НОВОСТИ ДНЯ: путін «дозрів» до неформального знищення патріархії - Денисенко  "Калінінград може перетворитися на безлюдну пустелю": експерт розповів про "біль" Путіна  Спека змінюватиметься грозами: синоптики дали детальний прогноз на липень  Вареники з вишнею на заварному тісті, які завжди вийдуть вдалими: простий рецепт  Знищену російську техніку повезли з України до Польщі  Від заморозків до +41 градуса: яка погода буде в Україні у липні  Чисельність, зброя, боєздатність: що відомо про армію Білорусівсе новости дня
25.05.2022 367

«Орлан», «Форпост» та «Оріон»: експертно про основні БПЛА ворога

Андрій Харук: Нинішню російсько-українську війну можна цілком обґрунтовано назвати «війною дронів». Безпілотники активно використовуються захисниками України на різних щаблях – від крихітних «Мавіків», які завдяки старанням волонтерів має чи не кожен батальйон, до грізних «Байрактарів», бойову роботу яких ми з захватом спостерігаємо на численних відео (і щодня чекаємо на нові «серії»). Але й ворог теж активно використовує свої «аналоховнєтські» безпілотники.

На нижчому щаблі – це масові «Орлани», які ледь не десятками збиваються нашими воїнами, на вищому – ударно-розвідувальні «Оріони», які існують в одиничних екземплярах, але, як показала практика, не менш вразливі для вогню нашої ППО.

Поговоримо про «Орлан-10» – наймасовіший апарат цього класу, який використовується армією лаптєстану. За деякими даними, в немитій виготовлили до півтори тисячі цих невеличких літачків.

Спроєктовали «Орлан-10» в Санкт-Лєнінбурзі, на підприємстві «Спєциальний тєхналагічєскій центр». Випробування БПЛА почались ще 2010 р., а з 2013 р. він експлуатується збройними силами рашки.

«Орлан-10» має розмах крила трохи більше трьох метрів і важить в спорядженому стані 18 кг. Стартує він з катапульти, а приземляється на парашуті. Бензиновий двигун дозволяє апарату розігнатись до 150 км/год (робоча швидкість, зрозуміло, значно менша), а радіус дії становить 120 км – він обмежується досяжністю радіохвиль зі станції управління. Щоправда, в автономному режимі радіус може сягати 600 км. Але при цьому неможливий радіообмін зі станцією управління, а, значить, – виконувати своє головне завдання: коригувати вогонь артилерії. А саме на цьому й акцентують увагу творці «Орлана-10», підкреслюючи його «тісну інтеграцію» з САУ «Мста-СМ».

Напевно, читачі бачили не один знімок та відео зі збитими «Орланами»: пластикова пляшка як паливний бак, цивільна фотокамера, примітивний навігаційний пристрій... Чому такі рішення застосовані у військовому апараті? Виявляється, так було задумано: конструктори «Орлана-10» навмисне орієнтувались на використання доступних на ринку цивільних комплектуючих, щоб здешевити БПЛА. З початком агресії проти України в 2014 р. такий підхід дозволив ще й уникнути перебоїв з постачанням імпортних комплектуючих. Ми вже розповідали про французькі тепловізори, які встановлюються на «Орланах». А двигуни, наприклад, – японського виробництва, причому міністерство оборони рашки серед покупців цих виробів не значиться. Тобто, двигуни закуповуються через цивільних дилерів.

283148885_7432849593456783_2177350905881409935_n

284036720_7447798405295235_2787435021000682456_n

Як позначається використання цивільних комплектуючих на характеристиках «Орлана-10». З одного боку, це суттєво здешевлює апарат. За американськими оцінками, закупівельна вартість одного БПЛА (з урахуванням наземного обладнання і підготовки операторів) становить 87-120 тисяч доларів. З іншого – знижує його практичні характеристики. Скажімо, теоретично стеля «Орлана-10» сягає 5000 м. Але з огляду на слабкі параметри цивільних камер, він мусить знижуватись до кількох сотень метрів – інакше на екрані в опрератора буде неможливо щось розгледіти. А це одразу ж робить апарат вразливим для вогню не тільки ПЗРК, але й ЗУшок. Часом вдається збити «Орлан-10» навіть зі стрілецької зброї. Цивільні навігаційні модулі вразливі для засобів РЕБ, тобто, БПЛА можна посадити, навіть не ведучи по ньому вогонь.

