НОВИНИ ДНЯ: Атака на генерацію. У чому відмінність ТЕС від ТЕЦ та чому Росія хоче їх знищити  Рада зобов’язала уряд затвердити доплати військовим та внести законопроєкт про ротацію  Лікар назвала найнебезпечніший маринад для шашлику: при готуванні виділяє канцерогени  До +27 градусів: синоптик спрогнозувала частині України літню погоду  Готуємо згущене молоко самостійно: згадуємо справжній смак дитинства  В частину України прийде справжнє літо: що чекати від погоди у п’ятницю  Як у Польщі змінилося ставлення до працівників із України: опитуваннявсі новини дня
Політика
Світ
24.02.2024 224

"Рамштайн" та санкції. Як Захід допомагає Україні у війні з Росією: хроніка

Західні партнери у різних форматах допомагають Україні відбиватися від повномасштабного російського вторгнення. У тому числі координуючи поставки зброї та санкційну політику.

02__5__1f8e0e37857604658041178619528368_650x410_24.02.24

Детальніше про рішення контактної групи з неофіційною назвою "Рамштайн" та санкції проти РФ, - пише РБК-Україна.

 

При підготовці матеріалу використовувалися: дані wikipedia, публікації АрміяINFORM, Facebook міністра оборони Рустема Умєрова, Telegram Міністерства оборони України, інформація з сайтів Ради ЄС, Мінфіну США, уряду Великобританії, аналіз впливу західних санкцій від Київської школи економіки (KSE).

Початок "Рамштайну": перехід на зброю НАТО та головні анонси 2022 року

Контактна група з питань оборони України з'явилася у відповідь на російське вторгнення. У її рамках відбуваються зустрічі для синхронізації військової допомоги. Група отримала неформальну назву "Рамштайн" - за назвою бази ВПС США у німецькому місті Рамштайн-Мізенбах, де відбулося перше засідання.

Початок співпраці поклала зустріч 26 квітня 2022 року, на якій союзники переважно обговорювали те, як і чим саме вони можуть допомогти Україні. Тоді ж було сформульовано принцип "допомога всім необхідним якнайшвидше", понад 30 країн заявили, що на першому етапі виділять на це понад 5 млрд доларів, а Німеччина - про готовність поставити самохідні зенітки Gepard.

Після другого "Рамштайну" Данія оголосила про постачання протикорабельних ракет Harpoon і пускових установок, Чехія - про танки та ударні вертольоти. Італія, Греція, Норвегія та Польща - про артсистеми та снаряди в калібрах, які на той момент були на озброєнні України.

Третя зустріч відбулася 15 червня на тлі вуличних боїв за Сєвєродонецьк (Луганська область). Її результатом стала заява про поступовий перехід України на озброєння НАТО, поставки далекобійних реактивних систем залпового вогню M270, HIMARS, MARS II, ракет Brimstone, вертольотів Мі-17, гаубиць М777. Ще за місяць, 20 липня, США оголосили пакет на 400 млн доларів з тисячею високоточних боєприпасів для артилерії, 4 додатковими системами HIMARS. Станом на липень 30 із 50 країн-учасниць постачали летальну зброю. Багато деталей не розкривалися, але стало відомо про плани поставити бронетранспортери М113.

П'ятий Рамштайн пройшов під знаком підготовки стратегії довгострокової підтримки. США пообіцяли надати гаубиці, протирадарні ракети HARM, 100 бронемашин HUMVEE, бойові машини піхоти, надточні снаряди Excalibur. Норвегія - 160 протитанкових ракет AGM-114 Hellfire, Британія - понад 120 машин для перевезення спецтехніки.

Шостому засіданню 12 жовтня передував масований удар по енергетиці України. У зв'язку з цим вперше було оголошено про постачання ЗРК NASAMS, самохідних гаубиць PzH 2000, а також перших 6 пускових установок ППО HAWK. З'явилася інформація про можливу передачу LRU M270 - французьких аналогів HIMARS на гусеничному ходу. Тоді стало відомо, що Німеччина поставила перші системи ППО IRIS-T.

