Нарвався на критику. Як заяви Трампа спонукають Європу переглянути лідерство США в НАТО

Детальніше про погрози Трампа, реакцію союзників, причини такої риторики та про ризики для нашої країни, - пише РБК-Україна.

Провокація Трампа та що вона означає

На мітингу в Конвеї (Південна Кароліна) 10 лютого Трамп заявив, що "мав намір заохочувати" Росію, робити "все, що їй заманеться". Тобто атакувати будь-якого члена НАТО, який не "сплачує рахунки". Йдеться про те, що згідно зі статутом Альянсу, його учасники мають витрачати на оборонні потреби щонайменше 2% ВВП. У попередні роки лише деякі виконували даний критерій, і ще під час перебування президентом США Дональд Трамп критикував їх за це.

У суботу він розповів, як переконував західних лідерів збільшити військові витрати. За його словами, НАТО нібито "було банкрутом", доки Трамп не став президентом США.

"Я сказав: "Всі платитимуть". Вони сказали: "Ну, якщо ми не платимо, ви все одно будете нас захищати?" Я сказав: "Точно ні". Вони не могли повірити в це", - описав він одну з зустрічей із лідерами країн НАТО.

Нібито президент "однієї великої країни" запитав його, чи захищатимуть США союзників від вторгнення Росії, якщо ті не заплатять.

"Ні, я не став би вас захищати. Насправді, я б заохочував їх (Росію, - ред.) робити все, що їм заманеться. Ти повинен заплатити. Ти повинен платити за рахунками", - заявив Трамп.

Зазначимо, в основі Організації Північноатлантичного договору лежить гарантія колективної оборони, закріплена у ст. 5. Згідно з цією статтею, напад на одну країну-учасницю є нападом на всі країни НАТО. Суботні коментарі Трампа стали прямою вказівкою на те, що у разі переобрання він не має наміру захищати партнерів від можливого нападу РФ.

Як пише CNN, Трамп протягом багатьох років неточно описував систему фінансування НАТО. Звичайно, мета витрачати на оборону не менше 2% ВВП є, але ця цифра - лише орієнтир, а не зобов'язання "сплачувати рахунки". До того ж, країни-учасниці не відмовляються робити внески до загального бюджету НАТО для управління організацією.

То що ж він мав на увазі? Український політолог Володимир Фесенко вважає, що заяви Трампа не варто сприймати буквально, він точно не стимулюватиме напад Росії на європейські країни.

"Це невдалий і дуже некоректний за формою та по суті натяк на те, що, мовляв, якщо ви не хочете витрачати гроші на оборону, то у разі нападу на вас це будуть ваші проблеми. Швидше за все саме це він мав на увазі, бо таку думку неодноразово висловлював, коли був президентом. Я переконаний, що не йдеться про заохочення нападати. Невдале висловлювання, це точно, і таких у нього можна знайти багато", - розповів він у коментарі РБК-Україна.

У принципі, коли йде обговорення слів Трампа, треба пам'ятати, що риторика - це одна, а практичні дії - дещо інша. Особливо, що стосується передвиборної риторики, яка завжди різкіша, категоричніша, безпосередньо працює на виборця. Проте з обранням доводиться діяти обережніше і виважено, і таке Трампа вже було.

"До обрання він казав про "російський Крим". Коли став президентом, ми побачили, що він не визнав Крим російським. Думаю, радники йому швидко пояснили, чому так не можна робити. Він казав, що хоче знайти порозуміння з Володимиром Путіним, намагався зробити це, але зрештою вийшло інакше Зараз відомим став вислів про завершення війни в Україні за 24 години Усі розуміють, що це неможливо. Навіть якщо він захоче припинити вогонь, що саме собою не просто і неможливо реалізувати за 24 години. А якщо він буде готовий на мир на російських умовах, то не погодиться Україна та багато наших європейських партнерів", - навів приклади Фесенко.

Як реагують на слова Трампа та чого боїться Європа

Як і очікувалося, провокація Трампа нарвалася на критику. Генсек НАТО Єнс Столтенберг назвав ці розмови такими, що підривають спільну безпеку, представник Білого дому Ендрю Бейтс - загрозою економіці США та глобальній стабільності в цілому.

"Обіцянка НАТО, що напад на одного - це напад на всіх, забезпечує безпеку американських сімей. Настільки все просто. Будь-яка людина, яка ставить під сумнів цю клятву, є загрозою нашій безпеці", - заявив напередодні президент Джо Байден.

До цього він попередив, що потенційний другий термін Трампа зруйнує міжнародні відносини та "заохотить ворогів Америки". Поведінку ймовірного майбутнього опонента він назвав передбачуваною як для людини, яка "обіцяє правити як диктатор у перший день після повернення до Овального кабінету".

