НБУ залишив облікову ставку 25%

Про це повідомляє пресслужба Національного банку.

Такий рівень облікової ставки за поточних умов є достатнім для збереження курсової стабільності та керованості інфляційними процесами, наголошують в НБУ. Макроекономічний прогноз НБУ передбачає збереження облікової ставки на поточному рівні щонайменше до II кварталу 2024 року.

За потреби, сигналізує регулятор, НБУ готовий підвищити ключову ставку понад поточний рівень і застосовувати додаткові заходи для захисту міжнародних резервів і збереження керованості інфляційних процесів.

Разом із тим Національний банк опрацьовує заходи для посилення монетарної трансмісії та мінімізації негативного впливу від емісійного фінансування бюджету на інфляцію та валютний ринок.

Регулятор фіксує, що інфляція в Україні і далі зростає, але дещо повільніше за прогнози. Так, у липні вона прискорилася до 22,2% у річному вимірі, а у серпні, за попередньою оцінкою, вона сягнула близько 23%. Водночас інфляційний тиск залишається значним. Погіршення інфляційних очікувань також тисне на ціни в бік зростання.

Це, зокрема, відображається у доволі високому попиті на товари довгострокового використання та на іноземну валюту. Надалі інфляційні процеси залишатимуться керованими, очікують в НБУ.

Коригування курсу гривні та інші вжиті Нацбанком заходи сприяли зменшенню дисбалансів на ринку, завдяки чому зменшився обсяг продажу валюти регулятором. Обсяг міжнародних резервів є достатнім для фіксації обмінного курсу на поточному рівні.

Швидкість відновлення української економіки та повернення інфляції до сповільнення передусім залежать від строків завершення активної фази війни.

Інші інфляційні ризики знизилися в короткостроковій перспективі відносно останнього засідання у липні, хоча вони і залишаються суттєвими.

Йдеться, зокрема, про початок роботи "зернової ініціативи" швидше за очікуваний термін. При цьому стабільність поставок морським маршрутом залишається вразливою, зокрема через заяви представників РФ.

Також НБУ акцентує на відсутності прогресу в поверненні акцизу на пальне та додатковому оподаткуванні імпорту. Хоча це зумовлює менший тиск на ціни в короткостроковому періоді, у тривалішій перспективі недостатні заходи з обмеження імпорту та мобілізації податкових надходжень створюють ризики як для фіскальної стійкості, так і для макрофінансової стабільності загалом.

Серед інших факторів – досі низькі ставки за гривневими ОВДП, що суттєво обмежує обсяги залучень. Це стримує монетарну трансмісію та привабливість гривневих активів, що посилює чутливість валютного ринку до ситуативних чинників та ризики для фінансової стабільності в тривалішій перспективі.

Зрештою, темпи міграції залишаються вищими, ніж припускав Національний банк, що загрожує скороченням робочої сили та довгостроковими негативними ефектами для ринку праці та економічного зростання після перемоги.