Політика
Україна
Новий звіт Тома Купера: тверезо-спокійний. Стоїмо
Ростислав Семків: Кілька днів усі говорили-писали про Попасну й прорив біля неї – і от його, фактично, ліквідовано. Є тривожні дзвіночки в звіті Тома Купера, проте загалом ситуація тверезо-спокійна. Здається, він навіть почав вірити, що українські сили втримають Сєвєродонецьк.
ТОМ КУПЕР
ВІЙНА В УКРАЇНІ 26 ТРАВНЯ 2022
Привіт усім! [Звіт опубліковано 26.05 о 16:00 за Києвом]
Пишу «трохи» пізніше, ніж зазвичай, проте дещо розширений звіт.
СТРАТЕГІЯ
Поки я це пишу, олігархія всієї планети (цього разу без росіян), а також куплені нею політики, завершує щорічний Всесвітній економічний форум в Давосі, що у Швейцарії. Поміж тим, як насолоджуватись гамбургерами по 80 євро за штуку й поновлювати зв’язки, втрачені після двох років пандемії, вони мурмочуть щось таке як «багатосторонній колективний вплив», «унікальне колаборативне середовище, для відновлення зв’язку…» і знову, і знову про такі неважливі справи, як війна в Україні та можливий голод, який вона може спричинити в Африці та Азії, або енергетична криза чи забруднення довкілля пластиком…
Як і багато разів давніше, однією з «зірок» [на форумі] був Генрі Кіссінджер. Для молоді, що читає мене: це колишній радник з національної безпеки США (з кінця 1960-х і 1970-х років), найбільш відомий тим, що був співучасником брехні американцям про деескалацію війни у В’єтнамі, в той час як війна розширювалась на сусідню Камбоджу; відіграв важливу роль у перевороті проти президента Чилі Альєнде 1973 року; перевів збройні сили США в режим DEFCON2 (повна ядерна готовність, передетап ядерної війни) під час арабо-ізраїльської війни в жовтні 1973 року; підтримав вторгнення Індонезії до Східного Тимору….і кількома іншими….“суперечливими” справами. Декому він може бути відомий своїми заявами про важливість нафти та конкретних людей [можливо автор має на увазі цитату “Той, хто контролює нафту, контролює нації; той, хто контролює їжу - контролює народи” - перекл.]… а мені він найбільш відомий як директор аналітичного центру Kissinger Associates, який відіграв важливу роль у залученні США до підтримки «демократизуючого» режиму Пола Кагаме в Руанді та розграбування конголезьких мінеральних багатств з 1996 року…
Але, я відволікаюся… З’явившись у Давосі, Кіссінджер «порадив», або, так би мовити, «попередив», «європейських політиків», між іншими, що варто умиротворити Путіна, задовільнивши його апетити, тобто подарувати йому частину України …
Завжди приємно, коли вас консультують такі добре обізнані люди, як Кіссінджер і, звісно, він жодним чином не намагався задобрити агресора. Що ви.
Я думаю, якби такі люди, як Кіссінджер, мали вплив у далекому 1944, то США, Великобританія та союзники зупинилися б на Рейні й домовилися би з Гітлером про спільну війну проти СРСР… О, не звертайте увагу: це лише фотографія моторизованих військ російської армії з прапором 150-ої піхотної дивізії [військове об’єднання збройних сил СРСР, що брало участь в радянсько-фінській війні, приєднанні Бесарабії та поході на Західну Білорусь - перекл.] (нині 150-ої мотострілецької дивізії), імовірно в районі Світлодарська…
До речі, чи може хтось бути таким ласкавим і пояснити йому, що Путін таки зустрічався з різними європейськими політиками в останні 12 місяців, але насправді їх не слухав, а наполягав на переговорах із США щодо «[розподілу] сфер впливу» ...?
…можливо, запитати його, чи готовий він подарувати Путіну, скажімо, Флориду, Нову Англію чи принаймні Нью-Йорк — в обмін на мир?
Це [звернення], звичайно, підняло багато шуму, зокрема через нього ми дізнались, що Ізраїль, між іншим, відхилив черговий запит США (і Німеччини) на постачання до України зброї, розробленої в рамках спільного виробництва між США та Ізраїлем (читай: оплачено грошима платників податків у США). Цього разу йшлося про протитанкові керовані ракети (ПТРК) «Спайк». https://www.axios.com/.../israel-rejects-spike-missile...
Чому це має значення?
