Телеграм від розробників “ВКонтакте” може мати зв'язки з ФСБ і підсанкційними інвесторами: що приховує застосунок

Цим додатком користуються мільйони українців, а від початку війни він став цінним ресурсом для отримання новин і життєвоважливої інформації - це все про телеграм. Власники цього месенджера - росіяни за походженням, які колись володіли забороненим нині в Україні “ВКонтакте”. 

ТСН розшукала людей, які вважають, що є серйозні підстави вважати, що керівництво телеграму може співпрацювати з російськими спецслужбами, а заодно поговорила з керівництвом компанії про всі звинувачення, які лунають в їхній бік.

Від 24 лютого використання телеграму зросло увосьмеро, а кількість завантажень в Україні сягає вже 10 мільйонів. Зручний і швидкий - так описують телеграм більшість користувачів. Майже для половини українців він став головним джерелом інформації: від новин, офіційних звернень - до особистого листування. “Є велика кількість непрямих фактів, які вказують на зв’язки телеграму з Кремлем”, - каже український підприємець, президент компанії Petcube Ярослав Ажнюк.

Він вважає ТГ потенційною загрозою під час війни. “Воно виглядає як качка, ходить як качка і крякає як качка, то можливо, це качка. Я 6 років збирав факти, які мені вказували, що з Телеграмом щось не так, з Дуровим щось не так, їм не можна довіряти. Телеграм має доступ до наших мікрофонів, до наших фото, до нашої локації, до купи всього”, - каже чоловік.

Власник телеграму - росіянин за походженням Павло Дуров. Понад 10 років тому володів соцмережею “ВКонтакте”, на яку накинула око російська ФСБ. Спецлужби Кремля тоді цікавили дані російських опозиціонерів, а пізніше й особиста інформація українських євромайданівців. Про те, що Дуров у той період мав контакти із наближеними до російської влади особами, свідчить його особисте листування із заступником голови адміністрації Путіна та одним з головних ідеологів Кремля Владиславом Сурковим, доступ до якої отримало видання “Новая Газета”. “Дуров запевняв Суркова, що важливо, щоб ми не забороняли “ВКонтакте” в Росії, тому що тоді люди підуть на інші платформи, як-от американський вотсап, а щоб ми мали повний доступ до всього, що там відбувається”, - додає Ярослав.

Пізніше Дуров офіційно відмовиться від будь-якої співпраці з ФСБ і під тиском продасть свою частку “ВКонтакте”. В Україні цю соцмережу заборонять 2017 року через зв'язки з російськими спецслужбами. За виручені кошти Павло Дуров створив телеграм і згодом перевів офіс до Арабських Еміратів. Новий месенджер знов не даватиме спокою ФСБ, Роскомнагляд вставлятиме йому палки в колеса і намагатиметься заблокувати на території Росії. Все зміниться раптово. “2020 року телеграм нібито розблокували в Росії, хоча він не був до кінця заблокований, сказавши, що ми досягли домовленості щодо співпраці у протидії екстремізму й тероризму, ми знаємо, що таке тероризм у російському розумінні, у них терористи - це діти, яких вони бомблять в Маріуполі, це мешканці Бучі і це Навальний, якому вони мажуть труси Новічком”, - додає підприємець.

Окрім цієї секретної угоди, насторожість викликає фінансування телеграму. Кілька років тому компанія вирішила залучити інвесторів і продавати облігації. За інформацією низки ЗМІ, серед тих, хто вкладав туди свої кошти, опинилися підсанкційні нині через вторгнення до України Російський інвестиційний фонд та олігарх Давид Якобашвілі. “Якщо ми проаналізуємо джерела фінансування, ми побачимо сліди того ж там, тих же російських олігархів, а також ми побачимо, що офіційні дані про кошти, які були витрачені і профінансовані, вони дуже слабо збігаються із приблизними прикидками”, -  переконує Ярослав.

Насторожитися змушують і два цілком реальні випадки з телеграмом, які сталися після початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Один із них у лютому цього року опише американське видання The Wired, яке спеціалізується на комп'ютерних технологіях. У статті "Кремль зайшов у чат" віцепрезидентка Лібертаріанської партії Росії Марина Мацапуліна розкаже, як спецслужби після зламу дверей її квартири та затримання отримали доступ до її приватного листування в телеграмі. “Тобто вони просто читали мої повідомлення, поки стояли за дверима”, - переконувала Мацапуліна.

Другий випадок стався вже з українським журналістом з Херсона Ігорем Бондаренком. Після початку вторгнення Ігор потрапив під російську окупацію. Всередині літа вирішив ризикнути і спробував вирватися. Втечу готував заздалегідь. За місяць повидаляв усе листування в телеграмі та почистив контакти, які у росіян могли викликати підозру. “Я співпрацював по старій такій дружбі з Наталією Ватеєчкіною - це була як голова “Правого сектора” міста Херсон, вона переховувалася в місті. Тому я просто в цих месенджерах повидаляв усю переписку і всі контакти, які там мав із патріотично налаштованими людьми і залишив тільки побутове”, - розповідає Ігор.

