Політика
Світ
Нащадок короля, жартівник і дуже влюбливий чоловік: що відомо про Бориса Джонсона - прем'єр-міністра Великої Британії
Від 2019 року головний на Даунінг-стріт, 10 – дуже незвичайний політик, який увійде в історію не лише своїми сильними промовами, а й образом.
Борис Джонсон – дуже неординарна постать британської політики, який уславився у світі своїм почуттям гумору, гострими висловлюваннями і, звичайно ж, абсолютно неслухняною зачіскою, яка буквально живе своїм власним життям. Наразі цей чоловік є прем'єр-міністром однієї з найрозвиненіших та найвпливовіших країн світу, інтелектуалом, монархістом та 14-м прем'єр-міністром Єлизавети II. Пише ТСН.
Хто такий Борис Джонсон
Александер Борис де Пфеффель Джонсон народився в незвичайній сім'ї з дуже довгою та доволі заплутаною історією, адже серед його пращурів були члени британської королівської родини, видатні художники, вчені, перекладачі, палеографи та адвокати.
Відомо, що прабабусею Бориса Джонсона з батьківської лінії була фрейліна Марі-Луїза де Пфеффель, донька барона Губерта де Пфеффеля, правнучка короля Вюртемберга Фрідріха I, а той був нащадком у третьому поколінні короля Великої Британії Георга II, який правив у 18-му столітті і був другим королем у правлячій донині династії. Також серед далеких родичів політика був відомий турецький журналіст Алі Кемаль, який недовго обіймав посаду міністра внутрішніх справ в уряді Ахмеда Окдая – останнього Великого візира імперії Османа.
Попри такий дивовижний перелік родичів, Борис Джонсон зовсім не спекулює на цій темі і поки не дізнався про свою спорідненість із королем, і зовсім вважав себе нащадком емігрантів.
"Я вважав себе нащадком недавніх переселенців до Британії, так що це дуже дивне, сюрреалістичне відчуття, коли тобі кажуть, що твій пращур у десятому коліні – Георг II. Але не треба забувати, що таких, як я зараз, мабуть, кілька тисяч людей", – сказав він 2008 року.
Що стосується безпосередньо самого Бориса, він народився 1964 року у престижному районі Нью-Йорка – Верхній Іст-Сайд. Його батьки були молодими студентами: батько – 23-річний Стенлі Джонсон, який вивчав економіку в Колумбійському університеті, а мати – 22-річна Шарлотта Фосетт, художниця із сім'ї ліберальних інтелектуалів. Батьки Джонсона познайомилися під час навчання в Оксфорді, а потім переїхали до США. У цьому шлюбі, крім Бориса, у них було ще троє дітей: донька Рейчел, сини Джо та Лео.
У дитинстві Борис ріс спокійною дитиною, мав тісний зв'язок із братами та сестрою, а також страждав на глухоту, тому в ранньому віці йому зробили кілька операцій зі встановлення шунта в барабанну перетинку. Також варто згадати і про освіту, яку отримав Джонсон, адже вона була чудовою. Початкову освіту він здобув у школі Primrose Hill, а у віці 13 років, завдяки королівській стипендії, вступив до Ітонського коледжу-інтернату. Саме там він почав використовувати своє друге ім'я Борис, а також вигадав образ "ексцентричного англійця", який ми бачимо і сьогодні. У підлітковому віці Джонсон був бунтарем, оскільки відмовився від католицької релігії, прийнявши англіканство, а також у школі часто славився неробством та запізненнями.
Освіта майбутнього політика продовжилася в Балліол-коледжі при Оксфордському університеті – альма-матері безлічі відомих британських політичних діячів. Однак його бурхливе студентське життя, і зокрема участь у Bullingdon Club (студентське братство, відоме своєю поганою поведінкою, відвертим вандалізмом та заможними членами) британці згадують йому і досі.
Політична кар'єра
Кар'єра Бориса Джонсона почалася в журналістиці, але, вочевидь, завдяки сімейним зв'язкам. 1987 року 23-річного Джонсона взяли на стажування до видання The Times, проте протримався він там недовго і був зі скандалом звільнений через те, що в одній зі статей вигадав цитату і приписав її історикові Коліну Лукасу, який, до речі, доводився йому хрещеним батьком. Після цього він працював у The Daily Telegraph, вів колонку в The Spectator, а в проміжках між доволі успішною журналістсько-редакторською кар'єрою пробував писати вірші і навіть видав збірку, але вона отримала не дуже хороші відгуки. Також став популярною медійною особистістю – часто з'являвся у різних шоу та співпрацював із програмою BBC Have I Got News for You. Зіркою ефірів його зробили незграбна поведінка, трохи неохайний зім'ятий одяг та іноді досить нешанобливі зауваження.