І ще один нюанс треба взяти до уваги – обмежений ресурс. М-скалі про це пишуть неохоче, але проскакувала інформація, наче «Орлан-10» розрахований лише на 10-12 польотів.

«Орлан-10» добре знайомий нашим воїнам – перший БПЛА цього типу вони збили над Донбасом ще 28 травня 2014 р. А 13 жовтня 2018-го над Лисичанськом такий безпілотник був збитий українським вертольотом Мі-24П. Це стало першою повітряною перемогою сучасної української військової авіації.284154587_7447798398628569_6029101431406980026_n

За три місяці війни свинособаки втратили майже півтисячі БПЛА різних типів. Переважна більшість з них – це саме «Орлан-10». В деякі дні кількість знищених безпілотників цього типу сягає десятка. Чи можуть м-скалі компенсувати ці втрати? Річна продуктивність підприємства з виробництва «Орланів» становить 200-300 виробів. Тобто, втрати поточною продукцією не покриваються, і козломордим доводиться вдаватись до резервів – наприклад, забирати «Орлани-10» з міністєрства по чрєзвичайним сітуаціям. Ну, і звичайно, головне завдання для нашої дипломатії – добитись щільної блокади постачання на рашку виробів подвійного призначення. Це дозволить якщо не повністю ліквідувати, то суттєво обмежити виробництво «Орланів».

 

7 квітня здобиччю нашої протиповітряної оборони вперше стала ця рідкісна «пташка» – «Оріон», знаний також як «Іноходєц». Цей «аналоховнєт» є типовим породженням м-скальського карго-культу: «А давайтє сдєлаєм собствєнний Ріпер! Ілі хотя би Байрактар!». Проблема лише в тому, що у шишкостані з власних комплектуючих – лише лайно і палиці...

aaa9111f628dae899adfcb4d2fd1f8ce8f25d3f6a69414dffc91d00be607

277812684_7236981019710309_8047493474359205215_n

278062119_7236981033043641_1355852353035592329_n

278102774_7236981003043644_6404056888684010804_n

Проєктування «Оріона» здійснювалось з 2011 р. фірмою «Кронштадт». Її конструктори пішли шляхом китайських товаришів, які «змалювали» один до одного американський безпілотник MQ-9 «Ріпер», назвавши його СН-5. Однак м-скалі скопіювали лише форму, сам же безпілотник у них вийшов меншим, ніж американський оригінал чи китайська копія. Причина прозаїчна: брак двигунів потрібної потужності... Прототип «Оріона», який вперше піднявся в повітря 2016 р., обладнаний австрійським мотором «Ротакс» потужністю 115 к.с. Для серійних машин розробляється власних двигун АПД-110/120, однак чи вдалось довести його до пуття – невідомо.

«Оріон» не лише менший від «Ріпера» – він має ще й гірші льотні дані, особливо стелю. А цей показник для повільних безпілотників особливо важливий – їм бажано піднятися вище рівня ураження більшості ЗРК. «Ріпер» з цим справляється – його робоча стеля сягає 15 км. Китайський СН-5 літає трохи нижче – на 10 км. А ось «Оріон» не здатен піднятись вище 7,5 км. Навіть значно легший турецький «Байрактар» має стелю на 700 м більшу.