На останній у 2022 році зустрічі 16 листопада Польща заявила про поставки артилерії та ППО ближньої дії, Німеччина - про снаряди та ракети для систем MARS II, Іспанія - про передачу ще двох пускових установок HAWK. А перед цим США вперше оголосили про постачання систем ППО Avenger. Зазначимо, рік завершувався на відносно мажорній ноті після вдалого контрнаступу України у Харківській та Херсонській областях. Після засідання тодішній голова Об'єднаного комітету начальника штабів США Марк Міллі наголошував, що Росія припустилася стратегічної помилки і вже програла.

"Всі цілі вторгнення зазнали невдачі... Очевидно, що воля росіян до війни не відповідає українській волі до боротьби на полі бою", - казав він.

Якісне зростання. Patriot, західні танки, коаліція F-16 та ракети ATACMS

На початку 2023 року Росія продовжувала завдавати масованих повітряних ударів, змістила акцент на Донбас, просуваючись на Соледар та Бахмут. Вже тоді стало зрозуміло, що Україні знадобиться важча техніка. Напередодні знакової зустрічі "Рамштайн-8", яка фактично розблокувала це питання, союзники оголосили про плани поставити американські бойові машини Bradley, німецькі Marder, французькі "колісні танки" AMX-10 RC та британські танки Challenger 2.

Саме засідання відбулося 20 січня. Партнери вперше підтвердили, що США, Німеччина та Нідерланди передадуть зенітно-ракетні комплекси Patriot (завдяки яким Україна може збивати балістичні ракети). Однією із центральних тем була передача західних танків. За кілька днів президент США Джо Байден сказав, що Вашингтон відправить 31 Abrams, а німецький канцлер Олаф Шольц погодився на передачу Leopard 2. До того ж партнери пообіцяли передати самохідні гаубиці CaesarAHS Krab і БТР FV430 Mk3 Bulldog.

За підсумками дев'ятої зустрічі 14 лютого стало відомо, що Франція та Італія працюють над наданням ЗРК SAMP-T, а Німеччина, Канада, Польща, Португалія, Іспанія, Норвегія, Данія та Нідерланди - над постачанням танків Leopard. Деталі не розкривалися, Україна готувалася до контрнаступу-2023 і президент Володимир Зеленський казав, що "не про все можна повідомляти публічно".

Через місяць на десятому "Рамштайні" було оголошено про подальше посилення ППО та формування "броньованого кулака". Дев'ять країн зобов'язалися поставити 150 танків Leopard та іншу бронетехніку, Норвегія та США - дві системи NASAMS. Словаччина заявила, що готова передати 10 винищувачів МіГ-29 (до осені виведено з експлуатації), а Польща анонсувала поставку перших 4 одиниць МіГ-29 (скільки буде загалом, не уточнювалося).

На зустрічі 21 квітня остаточно оформилася Коаліція танків. Партнери домовилися побудувати центр обслуговування Leopard у Польщі, а США припустили, що можуть передати більше ніж 31 Abrams. І додатково погодили постачання снарядів, палива, патронів, снайперських гвинтівок Prairie Gun Works, ракет для ПТРК та модульних мостів.

А вже 25 травня на "Рамштайні-12" оголосили створення Коаліції винищувачів на чолі з Данією та Нідерландами. Відразу було зазначено, що вона розпочне роботу з підготовки пілотів на F-16. Крім того, США пообіцяли ще більше ЗРК NASAMS, а Канада - понад 40 ракет "повітря-повітря" AIM-9 Sidewinder. До цього Британія передала партію ракет "повітря-земля" Storm Shadow.

"Нам потрібне захищене небо. Ми дякуємо всім, хто приєднується до цього процесу та формуванню повітряної коаліції. Ми обов'язково побачимо в українському небі Fighting Falcon (F-16, - ред.)", - казав президент Зеленський.

На зустрічі 15 червня Данія та Нідерланди пообіцяли надати 14 танків Leopard 2, ще чотири одиниці надійдуть із Іспанії, а Швеція оголосила, що українські пілоти також протестують винищувачі Gripen. США анонсували боєприпаси для HIMARS, 10 БТР Stryker та 15 БМП Bradley.

На чотирнадцятому "Рамштайні", 18 липня, повідомили, що льотчики пройдуть навчання на F-16 у Данії, а також на базі в Румунії (тут не раніше кінця 2024 року). Група країн оголосила допомогу на 1,5 млрд євро, до якої увійшли ракети SCALP (Storm Shadow), пускові установки Patriot, танки Leopard. США анонсували ППО Vampire, дрони-камікадзе Phoenix Ghost та Switchblade.