Уряд Ізраїлю мотивує свою відмову відвантажити зброю Україні «питанням власної безпеки». В дійсності ж «питання безпеки», про які йдеться, мріють про те, щоби Путін втримав Корпус вартових ісламської революції (КВІР) і конгломерат «Хезболла», щоби вони не перетворили Сирію на базу для нападів на Ізраїль.
Ех… Шановні ізраїльтяни, час повернутись до реальності: КВІР/Хезболла вже багато років контролює парадержаву в Сирії, Асад повністю залежить від спонсорства Тегерану. Отже ніщо, окрім відвертого вторгнення в Сирію (а хто ж захоче зав’язнути у такій авантюрі) може коли-небудь витурити їх звідти і таким чином запобігти….чи, насправді, врятувати Сирію від того, аби вона не перетворилась на ще один Ліван (із Хезболою, яка більша у 10 разів).
Іншими словами - це абсолютно безглузде виправдання, хоча й таке типове для нашого часу: засунь голову глибоко в пісок, дитинко, і проблема зникне…
Але, не хвилюйтеся: ЗМІ, як зазвичай, проігнорують поведінку Ізраїлю, а в соціальних мережах завжди знайдуться люди, що підберуть виправдання для цієї біднесенької манюсінької країни, а також критикуватимуть німецький уряд за "нічого неробіння" або "гальмування".
Ах, так… «гальмування» і «Сирія»… я вже згадував, що за останні три місяці російська армія та повітряно-космічні сили вивели значну частину своїх військ та літаків із Сирії?
Чому це має значення?
«Що ж, у понеділок, 23 травня, Ердоган оголосив, що, оскільки США та Росія не виконали своєї обіцянки утримати об’єднання КРП [Курдистанська робітнича партія], СДС [Сирійські демократичні сили] та ЗНО [YPG, Загони народної оборони - перекл.] за 30 км від сирійсько-турецького кордону, він має намір розширити контрольовані Туреччиною території в північній Сирії. У цьому «північно-західному кутку» Сирії Туреччина — разом із численними неурядовими організаціями та без обіцяної ЄС фінансової підтримки, опікується щонайменше 3-ма мільйонами сирійських біженців…. на додачу до 3-ох чи 5-ти мільйонів сирійських біженців усередині Туреччини. Через це Ердоган націлиться на підтримання безпеки Айн-ель-Ісси, Манбіджа і Тель-Ріфаата. Звісно, назва жодного з цих міст вам нічого не говорить, тому дозвольте мені зауважити, що останнє було населене переважно арабами-сунітами, доки підтримуване США/НАТО об’єднання КРП/ЗНО/СДС не провело там етнічну чистку та не розграбувало його до останнього цвяха, ще в 2015 році…»
Через кілька годин після заяви Ердогана турецька армія розгорнула кілька моторизованих і механізованих підрозділів вздовж кордону з Сирією, а потім додаткові підрозділи всередині Сирії, особливо в районі Аль-Баб. «Яка несподіванка» - вчора з’явилося повідомлення про обстріл турецької військової машини на південь від Афріну: відтоді з’являються повідомлення про обстріли турецькою армією Сідона, Муаллька, Айн-ель-Іса, шосе М4, Акіба та кількох місць на північ від Манбіджа…
Щодо останніх новин: Анкара має намір завтра обговорити ситуацію в Раді Безпеки ООН: якщо з цього нічого не вийде... подивимось. Справа в тому, що для таких людей, як я, хто вважає Ердогана ніяким переговорником, незрозуміло, чи він намагається скористатись заклопотаністю США та Росії подіями в Україні, виведенням Росії військ із Сирії чи жагучим бажанням США та НАТО отримати Фінляндію та Швецію (і навпаки)…
Зовсім не дивно, що, враховуючи всю нескінченну західну, російську та ізраїльську зарозумілість і невігластво, а також військове втручання КВІР, ситуація в Сирії, має всі шанси перетворитись... на... бардак.
Звісно, ви тут не для того, аби читати мої роздуми про цинічність реальної геостратегії. Тож дозвольте мені повернутися до поля битви в Україні...
ПОВІТРЯ ТА МОРЕ
«вишестоящі органи» спромоглися перезавантажити два свої підводні човни калібрами 3M54 у Севастополі, а згодом знову відправили їх атакувати Україну з моря. Що ж то були за атаки? Вранці 25 травня три «Калібри» влучили по заводу «Мотор Січ», який виробляє двигуни для БПЛА у Запоріжжі.
Сукупно чотири ракети долетіли до міста, але одна була збита над місцевим торговим центром: будівля знищена вщент, загинула людина...
