Фальстарт на воді. Як в Україні намагалися підняти тариф, але передумали

Про ситуацію з тарифами та про те, чому їх передумали підвищувати, - у матеріалі РБК-Україна.

Як намагалися відкоригувати тарифи

На засіданні Національної комісії, яка здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), 29 червня було встановлено нові тарифи для низки водоканалів.

Середнє підвищення становило 32% і, як очікувалося, українці вже у серпні отримають платіжки з новими сумами. Коригування не торкнулося Херсонської, Миколаївської та Харківської областей, оскільки на їхній території продовжуються бойові дії, і є населені пункти, які постраждали від російських окупантів.

Для середньостатистичного домогосподарства з 2-3 осіб суми у платіжках мали зрости на 62 гривні. До підвищення вона була орієнтовно 194 гривні при середньому тарифі 29,78 гривні за кубометр. Після рішення національного регулятора - 256 гривень при середньому тарифі 39,37 гривень за куб.

Для тих, хто отримує субсидії, суми в платіжках не змінилися б, оскільки їх автоматично перерахували б.

Найвищі тарифи на воду встановлювалися для тих водоканалів, у яких невеликі обсяги реалізації послуг, висока частка реагентів, велика довжина мереж тощо. Йдеться, наприклад, про Вінницю, Павлограду, Дрогобич та Житомир.

Нові тарифи для кожного водоканалу наведено у матеріалі РБК-Україна "Світло подорожчало, по воді - приготуватися: на скільки виростуть платіжки у липні".

Зазначимо, підвищення пов'язане із зростанням витрат на електроенергію в середньому на 14%, заробітних плат (робітникам водоканалів) на 13% та витрат на закупівлю реагентів на 88%.

Директор Аналітичного центру "Асоціація міст України" Ярослав Рабошук наголошує, що завдання Нацкомісії як незалежного органу - розглянути розрахунки водоканалів, зробити висновок про те, наскільки вони правильні та чи можуть бути використані для встановлення тарифів. Щоб той самий Кабінет міністрів чи міністерства не занижували їх з метою сподобатися виборцям на шкоду економічному здоров'ю підприємств.

"Оскільки тарифи не переглядалися майже два роки, ця міра необхідна. Зросла мінімальна заробітна плата, вартість комплектуючих, запчастин і реагентів, що закуповуються за кордоном, ціни на які прив'язані до валюти. Піднімається ціна на електроенергію, яка є однією зі складових тарифу на воду. Всі це має бути враховано", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Пропозицію НКРЕКП він називає економічно обґрунтованою. На його думку, якщо уряд не згоден і вважає, що тариф має бути меншим, то має компенсувати різницю, щоб водоканали могли покрити хоча б мінімальні витрати.

Зазначимо, для підприємств із найбільшим зростанням вирішили запровадити двоетапне підвищення - з 1 липня та 1 серпня. Декілька водоканалів вже опублікували нові тарифи з 1 липня 2023 року, але як виявилося, поквапилися.

Рішення регулятора піддалося критиці і в результаті було скасовано.

Критика з боку влади

Як з'ясувалося, ухвала НКРЕКП була не погоджена з урядом. Про це, зокрема, говорить прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

"Рішення неприйнятні. Рішення не погоджені з урядом. Під час війни ми маємо діяти єдиною командою, особливо в таких чутливих сферах як енергетика та тарифоутворення", - написав він у своєму Telegram.

За його словами, зростання цін на воду йде в розріз із політикою уряду, який у тому числі допомагає регіонам стримувати тарифи на тепло та гарячу воду. Тому міністрам енергетики та інфраструктури доручили провести додаткові консультації з НКРЕКП, щоб вона переглянула рішення.

Президент Володимир Зеленський пішов далі і назвав підвищення тарифів "ганебним та непрофесійним".

"М'яко кажучи, ганебне рішення. Непрофесійне. Не погоджено з урядом. Ми не можемо і не сприйматимемо спокійно такі рішення", - заявив він у п'ятничному зверненні і доручив знайти вихід із ситуації.

