Ердоган пояснив, чому Туреччина купує у Росії С-400

Як повідомляє Укрінформ, про це в інтерв’ю американському виданню The New York Times сказав президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган.

«Ми можемо посилювати свою обороноздатність як вважаємо за потрібне», - сказав Ердоган, відповідаючи на питання про придбання С-400 у Росії.

Президент Туреччини відкинув припущення, що придбання Туреччиною С-400 підриває обороноздатність НАТО.

«Ми купуємо свою власну зброю», - сказав він.

Турецький лідер також підкреслив, що і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, і колишній президент США Дональд Трамп раніше підтвердили право Туреччини обирати постачальників зброї.

«Якби американці продали Туреччині систему протиракетної оборони Patriot, не довелося б купувати С-400», - цитує американське видання слова президента Туреччини.

Раніше в ефірі американського телеканалу CBS президент Туреччини заявив про те, що Туреччина досі має намір закупити другу партію російських систем протиповітряної оборони С-400, попри загрозу санкцій США.

Туреччина і Росія уклали контракт на постачання систем С-400 на суму 2,5 млрд доларів у 2017 році. У липні 2019-го до Туреччини надійшли перші компоненти системи, у середині вересня постачання було завершене.

Турецькі військові вперше випробували С-400 в районі чорноморського міста Синоп у жовтні 2020 року. У НАТО висловили стурбованість з приводу пусків та заявили, що система може становити загрозу для повітряних суден союзників.

У грудні минулого року Вашингтон оголосив про запровадження санкцій проти Управління оборонної промисловості Туреччини через участь відомства в угоді щодо закупівлі систем С-400 у Росії.

Як повідомлялося, вчора, 29 вересня, у Сочі відбулася зустріч президентів Туреччини та РФ, на якій ішлося про двосторонні відносини між країнами, ситуацію в Сирії, Лівії, Афганістані, Нагірному Карабасі. Зустріч відбувалася за закритими дверима та тривала майже три години.

Зустріч президентів Туреччини і США запланована на кінець жовтня у Римі, де 30-31 жовтня відбудеться саміт глав держав і урядів країн «Великої двадцятки» (G-20).