Дослідження 300-річної ікони із Софії Київської виявили одразу кілька таємниць, які вона приховувала

Звичайні планові реставраційні роботи, які проводили у тисячолітньому храмі Софії Київської цього року, закінчилися неймовірним відкриттям. Виявилося, що трьохсотлітня софійська ікона Богородиці була повністю переписана у ХІХ столітті і містить перше зображдення українського святого, йдеться в ТСН.

300-річну ікону Рафаїля Заборовського вперше піддали дослідженню під рентгенівським апаратом задля реставрації і були здивовані знайденим.

Рафаїл Заборовський – Київський митрополит XVIII століття. Саме він творець архітектурного обличчя Києва: дослідники стверджують, що саме за його каденції були закладені або побудовані головні столичні візитівки: Андріївська церква, лаврська і софійська дзвінниці, монастир святої Катерини та академічний корпус Могилянки на Подолі, нарешті –  брама Заборовського, форма якої стала прототипом стели незалежності на Майдані.

Творця обличчя Києва, митрополита Рафаїла вважали святим ще за життя, але канонізувати не встигли. Він був похований в склепі на території Софійського собору, але за документами його рештки спалили у 37-му році минулого століття. Радянська адміністрація музею віддала такий наказ з формулюванням - "не мають наукової цінності". Втім, рік тому українські історики і вчені зробили сенсаційне відкриття.

Зондаж гробниці показав, що мощі Рафаїла дивом збереглися. Найімовірніше, завдяки археологу Теодосію Мовчанівському. Саме він знайшов гробницю Заборовського, а коли рештки наказали спалити, з гроба дістав тільки речі, а кістки обережно склав назад і замурував. Через рік після цього героїчного для тих часів вчинку Мовчанівського розстріляли за антирадянську діяльність.

Два місяці тому рішенням синоду Рафаїла канонізували, його прославлення у ліку святих Церква запланувала на літо. У Софійському заповіднику повернулися до звичного життя і планових робіт, але святий київський митрополит не дав про себе забути. Цієї зими вчені затіяли реставрацію софійського іконостасу.  Кожну ікону виймали та ретельно обстежували. Зокрема і заховану в напівтемряві - дивний Собор Пресвятої Богородиці.

Фактично, вперше за десятиліття ікону побачили освітленою, а не в напівтемряві іконостасу. Вченим одразу стало зрозуміло, що образ написаний поверх іншого зображення. А людина, що стоїть на колінах перед образом Богородиці – це Рафаїл. “Мене вразив колір його очей! Я підійшов ближче до ікони і побачив, що іконописець зобразив йому блакитні очі, а в описі сучасників він був “очез свєтєл””, - кажуть науковці.

Співпало все: улюблений зелений колір облачення Рафаїла, те, що зображений він поруч із митрополитом Тимофієм, святі з цими іменами поруч і на дзвіниці собору. Зрештою, датування ікони – вона написана одразу після смерті Заборовського. “У нас проблема така, що ця ікона перемальована. І тільки рентген дає змогу побачити, що там під тим записом зберіглося”, - пояснює головний реставратор Софії пан Анатолій  лікареві, чому потрібно дослідження саме на рентгені.

Під час дослідження видно, як під домальованими у ХІХ столітті обличчями проступають лики святих. “Оцей святий перетворився на світську людину зі стоячим комірцем! Бороду замалювали. А цей чоловік, який став жінкою”, - показують на іконі дослідники.

Завідувач Софійським Собором робить висновок – найімовірніше це була ікона Покрови з класичним для України того періоду сюжетом. У дев’ятнадцятому столітті святих  зафарбували, написавши на їхньому місці чи то меценатів, чи то поважних осіб того часу. “Це ктіторський портрет - звичне явище для української культури, і ми і зараз спостерігаємо, в лаврі наприклад. Введення реальних людей. Я про Павла”, - кажуть науковці.

Отже з’ясувалося, що це перша і єдина Софійська ікона Покрови, тож дослідники почали з’ясовувати, чи дійсно під Покровою Святий зображений Рафаїл Заборовський? Рентген доводить, що на ікон найраніше зображення святого.

Його писала людина, яка точно бачила Заборовського за життя, портрет – фотографічний. Тобто, святий перед канонізацією відкрив не лише своє обличчя, а й унікальну Софійську Покрову, про яку досі ніхто гадки не мав, але яка так потрібна українцям у розпал війни.