На зустрічі 19 вересня Україна, Естонія та Люксембург запустили ІТ-коаліцію (для створення єдиної цифрової екосистеми бойового управління). США заявили, що танки Abrams "ось-ось прибудуть на поле бою", Данія зобов'язалася поставити 15 танків Т-72ЕА та 30 танків Leopard 1, Польща - понад 100 БМП. У наступному засіданні, 11 жовтня, вперше брав участь президент Володимир Зеленський, і саме на "Рамштайні-16" стало відомо, що Данія передасть F-16 на початку 2024 року, а Бельгія - у 2025-му. Крім того, Литва пообіцяла ще дві ЗРК NASAMS, Великобританія - новітню зенітну систему MSI-DS Terrahawk Paladin для боротьби з дронами Через кілька днів Україна вперше застосувала таємно передані далекобійні ракети ATACMS.

На останній у 2023 році зустрічі, 22 листопада, було сформовано Коаліцію наземних засобів ППО (20 країн), лідери - Німеччина та Франція. Німецька сторона оголосила пакет на 1,4 млрд доларів із системами IRIS-T, ракетами та одним комплектом Patriot. Британія та Норвегія в рамках Морської коаліції заявили, що шукатимуть способи посилити безпеку у Чорному морі. Союзники обговорювали, як здолати дефіцит артилерійських снарядів.

Засідання 23 січня 2024 пройшло без анонсу довгого списку пакетів допомоги. Проте Німеччина оголосила про постачання шести вертольотів Sea King Mk41, а Канада - про 10 багатоцільових катерів від Zodiac Hurricane Technologies (до кінця весни). Крім того, НАТО уклало договір на 220 тисяч снарядів, Британія анонсувала військовий пакет на 2,5 млрд фунтів стерлінгів, Франція - поставки 40 ракет SCALP, сотень бомб та понад 70 артсистем Caesar.

Крайня на сьогодні зустріч відбулася минулого тижня, 14 лютого. Головні підсумки - запрацювала Коаліція інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони на чолі з Францією, США та Німеччиною, Коаліція дронів та Коаліція розмінування. Канада надасть 44 млн доларів на закупівлю запчастин, озброєнь та боєприпасів для F-16. Як заявив начальник ГУР Кирило Буданов, пілоти завершують навчання, навесні винищувачі можуть з'явитися на українському небі.

Перший рік санкцій. Заморозка резервів, удар по нафті та золоту, у списках Путін та компанія

Новий виток посилення санкцій пов'язаний із повномасштабною війною. Країни Заходу запроваджували їх поетапно і вони отримали номерні позначення. За два роки загалом запроваджено 13 пакетів, останній символічно буде затверджено сьогодні.

Перший пакет стосувався російського визнання так званих "ЛДНР". З 21 лютого 2022 року США, Британія, Австралія, Канада та ЄС почали запроваджувати санкції проти російських банків, у тому числі тих, що фінансують військово-промисловий комплекс. Німеччина призупинила сертифікацію "Північного потоку-2". Інші обмеження стосувалися суверенного боргу, депутатів, Центробанку та наближених до Володимира Путіна бізнесменів - Геннадія Тимченка, Бориса та Ігоря Ротенбергів.

Другий пакет почали вводити одразу після вторгнення. Він включав персональні санкції проти Путіна (включають заборону на в'їзд та заморожування активів) та експорту технологій з переробки нафти. Компанії з РФ обмежили у розрахунках у доларах, євро, фунтах та єнах. Деякі країни припинили видавати візи громадянам Росії, а з 25 лютого США, Євросоюз та інші почали закривати небо для російської авіації.

Одразу після цього, 26 лютого, було оголошено третій пакет. Ці санкції заморозили резерви Центробанку РФ у банках країн "Великої сімки", скасували програму "золотих паспортів" для росіян, відключили частину банків від міжнародної платіжної системи SWIFT. Лондон повідомив про підготовку чорного списку російських багатіїв, а Євросоюз заборонив мовлення пропагандистських медіа Russia Today та Sputnik.