Примітно, що раніше підвищення тарифу на електроенергію не викликало такої бурхливої реакції, хоча середні суми у платіжках мають зрости набагато більше - орієнтовно на 250 гривень.

Ярослав Рабошук каже, що будь-яка позиція має ґрунтуватися на конкретних цифрах. Тобто Кабінету міністрів було б логічніше навести альтернативні розрахунки та показати, яким насправді має бути тариф.

"Я б тоді зрозумів, що, можливо, були певні зловживання у розрахунках (Національній комісії, - ред.). А так це більша якась політична заява, популізм, щоб сподобатися виборцю. Інших варіантів у мене немає", - зазначив він. у коментарі РБК-Україна.

Щодо погодження рішення НКРЕКП з урядом, то його й не повинно бути, оскільки регулятор є незалежним органом. Свою роботу щодо визначення економічно обґрунтованих тарифів він зробив, і далі, за ідеєю, мають включатися інші інструменти, які визначать кінцеві ціни на воду.

"Він порахував і мовою цифр розповів, що ваш тариф має бути таким - 40-50 гривень за кубічний метр. Якщо Кабінет міністрів проти, якщо це дорого для українців, мають включатися компенсаторні механізми. Хоча я не розумію, в чому проблема, у нього є хороший інструмент субсидій. Вони надаються соціально незахищеним людям. І через субсидії компенсується зростання тарифів. А ті, хто здатний заплатити, ті заплатять", - наголосив експерт.

У будь-якому разі ця ситуація стала тестом для влади України та іноземних партнерів, які просували принцип незалежності НКРЕКП. А події сьогоднішнього дня, очевидно, ставлять його під сумнів.

Тарифи залишаються незмінними, але чим це загрожує

Після критики з боку Володимира Зеленського регулятор скасував ухвалу від 29 червня.

"Верховний Головнокомандувач (президент, - ред.) висловився проти рішення про перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення, що є достатньою підставою для скасування ухваленого комісією рішення. При цьому прем'єр-міністр України звернув увагу на необхідність проведення додаткових консультацій щодо такого рішення", - зазначив голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський, і скасування постанови підтримали одноголосно.

Він також доручив терміново підготувати необхідні матеріали для консультацій. На сайті регулятора уточнили, що вони проводитимуться з Кабінетом міністрів та всіма зацікавленими сторонами, щоб напрацювати справедливе рішення. Мається на увазі те, що забезпечить фінансові ресурси з держбюджету чи інші компенсатори, щоб покрити витрати водоканалів.

Директор Аналітичного центру "Асоціація міст України" Ярослав Рабошук приходить до висновку, що поки не доводиться говорити про те, що тарифи будуть приведені до економічно обґрунтованих рівнів. Скоріше, це свідчить про те, що ціну на воду для населення диктуватимуть зверху. Він також припускає зростання заборгованості водоканалів за електричну енергію.

"Тому що ніхто не візьме відповідальність подавати воду без знезараження. Кошти спочатку йдуть на її очищення та приведення до стандартів питної води, а платитимуть за електроенергію водоканали за залишковим принципом. Несплата може призвести до того, що їх почнуть відключати. Це замкнене коло, яке ми вже багато разів проходили. І, можливо, пройдемо ще раз, лише за умов війни", - зазначив він.

Загалом сьогодні складно прогнозувати, якими в результаті будуть тарифи на воду.

"Ми сподіваємося, що все ж таки здоровий глузд переможе і будуть тарифи, що покривають усі витрати водоканалів. Насамперед це заробітна плата, оплата електричної енергії та закупівля тих речовин, які необхідні для того, щоб робити воду безпечною", - зазначив експерт.

Він також додав, що Асоціація міст не проти того, щоб за умов воєнного стану тарифи залишалися на низькому рівні. Але якщо вони нижчі від економічно обґрунтованого, то різницю треба покривати з інших джерел, у тому числі державного бюджету.

"Бо і заробітну плату працівникам треба виплачувати, і воду треба очищати. Без цього ніяк, все це коштує грошей", - підсумував Рабошук.