“Ворог може прийти до вас додому”: танкіст 3-ї штурмової про мобілізацію, потреби ЗСУ і завершення війни

Щоб Росія більше не напала на Україну, її потрібно повністю розвалити. Іншого вибору немає, впевнений командир танкового взводу роти “Сталеві вовкулаки” 3-ї ОШБр на псевдо “Сіма”.

Він розповів про те, як працюють танкісти 3-ї штурмової, про потреби армії, як працює ворог та що зробити, щоб Росія більше ніколи не напала у ексклюзивному інтерв’ю для ТСН.ua.

“Танки — вагомий аргумент на полі бою”

“Подзвонив мені командир о 6 ранку. Каже: “Ти що, спиш?”. Відповів, що так. А він мені: “Війна почалась. Їдь на базу, ти за старшого”. Так я і потрапив на війну”, — пригадав військовий.

“Був спортсменом. Займався кулачними боями. Саме готувався до бою. В мене на 15 березня був запланований бій. У 2010 році я служив у танковому полку, це мені зайшло. Недаремно доля мене звела з тим, що я став танкістом. Коли я сів у танк, постріляв з нього, поїздив… Це було кохання з першого погляду. Це броньована техніка, яка важить 45 тонн. Це захист, це гармата 125-го калібра. Це вагомий аргумент на полі бою”, — зазначив танкіст.

Як працюють танкісти 3-ї штурмової

“Піхоті набагато легше просуватися, коли виїжджає танк і за танком їде колона. І коли танк дуже влучно відпрацьовує по позиціям ворога, розбиває бліндажі, їхні позиції, то піхоті дуже легко просуватися та заходити на позиції”, — говорить командир танкового взводу.

“Може бути танкова дуель, якої в мене ще не було. Але зараз я працюю тільки на штурмах: виїжджаю на штурми, розбиваю вогневі ворога, укріпрайони їхні, щоб наша піхота могла зайти туди. Як показали останні мої три штурми, танк під’їжджає близько до посадки, розбиває позиції, що ворог просто їх покидає і піхота без проблем заходить”, — зауважив він.

“У мене є свої фішки”

“На прямий контакт у мене вже більше 20 виїздів, ще так жодного разу і не виїхав. Хоча вже були по перехопленням, вони готувалися, я вже думав, що зустріну танк та зможу його розібрати, тому що я до цього готовий, у мене є мої фішки, я їх використаю в цьому танковому бої та зможу танк ворога розібрати”, — каже військовий.

Жодного страху під час бойових виїздів

“Що я відчуваю під час виїздів? Драйв, ейфорія, адреналін, тільки задоволення, жодного страху. Є якесь переживання перед самим виїздом, тому що ти все плануєш, думаєш як зробити все в найкращому вигляді, щоб піхоті було легше заходити, правильно проїхати, правильно відпрацювати. Тільки перед цим є переживання. А коли вже сідаю в танк та їду на вогневу позицію — це лише задоволення”, — розповів танкіст.

“Я завжди зі своїми людьми”

“Для себе я вже прийняв рішення постійно виїждати зі своїми людьми на прямий контакт, на штурми, тому що знаходитися на контрольному спостережному пункті, коригувати танки з повітря я не можу. У мене на серці не спокійно”, — ділиться військовий.

“В першу чергу, якщо з танком щось трапиться, він наїде на міну чи ще щось, чи танк підіб’ють, я маю врятувати своїх людей. Коли йдуть мої люди, я завжди виїжджаю з ними”, — додав він.

“Навіть спочатку, коли мого танку не було, а він був на ремонті, я виїжджав на “Хаммері”. Був прямий контакт, дистанція десь 700 м, я позаду двох танків їздив на “Хаммері”, щоб коригувати цей процес, міг підкоригувати свій особовий склад, щоб вони дуже влучно відпрацювали”, — каже танкіст.

3 км під вогневим впливом ворога

“Крайній мій штурм був запланований на 4 ранку. Ще місяць тому в цей час було дуже світло, була пряма видимість. Але прийшов час, коли ми почали рух і я вже розумів, що погана видимість, ми їхали на фарах, нас за 3 км ворог вже спалив, почав сипати зі всього, що тільки можна — “стволка”, “Гради”, міномети. Ми 3 км їхали під вогневим впливом ворога”, — пригадав командир танкового взводу.

Які потреби в армії

“Є дуже добра українська техніка — танк Т-84 “Оплот”. Це, можна сказати, “іномарка” серед наших танків. Хотілося б, щоб наша країна вже почала виробляти ці танки, тому що вони матимуть перевагу на полі бою”, — зазначив військовий.

“У нас екіпаж з трьох осіб і нам найбільше із зарубіжних танків підійшов би “Leclerc”, тому що там 3 особи екіпаж, автомат заряджання, плюс французька оптика, а французи в цьому багато інших країн переважають”, — зауважив він.

“Це дасть змогу вести вогонь на 4-5 км прямої видимості, тому що наші Т-72… В приціл на 4-5 км ти, можливо, щось і побачиш, але не факт, що поцілиш. Я вже під Бахмутом знаходжуся 8 місяців і це постійна праця”, — ділиться танкіст.

Російські танкісти: які вони

“Артилерія, міномети, авіація у ворога добре працюють. Танкісти — їхня слабка сторона, я думаю. Хоч у них і дуже хороші танки — Т-80, Т-90М “Прорив”, який я був би не проти затрофеїти та на ньому виїжджати — але вони, мабуть, мають мало досвіду. Тому що скільки разів вони вже на нас виїжджали, так до вогневого рубежу вони не доїжджали”, — розповідає військовий.

“Хоч на крайньому штурмі я вже знав, що танки готуються на мене виїждати і я цього чекав, думав, що вже розберу якийсь танк, але вони так і не доїхали”, — пригадав він.

Що зробити, щоб Росія на нас більше не напала

“Щоб Росія на нас більше не напала, її потрібно повністю розвалити. Звісно, я готовий йти до кінця, поки не настане перемога. Іншого вибору немає”, — впевнений командир танкового взводу.

“Якщо зараз військові кудись подінуться чи буде закон, що через 18 місяців служби військовий може списатися… Так можуть всі зробити і хто тобі буде воювати? Ті, хто зараз сидить в містах і каже, що воно їм не потрібно і вони нас сюди не відправляли?”, — коментує він.

“Люди, ви також розумійте, що якщо нас не буде і ми не будемо воювати, вони просто прийдуть до вас додому і будуть з вами робити все, що захочуть”, — наголосив танкіст.

“Найважче — втратити людей з особового складу”

“Втратити людей з особового складу — це важко. А виїждати на танчику і робити свою справу… Тут тільки сподіватися на те, що танк доїде і зможе відпрацювати, тому що багато разів доводилося усувати помилки просто на полі бою”, — говорить військовий.

“Це коли заклинив автомат заряджання, клин затвору не закривається, коли гармата не стріляє, коли з ходовою частиною щось трапляється, тиск мастила падає тощо. Дуже багато в нашій радянській техніці є недоліків”, — зазначив він.

Життя після перемоги: яким воно буде

“Багато залежить від того, які будуть поранення, якого ступеня буде контузія чи її не буде взагалі. Наразі я можу повернутися і займатися своєю справою. Я ще хочу вийти на ринг, повиступати, повернутися до своєї найліпшої форми, в якій я був і жити своїм життям. Хочу завести сім’ю, знайти собі дружину. Після перемоги я буду гуляти на всіх парах, які тільки є сили. Я буду відпочивати”, — резюмував командир танкового взводу.