Це вже навіть не сарказм, радше щирий подив: якщо «вишестоящі органи» щоденно повідомляють про масові збиття українських безпілотників, то навіщо ж бити по заводу з виробництва двигунів для них?
Знов я зі своїми нескінченними питаннями про неважливі речі…
В той час як Київ інформує про вчорашнє перехоплення українськими ВПС ще одного залпу «Калібрів», при чому два снаряди на рахунку МіГ-29.
Серед решти відзначимо розгортання бомбардувальників російських ВКС Ту-22М3 з метою враження «тактичних цілей» на Донбасі «високоточними ракетами» — Х-22 «Буря». Це підтверджує чутки, що ВКС й не думають потикатися в небо до значно важчих українських ЗРК (фактично весь український повітряний простір).
Звісно, росіяни відразу спробували все спростувати: ось їх Су-25 над Херсоном, а це над Сєвєродонецьком/Лисичанськом (як понад понад кущами, то значить вже в небі на думку оператора).
Жарти жартами, але ВКС весь час розшукує українські підрозділи протиповітряної оборони, намагається відстежити і знищити.
Того й було задіяно Ту-22М3.
З цього можемо зробити два висновки:
а) український Генштаб розглядає ситуацію на Донбасі, особливо в районі Лиману, як досить критичну, вартою переміщення важчих ЗРК (особливо С-300) ближче до лінії фронту;
АБО
б) ситуація досить безпечна для подібних маневрів.
Тому очікуємо подальших кроків російської кампанії з «придушення протиповітряної оборони противника» найближчими днями.
Зокрема тому, що, за словами Києва, російські ВКС у своїх попередніх намаганнях зайшли настільки далеко/невдало, що скоро розгортатимуть проти передових українських ЗРК свої стратегічні бомбардувальники Ту-95 і Т-160.
Заява цікава ось чому:
а) ВКС не направляв таку авіацію для ураження аналогічних цілей навіть на початку війни, коли це реально мало сенс (дійсно: знищити більшість українських немобільних радарів раннього попередження – це зробив би всякий);
б) минуло кілька днів, якщо не тижнів без повідомлень про будь-які удари ракет Х-101 та/або Х-555;
в) до сих пір подібна зброя використовувалася для враження ключових об'єктів, таких як аеропорти, заводи та мости – всього статичного, але аж ніяк не мобільних систем протиповітряної оборони.
До речі, за даними Управління розвідки Міністерства оборони України, росіяни вже витратили 60–70% своїх «високоточних» балістичних і крилатих ракет, а замісить 2-4 наводок по одному українському об’єкту маємо наразі 8-12. Звісно, половину цього лишимо пропаганді, але на основі перехресних досліджень з основних українських медіа і соцмереж можемо назвати їх «високу точність» геть іншими буквами.
От вам бажане, а ось, погляньте, реальність. Так буває, коли заплановані 3-14 днів потім доводиться вести «вічно»…
Ту-95МС ВКС над Каспієм (приблизно початок травня): саме звідси летять російські крилаті ракети Х-101/Х-555. А от Ту-22М3 випускають свої Х-22 переважно з понад Азовського моря.
БИТВА ЗА ДОНБАС
Становище українських військ в Лимані залишається критичним. Українські сили, у складі підрозділів 3-ої танкової та 57-ої моторизованої бригад, 128-ої гірської бригади та 15-го полку Національної гвардії, стримують наступ БТГр, в якій три російські мотострілецькі та одна механізована дивізії, а також кілька сепаратистських підрозділів (я дуже мало знаю про ці частини «луганської народної республіки»). Станом на зараз немає сумніву, що агресори зайшли глибоко в місто. Питання, чи зможуть українці підтримувати постачання свого гарнізону й чи захистять його від масованих артилерійських обстрілів і таких потужних авіаударів, які були 23 та 24 травня… Видається, що не зможуть: повідомлення цього ранку вказують, що українські частини відступають у південну частину міста, а звідти – в напрямку Сіверського Дінця.
Далі на схід… від 20 травня український гарнізон у Сєвєродонецькому котлі – в складі 4-ої бригади сил швидкого реагування (з якої, напевне, залишився хіба що полк), 17-ої танкової, 79-ої та 95-ої десантно-штурмових бригад і 111-ої бригади тероборони на півночі та північному сході, а також 24-ої механізованої бригади на півдні – був підсилений підрозділами 1-ої бригади спецназу, 80-ої ДШБ, 128-ої гірської бригади, батальйонами «Донбас» та «Стугна». Можливо, додалися також Грузинський легіон та окремі підрозділи кількох артилерійських бригад.
