Борис Приходько і кримінал в Аграрному фонді

Тоді Нацполіція припинила цю схему. Їх також звинувачували у продажу зерна на експорт за заниженими цінами. У результаті сума збитків становила 57 млн ​​доларів. Їх звинувачували і в порушенні податкового законодавства. На початку цього року з'явилися прогнози, що корпорація перебуває на межі банкрутства. Це пов'язано з неспроможністю виплатити 95 млн. доларів чергового траншу кредиту, отриманого від Китаю в 2012 році. Весь борг лягає на уряд, оскільки кредит був взятий під державні гарантії. До того ж три квартали минулого року вони закінчили зі збитками майже 328 млн. грн.

Насправді, ця історія з бородою. І тут детальніше слід звернутися до періоду, коли компанією управляв ставленик міністра аграрної політики та продовольства у 2014-2016 роках Олексія Павленка, якого називали не інакше, як «трунарем агропромислового комплексу». Йдеться про Приходька. Досить туманна особистість. За його керування фінансовий стан ДПЗКУ виявився на межі критичного. Та й китайські гроші за правління Приходька почали суттєво «худнути». З'явилася заборгованість перед бюджетом, ПДВ та інші фінансові порушення. 

Він схвально висловлювався за приватизацію ДПЗКУ і говорив, що на відміну від «Аграрного фонду» у даному випадку немає жодних проблем. Із цього можна судити, що він має безпосереднє відношення до «Аграрного фонду», до того ж відносно Бориса Приходька  порушено багато кримінальних справ.

При ньому корпорація працювала з офшорними компаніями, у чому Приходько зізнавався сам. Необґрунтовані витрати, корупція, кримінальні справи – далеко не повний перелік того, що ставить під сумнів репутацію цього держпідприємства. В 2016 році його кар’єра в корпорації – у цьому потужному аграрному гіганті – завершилася відстороненням.

Але є один момент, на який не всі звернули увагу. Тут злий жарт зіграло прізвище. Доходить до анектодичних випадків, коли просто плутають людей з однаковим прізвищем. Є ще одна відома людина, практична тезка Бориса Приходька, тільки з іншим по-батькові – Вікторович.

Це народний депутат України, колишній банкір Борис Вікторович Приходько. Але він не має жодного відношення до розвалу продовольчо-зернової корпорації свого тезки і до аграрного сектору взагалі. Єдине, що наробило у 2014 та 2016 роках галасу в Інтернеті, так це усунення його з посади першого заступника голови Нацбанку у зв’язку законом «Про очищення влади». Тоді вкупі люстрували усіх незручних і політичних опонентів. Стосовно Бориса Вікторовича Приходька навіть не було проведено необхідної перевірки. Тому у 2016 році суд поновив його на посаді. А оскільки народний депутат фігура вагома у суспільстві, то про це багато писали і обговорювали.

Як це не парадоксально, але із Приходьками в аграрній сфері не пощастило. Так іноді буває, що інформацію про одну людину часто скидають в одну купу та приплітають її до іншої. Особливо, коли йдеться про тезку за прізвищем.

Є ще один Приходько, але вже Василь, котрий також пов’язаний з аграрним сектором і в «арсеналі» якого чимало скандальних ситуацій через причетність до корупційних схем. Він тісно пов’язаний з аграрним сектором Дніпропетровщини.  Працював на різних посадах в обласній адміністрації.  Зокрема керував Головним управлінням АПК в області, де займався у тому числі й зерновими питаннями, очолював фітосанітарну службу, навтіь був радником в міністерстві АПК тощо. В підсумку — всі місця «тепленькі й хлібні». Його неодноразово звинувачували в корупції, здирництві у підприємців, які займалися імпортом. СБУ висунула йому підозру, в результаті Василя Приходька усунули з посади керівника фітосанітарної служби.

Чи могла людина, яка постійно крутилася в товаристві аграріїв, мати зв'язки з «Аграрним фондом»? Звичайно. Тим більше, як ми бачимо, у справі розкрадання коштів із фонду є маса нестиковок, але немає відповідей на головні питання. Усі люди, про яких ми говорили, були пов'язані із аграрним сектором. Перший Борис з ДПЗКУ і Василь тісно, а Борис Вікторович, котрий нардеп, дуже опосередковано. Та й то, у компанії з іншими особами, де точно не він грав «першу скрипку». Чи могли бути пов'язані між собою Василь Приходько та тодішній голова зернової корпорації Борис Приходько? Цілком імовірно. Тим більше, що й одного, й іншого безліч корупційних схем, якщо судити з інформації, взятої з відкритих джерел та кримінальних справ щодо них.

Погоня за сенсацією іноді боляче б'є не лише за репутацією людини, яку полощуть у ЗМІ, а й відбивається на її кар'єрі. І в якості останньої репліки: поки в нас не запрацює незалежна прокуратура та незалежні судова система, так і вішатимуться ярлики, приписуватимуться неіснуючі гріхи зовсім не тим, хто винен, а тим, кого хочуть зробити «стрілочником». А багато журналістів у гонитві за сенсацією благополучно «з'їдають» поданий на блюдечку кримінальний десерт.