Християни східного обряду святкують Введення Богородиці у храм

Про це повідомляє Укрінформ.

Свято Введення бере початок у V столітті, а з IX століття його починає відзначати вже вся церква cхідного обряду.

Батьки Пресвятої Діви Марії праведні Йоаким та Анна, були бездітні й дали обітницю, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові в Єрусалимський храм. Бог дослухався їхніх молитов і подарував їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященника Захарії, батька Хрестителя Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин із Йосифом Обручником.

У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. З ним, як і з більшістю церковних свят, пов'язані певні народні прикмети, звичаї та традиції. Зокрема, від Введення до Благовіщення вже не можна було копати землю. За прикметою, хто перший зайде на Введення до хати (як і на Різдво та Новий рік), той буде першим «полазником», себто тим, що приносить добро чи якесь лихо. Тож вважалося, коли увійде першим молодий, гарний, здоровий чоловік і до того ж з грошима, то це добрий знак: весь рік у хаті будуть усі здорові та гроші вестимуться. Натомість якщо зайде старий і хворий, або хтось прийде чогось позичати, то це не на добро.

Подекуди ввечері перед Введенням святили воду ще за дохристиянським звичаєм: брали її в місці, де сходяться три води», проливали воду через вогонь, і потім вживали ту воду проти хвороб, від зурочення та як любовні чари. Крім того, обсипали того дня корів насінням і мастили маслом вим'я, щоб давали багато молока, а також обкурювали їх, щоб ніхто не міг того молока відібрати».