Бачите, це закриває будь-які дискусії про «український відступ».
Ну, справді, прибуття нових підрозділів означає, що ситуація на цьому напрямку, й зокрема вздовж дороги Т1302, не просто виправлена – її стабілізовано. 76-та дивізія російських ВДВ (вочевидь, БТГр 106-го полку ВДВ) залишається заблокованою у Володимирівці. Два дні тому ситуація була кризовою, коли частини ВДВ – а також механізовані БТГр, що їх підтримували, – рвонули на північ [від Попасної – перекл.], з метою досягти Яковлівки й обігнути з флангу оборонні рубежі 24-ої механізованої на північ від Володимирівки. Результатом стало тимчасове блокування дороги Т1302 між Яковлівкою та Білогорівкою.
Проте, в процесі розгортання того наступу російські війська зазнали таких шалених втрат від української артилерії та протитанкових ракет, що вчора в другій половині дня [25.05] змушені були відступити до Василівки. Цього ранку [26.05] вони вже відкотилися до Врубівки… Українці використали цю можливість, щоби перекинути принаймні один (хоча, напевне, «більше») конвой з припасами до Лисичанська. Станом на сьогодні [26.05] Т1302 залишається «відкритою для руху», хоча цивільним не рекомендують нею користатися (краще їдьте через Сіверськ, якщо це вам дійсно потрібно).
Дорога Т1302 станом на 24.05, коли росіяни розгортали сили, з метою її відрізати. До речі, українці називають її «дорогою життя»
Судячи з її власних заяв у соцмережах, саме 80-та ДШБ відіграла вирішальну роль у зупиненні росіян: між 20-им та 25-им травня її оператори систем «Стугна-П» розлупашили мінімум 10 БМП-2/3, БТР-82 плюс кілька МТ-ЛБ [багатоцільовий бронетранспортер-амфібія – перекл.] і один чи два танки.
Очевидно, що то не аж так «багато», проте… якщо знищити таку кількість техніки в правильний момент і в правильному місці – це може все змінити. Щобільше, хоча росіяни мають – чи хваляться, що мають – «дофіга» військ і бронетехніки, ці втрати їм все одно відчутні. Врешті, вже доведений факт, що в цій війні вони втратили більш як 700 головних бойових танків – тобто щось біля третини від всієї кількості танків, які вони мали станом на початок конфлікту. Як наслідок – вчора в Мелітополь прибув поїзд, навантажений архаїчними танками Т-62М [виведеними з консервації – перекл.].
https://www.facebook.com/worldmilitaryphotosdotcom/videos/1069312580327042/
Але не переживайте: путінфани вже пояснили, що в такий спосіб генерал армії дворніков просто перерозподіляє танки в дрібніші підрозділи, щоб могти ними довше битися в цій війні… ну й, звісно, Т-62М кращі за Т-72, а шо..
Нарешті, обидві сторони зараз посилено використовують безпілотники, що скидають боєзапас (головним чином, мінометні заряди, але також і саморобні вибухові пристрої): хоча від них не така шкода, як від артилерії, проте вони помножують втрати техніки (для росіян): https://twitter.com/Blue_Sauron/status/1528317049499426819 і живої сили (для українців). Направду, як ця війна триватиме так і далі ще кілька місяців, і тим, і тим варто відростити собі третє око – щоб постійно моніторило небо вгорі…
Джерело: Ростислав Семків
Оригінал тут: https://medium.com/.../ukraine-war-26-may-2022-425b9ff2dac9
За спільний переклад дякую Yaroslav Kliashtornyi та Тетяна Саніна
ЗАКЛИК ДО ЗБОРУ КОШТІВ
Фантастика в тому, що джип із минулого оголошення вже придбали! Можливо, саме ваш внесок став вирішальним для збору всієї суми. Разом ми можемо все!
Зараз маємо запит від підрозділу, що перебуває в самому серці пекла між Сєверодонецьком та Лисичанськом. Потрібні прилади нічного бачення та деталі для ремонту підбитої техніки, яку наразі перетягають на мотузках. Нехай наша допомога надійде вчасно!
Картка вже знайомої нам А «Калібрі»: 5168 7427 2714 6296 (повторимо в коменті)
МАЄТЕ МОЖЛИВІСТЬ – ДОПОМОЖІТЬ ЗАРАЗ!