Відлуння Першої світової: в CNN розповіли про щурячу навалу в окопах українських захисників

Лінії фронту кишать щурами та мишами, які поширюють хвороби, що викликають у військових блювоту і кровотечу з очей, підривають боєздатність і відтворюють жахливі умови, в яких перебували війська під час окопної війни в часи Першої світової. Пише ТСН. 

Про це пише CNN.

Миші та щури в окопах

Українська військовослужбовиця з позивним “Кіра” згадує, як минулої осені її батальйон охопила “мишача епідемія” під час бойових дій на півдні Запорізької області.

“Уявіть, що ви лягаєте спати, а ніч починається з того, що миша заповзає вам у штани чи светр, або гризе кінчики пальців, або кусає руку. Ви спите дві-три години, залежно від того, наскільки вам пощастило”, — розповіла вона в інтерв'ю CNN.

За підрахунками військової, в її бліндажі з чотирма солдатами було близько 1000 мишей: “Це не миші відвідували нас, а ми були їхніми гостями”.

За словами авторів матеріалу, такі події частково пов'язані зі зміною пір року та циклом спарювання мишей, але також є показником того, наскільки війна стала статичною після контрнаступу України. Серед чергової суворої зими миші шукають їжу вздовж майже 1000-кілометрової лінії фронту.

“Кіра” розповіла, що перепробувала все, щоб позбавити їхні бункери від мишей: розсипала отруту, розпилювала аміак, навіть молилася. За її словами, найближчі магазини запаслися антимишачими засобами і принесли чималий успіх. Але оскільки миші продовжували приходити, вона вирішила спробувати інші методи.

“У нас була кішка Буся, і спочатку вона теж допомагала і їла мишей. Але згодом їх стало так багато, що вона відмовилася. Кішка може зловити одну-дві миші, але якщо їх 70 — це нереально”, — зауважила “Кіра”.

Відео, опубліковані в соціальних мережах українськими та російськими солдатами, показують масштаби зараження на передовій. Миші та щури снують під ліжками, у рюкзаках, електрогенераторах, кишенях і наволочках. В одному відео видно, як миші виповзають із російського міномету “Нона”, а в іншому кіт намагається зловити мишу на кріслі, поки із сидіння з'являються ще десятки. Кіт, якого безнадійно переважають чисельністю, визнає поразку і відступає.

Які хвороби розносять гризуни

У грудні українська військова розвідка повідомила про спалах “мишачої лихоманки” в багатьох російських частинах навколо Куп'янська Харківської області. У повідомленні йдеться, що хвороба передається від мишей до людини “при вдиханні пилу з мишачих фекалій або при вживанні мишачих фекалій з їжею”.

За даними Головного управління розвідки Міноборони України, “мишача лихоманка значно знизила боєздатність російських солдатів”. Не повідомляється, чи постраждали від цього українські війська так само.

Українська влада не назвала конкретну хворобу, яка вразила російські війська, але існує цілий ряд захворювань, пов'язаних з проживанням поруч з гризунами, які мають схожі симптоми, в тому числі туляремія, лептоспіроз і хантавірусна інфекція.

Ситуація нагадує Першу світову війну

Автори матеріалу наголосили, що цей звіт нагадував повідомлення часів Першої світової війни, коли гниле нагромадження відходів і трупів дозволяло “окопним щурам” швидко розмножуватися. Щури ведуть нічний спосіб життя і часто бувають найактивнішими, коли солдати намагаються відпочити, спричиняючи величезний стрес.

Роберт Грейвс, англійський поет, який воював в окопах, згадував у своїх спогадах, як щури “вилазили з каналу, харчувалися численними трупами і надзвичайно розмножувалися”. Коли прибув новий офіцер, у першу ж ніч він “почув штовханину, посвітив ліхтарем на ліжко і побачив двох щурів на ковдрі, які боролися за відрубану руку”.

Під час Першої світової війни популяція щурів різко зросла, коли конфлікт зайшов у глухий кут. І є побоювання, що війна Росії в Україні може зробити те ж саме. Про це наприкінці минулого року в інтерв'ю журналу The Economist заявив головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний: “Так само, як і під час Першої світової війни, ми досягли рівня технологій, який ставить нас у глухий кут”.

Боротьба з гризунами

Ігор Загороднюк, науковий співробітник Національного музею історії України, розповів CNN, що зараження мишами частково пояснюється тим, що пік розмноження гризунів припадає на осінь, але також і наслідками самої війни.

“Озимі культури, посіяні восени 2021 року, в багатьох місцях не були зібрані в 2022 році і дали щедрий самосів. Миші, які розплодилися на ньому, пережили дуже теплу зиму і продовжили збирати новий урожай”, — сказав він. Війна також розсіяла природних хижаків, що дозволило мишам вільніше розмножуватися.

Крім того, що миші спричиняють тривогу і хвороби серед солдатів, вони також руйнують військове та електричне обладнання. Коли “Кіра” працювала зв'язківцем і жила окремо від інших військових у Запоріжжі, вона розповіла, що миші “примудрялися залазити в металеві ящики і перегризати дроти”, порушуючи зв'язок.

“Миші гризли все: рації, ретранслятори, дроти. Миші залазили в машини і перегризали електропроводку, щоб машини не могли їхати, також вони гризли баки і колеса, — розповіла “Кіра”. — Збитки від мишей лише в нашому бліндажі становлять мільйон гривень”.

Загороднюк підкреслив, що збитки можуть бути критичними, “оскільки втрата зв'язку може коштувати життя”. Наостанок він сказав, що оскільки Україна переживе ще одну зиму, проблема, швидше за все, посилиться, перш ніж покращиться. Адже буде все холодніше і холодніше, а щури все більше будуть залазити в окопи.

Нагадаємо, на Куп’янському напрямку солдати армії РФ масово хворіють “мишачою лихоманкою”. Скарги на захворювання від особового складу командування проігнорувало, розцінивши їх як черговий прояв ухилення від участі в бойових діях.