Маса корисного навантаження «Оріона» становить 200 кг. Але сюди входить і оптико-електронна станція (за визнанням самих же м-скалів – гірша, ніж на «Байрактарові») та інше радіоелектронне обладнання. Тобто, на зброю лишається зовсім небагато. За твердженням розробника, «Оріон» здатен нести дві керовані ракети під крилом і одну бомбу під фюзеляжем. Остання – це ФАБ-50, авіабомба масою півцентнера, яка ще в роки Другої світової використовувалась совєтською авіацією. І так – вона некерована! Використання таких боєприпасів з БПЛА, які мають невелике бойове навантаження, виглядає цілковитим абсурдом. Та, зрештою, хіба не є абсурдним саме існування шишкостану?

Тривалість польоту «Оріона», за заявами розробника, сягає 24 годин. Однак цей показник має сенс, хіба що, для класичних розвідувальних місій. А ось для розвідувально-ударних чи ударних операцій він позбавлений сенсу: що з того, що БПЛА може добу знаходитись в повітрі, якщо за дві-три години він витратить свої боеприпаси і змушений буде повертатись на аеродром?

У 2018 р. один з дослідних екземплярів «Оріона» «обкатали» в Сирії – але лише у розвідувальній комплектації. В листопаді 2019-го комплекс БПЛА (який включає три безпілотники і одну наземну станцію) передали м-скальським військовим для дослідної експлуатації, але вже 16 листопада вони благополучно розгепали одного з «Оріонів». Серійному виробництву цих БПЛА довший час перешкоджала відсутність виробничих потужностей у фірми-розробника. Лише у квітні 2021-го «Кронштадт» почав будівництво відповідного заводу в Дубні (Підмосков’я). Вважається, що досі виготовили не більше дюжини «Оріонів» – включно з дослідними екземплярами, а в строю знаходиться лише один комплекс. І наразі практика бойового застосування «Оріонів» в небі України цілком підтверджує вразливість цих БПЛА від вогню наших зенітних ракетних комплексів.

Отже, на нижчому щаблі – це масові «Орлани», на вищому – ударно-розвідувальні «Оріони».  А ось посередині... А посередині – досить цікавий апаратик під назвою «Форпост». Що ж це за виріб?

279482859_7377767635631646_62757140386833743_n

«Форпост» – це насправді й не «Форпост», а «Сьорчер ІІ» (Searcher ІІ), виріб знаної ізраїльської фірми ІАІ. Коли в 2000-х роках свинособаки намагались компенсувати своє відставання від цивілізованого світу в галузі безпілотної авіації, вони звернули увагу на вироби ізраїльтян – загальновизнаних лідерів у цій сфері. У 2009 р. м-скалі купили два «Сьорчери ІІ» для випробувань, а трохи згодом замовили вже промислову партію – 36 безпілотників. Нарешті, у 2012 р. почався випуск «Сьорчерів ІІ» під назвою «Форпост» на підприємстві «Уральській завод гражданской авіаціі» (трохи дивне уявлення про цивільну авіацію у козломомордих, чи не так?).

«Форпост», чи то «Сьорчер ІІ» – це одномоторний літачок з поршневим двигуном зі штовхаючим гвинтом. Він може стартувати і як звичайний літак (з аеродрому), і зі спеціальної пневматичної катапульти. Розмах крила дрона перевищує 8,5 метрів – тобто, він не такий вже й маленький. Максимальна злітна маса – 436 кг, з них 120 кг припадає на корисне навантаження. До складу останнього входить телевізійна і тепловізійна камери, а опціонально – ще й малогабаритний радар (зрозуміло, все – імпортне). М-скалі пристосували «Форпост» і для підвіски двох керованих ракет. Тривалість польоту (в розвідувальній конфігурації) сягає 15-18 годин, крейсерська швидкість – 140 км/год.

У «Форпостах» значною є частка імпортних комплектуючих, причому постачання їх продовжувалось і після початку агресії проти України в 2014 р. Тільки з 2019 р., за словами м-скалів, їм вдалось налагодити випуск повністю «імпортозаміщених» дронів. Тоді ж з’явився прототип «Форпост-Р» зі збільшеною до 500 кг злітною масою.

