, ці зміни торкнуться кожного українця.

Прожитковий мінімум зараз

Він становить 2270 грн. Те, що цього недостатньо для життя, визнають і експерти, і чиновники. Наразі на ці гроші можна або оплатити комуналку в 1-кімнатній квартирі не в опалювальний сезон, або зробити два ПЛР-тести, або купити продуктів на два тижні. Прожити місяць явно не вийде. У Мінсоцполітики підрахували, що на це потрібно мінімум 4100 грн.

Викликає питання і споживчий кошик, який враховується в розрахунку прожиткового мінімуму. У нього, наприклад, внесені одні туфлі на два роки, одні зимові черевики на три роки, по одному костюму, краватці, джемперу і парі штанів на рік. Також вважається, що в рік українці витратять дві зубні щітки і 12 рулонів туалетного паперу. Це точно не відповідає реальності.

Наразі від суми прожиткового залежать 150 платежів із держбюджету, які можна розділити на п'ять груп:

соцвиплати;

мінімальна зарплата та її індексація;

пенсії;

грошова допомога співробітникам бюджетної сфери;

штрафи.

Що хочуть змінити

У новому законопроекті пропонують різко підвищити прожитковий мінімум, але при цьому відв'язати його від зазначених вище бюджетних виплат.

"Ідея – відв'язати від прожиткового мінімуму платежі, що не повинні бути до нього змістовно прив'язані. Наприклад, розміри зарплат для працівників бюджетного сектору. Або розміри адміністративних платежів і штрафів. За логікою законопроекту, прожитковий мінімум має стати індикатором бідності: чи достатньо доходів отримує певна сім'я, чи потрібна допомога", – пояснила керівниця Центру аналізу суспільних фінансів і публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак в новинах "Сьогодні" на каналі "Україна".

Але через нестачу грошей у бюджеті не варто чекати швидкого підвищення соціальних стандартів, навіть якщо прожитковий мінімум збільшать, вважає експертка Центру Разумкова Ольга Піщуліна:

"Прожитковий мінімум можна ставити будь-який – п'ять тисяч, 15 тисяч, 25 ... Він ні на що не впливає. Механізму прив'язки соціальних стандартів до прожиткового мінімуму в цьому законопроєкті немає".

При цьому прихильники законопроекту погоджуються, що нехтування можливостями бюджету може спровокувати інфляцію. Втім, ідею перегляду прожиткового мінімуму схвалюють.

"Буде трохи більша допомогу по бідності. Буде трохи більша мінімальна зарплата, мінімальна пенсія. Питання в тому, щоб не вийшло так, що на підвищення мінімальної зарплати бюджет гроші дасть, а на решту скажуть: "У межах фінансування". Це також можливо. І тоді у нас кваліфікований працівник отримає практично мінімальну зарплату", – додає Марчак.

А поняття споживчого кошика – мінімального набору продуктів та інших товарів – законодавці взагалі хочуть прибрати. З цією ініціативою згодні далеко не всі. Наприклад, голова Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова вважає, що кошик потрібно залишити, але змінити підхід до його наповнення.

"Приймається, що половину прожиткового мінімуму становить харчування... Або воно може становити 30%, або 70% – це найбільш дискусійне питання. А решта – це будуть послуги... І їх не треба вираховувати і нормувати", – запропонувала експерт.

Втім, реальних змін не варто чекати мінімум до 2025 року, адже законодавці передбачили перехідний період. Тому за умови остаточного прийняття законопроекту шукати кошти на збільшення соціальних виплат доведеться вже новому уряду і парламенту.