Розкритикувала Трампа й частина республіканського табору. Колишній кандидат у президенти Кріс Мерфі заявив, що саме через такі заяви той не повинен повернутися до Білого дому. А екс-губернатор Південної Кароліни Ніккі Хейлі, яка залишається єдиним конкурентом Трампа в Республіканській партії, заявила, що "встати на бік Росії - це останнє, що ми хочемо зробити". Сенатор Ліндсі Грем не погоджується з риторикою щодо НАТО, а сенатор Том Тілліс вважає, що помічники досі не роз'яснили йому зобов'язання США як члена оборонного Альянсу.

Віце-голова комітету Сенату з розвідки, республіканець Марко Рубіо, який був співавтором закону, що блокує вихід США з НАТО без схвалення Конгресу, сказав, що в Південній Кароліні Трамп розповів "анекдот" часів свого президентства.

"Він не говорить як традиційний політик, ми це проходили. Люди вже мали це зрозуміти, - зазначив він і додав, що майже кожен президент США був незадоволений витратами союзників на оборону. - Трамп просто перший, хто висловився в таких термінах".

Гостро реагують у Європі. Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель зазначив, що НАТО не може залежати від настрою президента США. Заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейна назвав заяву Трампа перетином червоних ліній. Водночас польський прем'єр Дональд Туск бачить раціональне зерно щодо того, що якщо Європа не зміцнюватиме свою безпеку, то рано чи пізно це закінчиться катастрофою. У схожому ключі висловився голова Європейської ради Шарль Мішель.

"Безрозсудні заяви про безпеку НАТО і солідарність за ст. 5 служать лише інтересам Путіна. Вони не приносять більше безпеки та миру. Навпаки, вони ще раз наголошують на необхідності того, щоб ЄС терміново розвивав свою стратегічну автономію та інвестував в оборону", - написав він у мікроблозі у соцмережі X.

У будь-якому випадку зовсім необов'язково, що у разі обрання президентом Трамп робитиме так, як каже. Однак треба брати до уваги, що якщо в нього в голові є такі думки, то, на жаль, виникатимуть певні ризики, зокрема для Європи.

"Чого бояться європейські країни? Того, що за нього США стануть ненадійним партнером, що не буде солідарності західного світу. Деякі протиріччя є і зараз, іноді навіть стратегічні, проте на Заході є єдність у протистоянні російській агресії та допомозі Україні. Досвід президентства Трампа показав, що він не завжди може діяти традиційним для Європи способом, наприклад, коли США грають першу скрипку в НАТО", - зазначив Володимир Фесенко у розмові з виданням.

З іншого боку, політика США при Трампі насамперед залежатиме від того, хто обійме ключові посади у його команді. Хто стане держсекретарем, міністром оборони, помічником із національної безпеки тощо.

"Звичайно, Трамп зможе подавати ідеї, за ним останнє слово, але в питаннях, у яких він менш компетентний, а це насамперед міжнародна політика, він прислухатиметься до порад більш кваліфікованих людей. Чи це будуть представники старої класичної республіканської школи, орієнтовані на силове стримування Росії? Чи люди з популістськими нахилами? Не дай боже, якщо там з'являться такі як Такер Карлсон (колишній телеведучий, який минулого тижня взяв інтерв'ю у Путіна, - ред.). Це точно лише посилить хаос", - додав політолог.

Можливі ризики для НАТО та України

Напередодні колишній радник Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон заявив, що погрози фаворита Республіканської партії щодо НАТО слід сприймати серйозно.

"Коли він каже, що хоче виходу США з НАТО - думаю, це дуже реальна загроза, і вона мала б надзвичайно погані наслідки для США. І не лише у Північноатлантичному регіоні, а набагато ширше", - заявив він.

На думку Фесенка, Трамп не обов'язково хоче реально вивести США із НАТО. Це більше вдарить по міжнародних інтересах та створить купу проблем для самої Америки, якщо у багатьох місцях у світі виникне нестабільність.

"Головні ризики, пов'язані з Трампом, - не конкретні. Є потенційний ризик щодо НАТО. Не факт, що при ньому США прагнутимуть залишити Альянс, але він може послабити роль Америки або перешкоджати узгодженню спільних рішень. Загалом несистемність, непослідовність Трампа і його метання з крайнощів у крайність можуть негативно впливати на розвиток подій", - зазначив він.

На мітингу в Південній Кароліні, до всього, Трамп засудив виділення мільярдів доларів фінансової допомоги, очевидно натякаючи на Україну. За його словами, кошти мають надходити у вигляді кредитів. Як пише The New York Times, заява пролунала після того, як республіканці у Конгресі виступили проти збільшення допомоги Україні. Видання також звернуло увагу на слова Путіна в інтерв'ю Такеру Карлсону, який закликав Вашингтон укласти угоду шляхом поступки Москві захоплених територій. На Заході це сприйняли, зокрема, як заклик до республіканців блокувати допомогу Україні, зазначає NYT.

