Резніков – про забезпечення армії: Дослідні роботи на мільярди «зависли» у планах

Як передає Укрінформ, про це міністр оборони України Олексій Резніков повідомив у своїй колонці на сайті «АрміяInform».

«Станом на 1 грудня 2021 року, Державне казначейство облікувало зобов’язань у рамках ДОЗ на 19,5 млрд грн, що становить 85% від річного плану. До кінця року цей показник збільшиться, ми над цим активно працюємо. За попередніми очікуваннями, кошти будуть використані на 97-98%», - повідомив Резніков.

Водночас, міністр наголосив, що ефективність ДОЗ має вимірюватись не кількістю засвоєних коштів, а показниками додаткових спроможностей, які здобуває армія внаслідок виконання оборонного замовлення.

Крім того, Резніков наголосив: «В армію постачається не те, що потрібно, а те, що доступно. Зокрема, це спричиняє надлишкову насиченість різнорідними зразками. Найгірше — це те, що ми потрапили у «колію»: держава замовляє для армії не те, що запланувала, а те, що фактично здатні виробити наші підприємства».

Міністр, крім іншого, відзначив зруйновану систему довгострокового планування, як одну з найсерйозніших проблем в армії, та виконання дослідно-конструкторських робіт (ДКР).

«Кожна п’ята з наявних ДКР триває понад 20 років. Вже обліковано майже 40 ДКР, які давно припинені або призупинені, але на які було витрачено бюджетні кошти. Втрати — мільярди гривень, якщо брати з поправкою на сучасні ціни. Але вони продовжують «висіти» у планах і заважають сконцентрувати увагу на тому, що важливо», - наголосив Резніков, додавши, що другий системний розрив сьогодні: видатки, які закладаються у державні програми розвитку озброєнь, не збігаються з видатками державного бюджету на відповідні роки.

Для вирішення проблем Резніков пропонує низку рішень, далеко не всі з яких будуть популярними. Зокрема, пропонується переглянути усі ДКР, виокремити і закрити ті з них, що не мають перспектив.

Другим кроком міністр пропонує створити міжструктурний комітет (за моделлю НАТО) за участю фахівців Міністерства, Генштабу, народних депутатів, представників військ, із залученням науковців. «Завдання — розставити пріоритети. Дати об’єктивну картину, як ми можемо рухатись, орієнтуючись на головний критерій — розвиток спроможностей армії в реальних умовах», - розповів Резніков.

На його думку, наразі необхідно виконувати кілька задач: відновлювати боєздатність підрозділів, які її втратили, виводити їх з «мінусу»; підтримувати на належному рівні сили та засоби, які зараз мають високий ступінь боєздатності; нарощувати спроможності та працювати на розвиток, створюючи майбутнє.

Водночас, за словами Резнікова, нині немає ресурсів робити все одночасно і в потрібному обсязі, тож доведеться обирати та спільно з парламентським комітетом ухвалювати рішення, яке потім має бути втілено через законодавчі і нормативно-правові акти.

В планах міністра - за підсумками цієї дискусії внести зміни в державні цільові програми, а також перейти на трирічне планування оборонних закупівель і одразу закладати видатки на них до відповідних статей бюджету.

«Тоді у нас з’явиться не тільки формальний, а і якісний критерій для оцінювання виконання оборонного замовлення», - вважає Резніков.

Як повідомляв Укрінформ, 3 грудня міністр оборони Олексій Резніков під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив, що Державне оборонне замовлення станом на початок грудня виконано на рівні 85%.