Але згодом усю цю інформацію пред’явить на допитах російська ФСБ. “Він отак кидає на стіл і перше питання, хто така Наталя Ватеєчкіна, і от з того моменту, я зрозумів, що все. Не очікував, тому що всю переписку з нею, контакти я видалив ще за місяць, як я виїхав, просто взагалі. І там на цих листках просто все, що я понаписував, все, що я переписувався з нею за останні пів року, там були й інші переписки, він мені показував, ми десь так добре спілкувалися з першої дня до восьмої”, - каже журналіст.

Після цього Ігоря візьмуть у полон і піддаватимуть тортурам. “Десь катались ми хвилин 40-45, мене вивели з цього автобуса, зірвали цю тряпку, і я побачив, що я стою перед такою ямою десь метра два-три, і там лежали трупи людей, це були чоловіки. Вони мене запитали - хочеш до них, я сказав "ні". У цей момент у мене ззаду пролунав одиночний постріл і я не знаю, мені здається, що вони з кулака поміж лопаток, і я так бах, упав на коліна, вони посміялися, підняли мене, одягнули знов цю тряпку на голову, посадили в цей бус”, - пригадує херсонець.

Чи дійсно телеграм співпрацює з ворожими до нас російськими спецслужбами, чи передає їм дані українців під час війни і чи отримує кошти від підсанкційних нині установ та олігархів - із цими питаннями ТСН звернулася до керівництва компанії. Отримала письмову відповідь:

Чи зареєстровані у вас випадки спроб отримати особисту інформацію українців протягом останнього року? І як ви з цим боретеся?

- Дані українських користувачів ніколи не передавалися третім особам, включно з урядами. Ми зафіксували незначне збільшення спроб злому та переконалися, що вони були неефективними.

Кілька років тому Telegram уклав угоду з російською владою щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом. Чи можна детальніше розповісти про особливості цієї угоди?

-  Щоб уникнути сумнівів, ми можемо підтвердити, що жодної "таємної угоди" між будь-яким російським державним представником і Telegram або його співробітниками не укладалося. Модератори Telegram стали більш ефективними в боротьбі з загальнодоступним сумнівним контентом, як-от дитяче порно або пропаганда ІДІЛ. Цього було достатньо, щоб російський уряд офіційно "розблокував" Telegram, що, на нашу думку, могло бути жестом збереження обличчя, щоб припинити демонстрацію неефективності урядових інструментів цензури.

Чи отримує Telegram будь-які кошти від фізичних чи юридичних осіб, включених до санкційних списків західних країн?

- Telegram ніколи не приймав жодних коштів від організацій чи фізичних осіб, які потрапили під санкції. Схоже, ви маєте на увазі повідомлення про те, що російський фонд придбав незначну кількість облігацій Telegram на вторинному ринку. Операції з облігаціями на вторинному ринку перебувають поза контролем Telegram.

Оцінити ризики застосування телеграму взявся й Центр протидії дезінформації. “Від місця розташування до ключових пошуків - що ви шукали, чим ви цікавитеся, яка інформація вами запитувалася. В подальшому алгоритми можуть прораховувати, що вам може бути цікаво”, - кажуть у центрі.

Те, що дані користувачів у цьому месенджері ненадійно захищені, підтверджує виконувач обов'язків керівника відомства Андрій Шаповалов. “Ми можемо запідозрити все, що завгодно, бо насправді тієї угоди не читали ні ви, ні я, тобто що саме в ній викладено - дуже важко зрозуміти, тому як і в будь-якому іншому додатку, або в соціальній мережі, або в месенджері я раджу дуже обережно користуватися інформацією. Якщо ви переживаєте за власну безпеку, то подбати про це треба до того, як це вам знадобиться”, - каже він.

Водночас пан Андрій радить не перебільшувати можливості російських спецслужб, натомість відповідальніше ставитися до своїх дій в Інтернеті. “Є методи, якими людина може себе захистити, і подбати про це треба перед тим, як це вже все знадобиться, тому уважно вивчити угоду користувача, уважно вивчити налаштування в телефоні і подивитися, які стоять налаштування в тому чи іншому додатку. Бо скоріше за все - це все, в принципі, на поверхні. Не хочу казати страшну річ, але в більшості випадків людина сама винна в тому, що з нею відбувається”, - зазначає Шаповалов.

У кіберполіції  України підтверджують, що колись теж переймалися надійністю телеграму, та прямих доказів співпраці з російськими спецслужбами наразі не знайшли. Але визнають - є лазівки, через які ваша інформація все ж може потрапити до рук зловмисників, і дають свої рекомендації, як захиститися. “Я радив би не переходити за посиланнями, які ви не знаєте, а тим більше не вводити ні в які групи-боти або інші діалоги з незнайомим людьми або ботами свої авторизаційні дані. Мається на увазі номер телефону, підтверджувальний код, який приходить від самого месенджера, та іншу інформацію, за якою вас можна ідентифікувати”, - радять у кіберполіції.

А ще радить завантажити альтернативні та більш захищені месенджери для спілкування, чиї розробники - не з країни-агресорки. “Досить непоганими залишаються додатки сигнал, вотсап, тріма”, - зазначають у відомстві.