Шантаж замість миру: Путін висунув Заходу старі ультиматуми щодо НАТО для зупинки війни

Які вимоги Кремль повертає до переговорів

Москва знову порушила питання про так звані проєкти угод зі США та НАТО, які Кремль запропонував у грудні 2021 року. Тоді Росія вимагала зупинити подальше розширення Альянсу та надати їй гарантії, що Україна і Грузія ніколи не стануть його членами.

Крім того, Москва хотіла домогтися виведення військової інфраструктури НАТО з країн Центральної та Східної Європи, які приєдналися до Альянсу після розпаду СРСР. Західні лідери відкинули ці пропозиції як неприйнятний ультиматум. Уже за два місяці Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Тепер радник Путіна із зовнішньої політики Юрій Ушаков натякнув, що Кремль може доповнити перелік вимог новими пунктами. За його словами, Москва враховуватиме зусилля Заходу, спрямовані на досягнення стратегічної поразки Росії.

Сам факт, що питання європейської безпеки знову стало частиною переговорів про Україну, у Москві вже сприймають як дипломатичне досягнення. Таку оцінку наводить кореспондент BBC з питань Росії Стів Розенберг.

Каллас вважає вимоги Москви пасткою

Головна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас застерегла, що обговорення нової архітектури європейської безпеки до припинення бойових дій може відвернути увагу від головного — необхідності зупинити російську агресію.

Вона наголосила, що переговори мають відбуватися в іншій послідовності: спочатку припинення вогню, потім мирна угода і лише після цього — ширші домовленості про безпеку Європи.

Каллас також нагадала, що основи європейської безпеки вже закріплені в міжнародних документах, зокрема в Гельсінському заключному акті, Паризькій хартії та Будапештському меморандумі. Проблема, за її словами, полягає в тому, що Росія не дотримується цих домовленостей.

Чому Європа досі не за столом переговорів

Під час переговорів в Абу-Дабі 10–11 листопада за столом були представники України, Росії та США. Європейські країни безпосередньо в цьому раунді участі не брали, хоча питання їхнього долучення до наступних зустрічей порушувалося.

Після переговорів у Москві американські посланці заявили, що Путін погодився на участь європейців у наступному раунді. Однак згодом речник Кремля Дмитро Пєсков уточнив, що остаточного рішення щодо розширення переговорного формату ще немає.

Україна наполягає, що європейські партнери повинні мати місце за столом переговорів. 14 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Київ очікує від них визначення представника до кінця місяця. Він наголосив, що Європа має бути присутньою разом з Україною, США та Росією.

Попри значні втрати російської армії, дедалі сильніший тиск на економіку та українські удари по нафтопереробних заводах, Кремль поки не демонструє готовності припинити бойові дії. За оцінкою BBC, ці обставини досі не змусили Путіна відмовитися від жорсткої позиції.

Мирні переговори — останні новини

Під час тристоронніх переговорів в Абу-Дабі Україна порушила питання припинення російських ударів по енергетичній інфраструктурі та критичних об’єктах. Однак російські представники заявили, що не мають повноважень ухвалювати такі рішення, і запропонували звертатися безпосередньо до Путіна. Саме тому Володимир Зеленський наполягає на необхідності зустрічі лідерів для обговорення припинення вогню.

Окремою гострою темою стали території. За словами Зеленського, американські переговорники вперше запитали, чи погодиться Україна вийти з Донбасу в обмін на вступ до НАТО. Президент наголосив, що Київ не відмовляється від своїх земель, а будь-які домовленості щодо гарантій безпеки мають передбачати реальні механізми захисту. Це стало одним із найрезонансніших моментів переговорів.

Водночас Володимир Зеленський вважає, що Росію можна схилити до реальних переговорів завдяки посиленню України. Президент припустив, що за підтримки відповідних рішень Конгресом США до кінця року може з’явитися можливість домовитися про деескалацію.