Міркуючи про загрози для України, Фесенко наголошує, що Трампу вдалося створити великі ризики задовго до виборів.

"Ситуація у Конгресі США є наслідком позиції Трампа, який категорично заперечує компроміси із Джо Байденом. Вже зараз це створило великі проблеми. З дуже високою ймовірністю, якщо він стане президентом, бюджетної підтримки України не буде. Можуть зберегти військову, але частково даватимуть зброю в кредит, бо позиція популістів - гроші мають працювати на свою країну. І, безумовно, великий ризик того, що за Трампа особливо на початку нас почнуть схиляти до домовленостей з Росією", - каже політолог.

Щодо загроз для України на шляху до НАТО, то казати про це не варто. По-перше, предметна євроатлантична інтеграція фактично блокується нинішньою адміністрацією США. По-друге, насправді тема Альянсу хвилює Трампа набагато менше за інші питання. Про вступ під час війни не йдеться, але адміністрація Байдена не поспішає навіть запрошувати Україну, підкреслює Фесенко.

Вихід один - готуватися до можливого обрання Трампа та вибудовувати комунікацію з його командою. І українська сторона вже цим займається. Наприклад, днями Київ відвідала делегація з головою комітету розвідки Конгресу, республіканцем Майком Тернером. А в нещодавньому інтерв'ю для CNN начальник ГУР Кирило Буданов назвав Трампа "досвідченою людиною, яка багато разів падала і піднімалася". За його словами, казати про те, що той є прихильником РФ - "повна нісенітниця".

"Пасаж про нього був трохи у комплементарній формі. Усі знають, що Трамп не любить критику. Так, це елемент загравання, але це не означає, що ми його підтримуватимемо. Імператив української політики - двопартійна підтримка. Ми не підтримуємо ні республіканців, ні демократів, особливо коли вибори - ми працюємо з обома партіями", - додав Фесенко.

Допомога Україні. Чому в НАТО готують запасний сценарій і як це пов'язано з Трампом

Задовго до виборів Трамп намагається взяти під контроль американську політику та український порядок денний. Достатньо подивитися, як одне його прохання не ухвалювати закон про посилення контролю за міграцією в обмін на допомогу Україні заблокувало документ, над яким республіканці та демократи билися довгі місяці.

І ця проблема змушує західних союзників переглянути підхід до військових поставок. Як пише Handelsblatt, радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван та генсек НАТО Єнс Столтенберг розробили концепцію, згідно з якою формат "Рамштайн" можуть передати під егіду Альянсу. Її підтримують країни Східної Європи, Велика Британія та Франція. Німеччина налаштована скептично через побоювання, що це підтвердить наратив Кремля про те, що НАТО нібито веде війну проти Росії.

Формально відмовлятися від "Рамштайну" не будуть, але незалежну досі від блоку структуру можна передати під контроль Альянсу. І якщо це станеться, США втратить статус лідера групи, а у формату з'явиться колективний голова в особі НАТО, пише Handelsblatt. Офіційно новину поки не коментували. Але не виключено, що зустріч 14 лютого може пролити на неї світло.

Політолог Володимир Фесенко загалом позитивно оцінює перегляд механізму допомоги. За його словами, це може стати підстрахуванням для України та якимось запобіжником на випадок, якщо Трамп стане президентом США.

"Зараз "Рамштайн" - це переважно про американське лідерство. Щоб не залежати від Америки організаційно, щоб допомога Україні була, навіть якщо США раптом вийдуть з НАТО, треба передбачити іншу логістику. Це правильно, європейським партнерам теж потрібно готуватися і відпрацьовувати різні запасні сценарії допомоги Україні", - наголосив він.

На його думку, можливі наслідки перемоги Трампа обговорюватимуть, зокрема, на Мюнхенській безпековый конференції, яка відбудеться 16-18 лютого.

"Можливо, домовляться, що потрібно прискорити створення європейської системи безпеки. Прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас назвала Трампа "будильником". Європі потрібно прокидатися і думати про те, як захищатися самій. У цьому плані Трамп свою позитивну роль уже відіграв", - підсумував Фесенко.

Про плани переглянути лідерство США в НАТО та питаннях України кажуть заяви представників "Веймарського трикутника" - Франції, Німеччини та Польщі. Напередодні польський прем'єр Дональд Туск зазначив, що саме ці країни мають відіграти вирішальну роль у підтримці України та показати Путіну, що Європа від неї не втомилася.