В Україні попрощались з одним із найефективніших снайпером-розвідником, особу якого і досі тримають в таємниці

Навіть після загибелі снайпера-розвідника імені «Тенгрі» не розсекречують. Але те, яким він був і скільки зробив задля України та її незалежності - мають знати всі, йдеться в ТСН.

Поруч із Михайлівським золотоверхим собором  збираються бійці з різних підрозділів, бо немає такого, в якому б не знали про «Тенгрі». Його знали і ним захоплювалися, а керівники спецоперацій - зверталися до нього за порадами.

«Моїм хлопцям було за честь, коли була можливість із ним разом попрацювати, бо зазвичай він працював сам. Ми дійсно цим пишалися, тому що ми вважали, ну раз «Тенгрі» бере тебе на роботу - значить ти дійсно крутий», - каже військовий "Смайл".

Спецпризначинець, снайпер-розвідник на псевдо «Тенгрі» на війні від самого початку. Але в об’єктив камери ТСН  він потрапив лише один раз у листопаді 2014 року, коли його батальйон воював на позиціях неподалік Новотроїцького.

Сам «Тенгрі» ніколи не був публічний. Про нього немає згадок у пресі, його світлин немає в соцмережах і навіть зараз, після загибелі, розсекречувати ім'я «Тенгрі» не можна. «Він зробив багато добрих справ військових. Він був із тих людей, хто ніколи не хизувався своїми вчинками і тим, що він робив. Він нікому про це не розповідав, він просто завжди був там, де потрібно було бути і він робив свою справу до кінця», - каже боєць "Бамбук".

У нього найбільша кількість вдало виконаних складних і ризикованих бойових завдань. «Тенгрі» нищив окупантів на Сході, а коли почалося повномасштабне вторгнення одразу ж із побратимами кинулися відбивати навалу росіян на Київщині.

А після звільнення «Тенгрі» повернувся знову на Схід. Кілька днів тому він отримав важке поранення і лікарі три дні боролися за його життя, але врятувати розвідника не вдалося. "Тенгрі" називають легендою російсько-української війни. Усе, що він робив, було за межею людських можливостей. Воїн, який не знав страху, який майже не відпочивав, але ніколи не скаржився на втому, розповідають побратими. Це Герой України, але за життя він так і не встиг офіційно отримати це звання.

«Я думаю, що всі тут присутні, усі, хто був на фронті, хто знають реальні справи, його реальні справи, просто можуть вимагати, аби йому присвоїли звання Героя України. Це людина, яка безперечно цього достойна», - переконує "Тайра".

Його війна за Україну тривала вісім із половиною років.