На початку 2000 року Джонсон вирішує пов'язати своє життя з політикою. Завдяки частим появам на телебаченні та своїй популярності, виграє на виборах до парламенту. Далі його кар'єра розвивалася досить швидко. Джонсона було призначено на посаду тіньового міністра, а 2008 та 2012 років його обирали мером Лондона. Коли Тереза Мей стала лідеркою Консервативної партії та прем'єр-міністеркою, вона призначила Джонсона своїм міністром закордонних справ. Попри цю посаду, він неодноразово дозволяв собі уїдливі висловлювання на адресу інших політиків і держав, зокрема відкрито заявляв, що не має жодних симпатій до президента Росії Володимира Путіна та побудованої ним бандитської клептократії.
Починаючи від 2016 року, Джонсон активно підтримував Brexit, попри те, що Тереза Мей була проти виходу з ЄС. На цьому ґрунті Джонсон подав у відставку і повернувся до роботи в ролі члена парламенту. Після відставки 2019 року Терези Мей з посади лідерки Консервативної партії Борис Джонсон заявив, що балотуватиметься на цю посаду, а також на посаду прем'єр-міністра. 24 липня 2019 року, наступного дня після обрання Джонсона лідером Консервативної партії, королева Єлизавета II прийняла відставку Терези Мей та призначила Джонсона прем'єр-міністром.
Прем'єр-міністр Великої Британії
Борис Джонсон став 14-м прем'єр-міністром Великої Британії. Простіше кажучи, коли він лише народився, Єлизавета II була на троні вже 12 років. Сам Джонсон – монархіст, і ніколи не приховував своєї прихильності до корони. А що стосується самої Єлизавети II, то попри свою політичну неупередженість і заборону на розголошення розмов рід час аудієнцій, Джонсон як прем'єр-міністр їй, безсумнівно, подобається. Можливо, він нагадує королеві Черчилля, з яким їй довелося працювати на початку свого правління, а можливо, симпатію викликає вміння Джонсона проявляти характер і те, що він не боїться гостро і прямо висловлювати свою думку, адже, як відомо, королева сама досить вольова жінка, яка вийшла заміж за не найбільш стриманого на висловлювання Філіпа.
Та що стосується самих британців, своїм прем'єром вони задоволені не завжди. Одні його хвалять за сміливість, нестандартність, відкритість та сучасність. Також в очах багатьох він зовсім не схожий на своїх попередників, зокрема через незграбний образ. Однак є частина британського суспільства, яка відкрито незадоволена політикою Джонсона. На цю думку вплинули також кілька скандалів, в які в різні часи був втягнутий прем'єр, його романи, позашлюбні діти і кумівство.
Любовні пригоди прем'єра
Якщо ви думаєте, що британський прем'єр-міністр настільки заклопотаний, що часу на особисте життя він не має – ви дуже помиляєтеся, оскільки Джонсон встиг побувати в шлюбі вже тричі. Також часто його стосунки закінчувалися скандалами, пов'язаними з інтрижками.
Перше кохання політика – Аллегра Мостін-Овен, однокурсниця по коледжу, модель та донька мистецтвознавця і голови аукціонного дому Christie's, мільйонера Вільяма Мостін-Овена та його дружини – італійської письменниці Гаї Сервадіо. Вони побралися під час навчання. Цей шлюб тривав лише три роки – після сильної сварки пара вирішила розлучитися. Однак попри те, що розрив стався понад 30 років тому, перша дружина ніколи негативно не відгукувалася у пресі про колишнього і ворожнечі між ними немає.
Друге велике кохання політика – Марина Вілер, донька журналіста та телеведучого сера Чарльза Вілера. Вони одружилися 1993 року та були разом 25 років. У цьому шлюбі у пари народилося четверо дітей: Лара Леттіс, Касія Пічез, Майло Артур та Теодор Аполло. Перебуваючи в цього шлюбі, Борис закрутив роман із журналісткою Петронеллою Вятт, після чого вона заявила про дві перервані вагітності – аборт і викидень. Політик цей зв'язок заперечував, але коли він був доведений – його звільнили за публічну брехню. У квітні 2006 року видання News of the World стверджувало, що Джонсон також мав роман із журналісткою Guardian Ганною Фазакерлі. 2009 року у політика народилася донька від роману з Гелен Макінтайр – консультантки з мистецтва.