Українські зенітники вперше зіткнулись з «Форпостами» ще 2014 р. на Донбасі – і, як виявилось, ця «чудо-зброя» зовсім не є невразливою. Жертвами українського вогню стали, щонайменше, п’ять таких дронів, з них три – оригінальних «Сьорчери ІІ» ізраїльського виробництва.

У повномасштабній агресії проти України свинособаки використовують свої «Форпости», головним чином, на південному напрямку. Тут ці безпілотники знаходяться на озброєнні однієї з ескадрилей 43-го окремого морського штурмового авіаполку Чорноморського флоту, дислокованого в тимчасово окупованому Криму, на аеродромі Саки. Одним з головних завдань «Форпостів» є цілевказання для берегових ракетних комплексів «Бастіон», які використовуються м-скалями для ударів по Одесі. Зрозуміло, що з огляду на ці функції безпілотники є пріоритетними цілями для нашої ППО. І «Форпости» систематично збиваються – як це було в небі Одещини 2 і 7 травня.

Автор: Андрій Харук, військовий експерт

Оценка материала:

5.00 / 1
«Орлан», «Форпост» та «Оріон»: експертно про основні БПЛА ворога 5.00 5 1
Колонки / Колонки / Блоги
25.05.2022 367
Еще колонки: Колонки / Блоги
  • На що здатні 10 MLRS, які дає Захід, і чим вони відрізняються від радянських РСЗВ? На що здатні 10 MLRS, які дає Захід, і чим вони відрізняються від радянських РСЗВ?

    Володимир Даценко: Багато хто зараз обговорює питання найближчих поставок MLRS М142/М270. Загалом нам мають поставити поки що 10 одиниць (4 М142 США, 3 М270 Британія, 3 М270 Німеччина). Принаймні частину до кінця червня. З одного боку мова йде про дуже обмежену кількість. З іншого про ефективне високоточне озброєння із значною дальністю.

  • "Демарш" президента Казахстана: зачем Токаев "оскорбил" Путина "Демарш" президента Казахстана: зачем Токаев "оскорбил" Путина

    Илья Куса: На самом деле, вполне ожидаемая реакция от президента, который хочет стать вторым Назарбаевым. Для этого ему нужен устойчивый имидж жесткого государственника, самостоятельного игрока и "нового лидера". Отсюда и заявления в Петербурге.

  • Чи є сенс переконувати російських родичів: дивимось соціологію Чи є сенс переконувати російських родичів: дивимось соціологію

    Тимофій Брик, соціолог: Інфоприводи несуться та змінюють один одного. На початку вторгнення, десь перший місяць, було багато медійних сюжетів про "родичів в росії". Наші журналісти, блогери, CNN телефонували в рф і слухали, що українці себе бомблять. Кацурін навіть зробив цілий проект "Папа поверь". Ну і родзинкою цього всього було, що умовні "російські родичі" не вірили навіть власним російським полоненим.

  • Чи може ця війна тривати роками і від чого це залежить Чи може ця війна тривати роками і від чого це залежить

    Володимир Даценко: Минулого тижня і Джонсон, і Столтенберг заявили, що російсько-українська війна може тривати роками. Обидва при цьому декларують, що світ має бути готовим підтримувати Україну так довго, як це буде потрібно. Поки що ці заяви не звучать як констатація факту, а скоріше як попередження, яке має розвіяти очікування найскорішого завершення війни. В західному суспільстві все ще дуже сильна ідея про те, що війну треба зупинити якомога швидше, незалежно від ціни такого миру. Багато хто в Україні також не вірить в швидкі сценарії. Але справа в тому, що тривалість війни залежить від багатьох факторів.

  • О чём сказал и о чём побоялся сказать Путин? О чём сказал и о чём побоялся сказать Путин?

    Игорь Тышкевич: Кратко по базовому выступлению Путина на Петербургском международном экономическом форуме.