Після низки всіх цих зрад і публічного приниження Марина Вілер вирішила остаточно розірвати стосунки з чоловіком. Після 25 років шлюбу вони подали на розлучення, яке завершилося лише 2020 року. Водночас від 2019 року Борис Джонсон уже жив із Керрі Саймондс – донькою співзасновника газети The Independent.
29 лютого 2020 року пара оголосила, що чекає на дитину. Їхній син народився 29 квітня, вони назвали його Вілфред Лорі Ніколас, на честь лікарів, які врятували життя Джонсону, коли він хворів на коронавірус. За рік Борис та Керрі повінчалися на таємній церемонії, наречена тоді була у скромній білій сукні, яку взяла напрокат. 9 грудня 2021 року у них народилася донька Ромі Айріс Шарлотт.
Стиль та зачіска
Головна візитна картка Джонсона – його зачіска. Світле волосся прем'єр-міністра дуже неслухняне, а через стрижку, яку він носить протягом усього життя, найменший подих вітру робить його схожим на кульбабу.
Щодо одягу, то він у Джонсона завжди порівняно однаковий: темно-синій костюм, біла сорочка, синя краватка і чорні туфлі. Однак відрізняється він від багатьох політиків тим, що не дуже дбає про ідеальність свого зовнішнього вигляду, оскільки його сорочка часто зім'ята, як і піджак. Хоча це більше свідчить про його зайнятість, ніж про неохайність.
Попри високий ранг, політик не відмовляє собі в поїздках велосипедом у робочих справах або у виходах у вихідні на прогулянку в яскравій сорочці та шортах.
Ставлення до України
Від 2014 року Джонсон завжди негативно відгукувався про політику Путіна. Одного разу він навіть порівняв його з ельфом Добі з книжок про Гаррі Поттера.
"Журналістів, які виступають проти нього, вбивають. Його конкуренти опиняються у в'язниці. Хоча він і схожий на будинкового ельфа Добі, насправді він – безжальний тиран", – написав Джонсон у своїй колонці.
Відтоді нічого не змінилося. На посаді прем'єр-міністра Джонсон надає Україні величезну підтримку на всіх фронтах. Політик особисто приїздив до України, де побачив звірства російської армії, а також зустрічався з президентом Володимиром Зеленським. Прем'єр неодноразово наголошував на героїзмі українців і відкрито визнав, що повільна реакція Заходу на анексію Криму 2014 року була величезною помилкою.
Також 3 травня Джонсон виступив онлайн у Верховній Раді, ставши першим світовим лідером, який звернувся у такому форматі до українських депутатів від початку повномасштабного російського вторгнення до України. У своїй історичній промові він вкотре назвав напад Росії злочином і зазначив, що Україна обов'язково переможе у цій війні.
Українці ж британця дуже полюбили, і вже на його честь називають вулиці.
Почуття гумору
Колись батько сказав Борису, що почуття гумору лікує будь-які рани. Тому в тисячах своїх промов він дотримувався його поради: "Жарти розтоплять лід і змусять аудиторію тебе слухати. Перебільшувати – також OK".
Почуття гумору у політика специфічне – британське, проте це невід'ємна частина його образу, політики та способу життя.
"Мій стиль промови розкритикував не хто-небудь, а Арнольд Шварценеггер. Це важкий момент, друзі – мою риторику критикує односкладовий австрійський кіборг".
"Ніколи не думав, що якось мене за якісь досягнення привітає Мік Джаггер", – заявив він, вигравши боротьбу за крісло мера Лондона.
"Кількість жінок, з якими я спав, набагато менше тисячі".
"Що я справді думаю про Бенксі, то це те, що він геній: він великий художник, і мені подобаються його роботи. Але він мусить змиритися, якщо час від часу комусь треба буде зафарбувати його роботи".
"Хтось грає на піаніно, хтось розв'язує судоку, хтось дивиться телевізор, хтось ходить на обіди. Я пишу книжки".
Оценка материала:
Нащадок короля, жартівник і дуже влюбливий чоловік: що відомо про Бориса Джонсона - прем'єр-міністра Великої Британії07.06.2022