Четвертий пакет, запроваджений у середині березня, розширив списки росіян та компаній, причетних до агресії проти України. Санкції стосувалися заборони експорту предметів розкоші та нових інвестицій в енергетичний сектор. Австралія наклала обмеження на еліту та наближених до Путіна олігархів, а США та Євросоюз заговорили про ембарго на нафту та блокування виплат за державним боргом.

Пакет №5 оголосили 5 квітня 2022 року. Зокрема, Євросоюз заборонив імпорт вугілля, захід російських кораблів у свої порти, експорт квантових комп'ютерів та високотехнологічних напівпровідників, імпорт деревини, насіння, алкоголю та морепродуктів. США офіційно призупинили обмін інформацією із податковими органами Росії.

Зазначимо, заборона на імпорт вугілля вплинула на чверть всього російського експорту, що становило приблизно втрату 8 млрд євро виручки на рік.

3 червня Рада ЄС затвердила шостий пакет. Він передбачав поетапну відмову від імпорту сирої нафти та деяких нафтопродуктів протягом 6-8 місяців. Тимчасовий виняток є для країн, які отримують російську нафту трубопроводом і залежать від Росії, наприклад, для Угорщини. Найбільші банки відключили від SWIFT, заборонили мовлення ще трьох телеканалів та експорту хімікатів.

Наступного місяця, 21 липня, у рамках сьомого пакету санкцій Євросоюз заборонив імпорт російського золота (як і ювелірних виробів), посилив експортний контроль за товарами подвійного призначення, а також зобов'язав підсанкційних росіян розкрити свої активи. Під персональні обмеження потрапили мер Москви Сергій Собянін, актори-пропагандисти Володимир Машков та Сергій Безруков, а також уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова, яка усиновила депортовану з Маріуполя дитину.

Восьмий пакет схвалили 6 жовтня відразу після того, як Росія оголосила Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області нібито "своєю територією". Він включав заборону на експорт зброї та військової техніки, товарів авіаційного сектора, електронних компонентів, на імпорт продукції із сталі, пластмас, текстилю, взуття, шкіри (на суму близько 7 млрд євро).

Крім того, 8-й пакет став законодавчою основою для запровадження стелі цін на російську нафту. Суть у тому, що європейські компанії могли надавати послуги з транспортування нафти (морські), якщо вона закуповувалась за ціною не вище 60 доларів за барель. Механізм запрацював із грудня, але Росія досі обходить його за допомогою "тіньового флоту" танкерів та змішування з нафтою з інших країн. Крім того, російський експорт переорієнтувався на Індію та Китай. Заборона на морський імпорт російської сирої нафти до ЄС набула чинності 5 грудня 2022, а 5 лютого 2023 - ембарго на імпорт нафтопродуктів. Загалом заборона поширювалася на 90% імпорту нафти з Росії до Європи. США відмовилися від неї ще раніше.

Вже взимку 2022 року стало зрозуміло, що Росія знайшла спосіб обходити й інші санкції. Наприклад, за перші півроку західні країни поставили мікрочіпи Intel, AMD та інших компаній на 777 млрд доларів через "прокладки" у Туреччині та Гонконгу.

Останнім у 2022 році став дев'ятий пакет, затверджений 16 грудня. Він стосувався заборони інвестицій в енергетику та гірничодобувний сектор РФ, заморожування активів ще двох банків. Під санкції потрапила низка російських міністрів і депутатів, члени сімей Рамзана Кадирова та близького до Путіна олігарха Юрія Ковальчука, так звана "влада" на окупованих територіях, головні російські політичні партії.

Додаткові обмеження торкнулися постачання двигунів для дронів, генераторів, електронних компонентів, комп'ютерної техніки, приладів нічного бачення та камер. У лютому 2023 року швейцарський банк Credit Suisse заморозив активи підсанкційних росіян майже на 20 млрд доларів. Станом на лютий 2023 року лише 9% із майже 1500 світових компаній залишили російський ринок.

Уповільнення санкцій. Лише три пакети за 2023 рік та що увійде до наступного

Десятий пакет західні країни запровадили 25 лютого 2023 року. Під заборону потрапили експорт електронних компонентів, що використовуються у російських системах озброєнь (БПЛА, ракети тощо), тепловізійних камер, вантажівок, снігоходів, мостів, кранів, деталей для машин, промислових установок, транзит товарів та технологій подвійного призначення. Також було запроваджено санкції проти майже 100 підприємств, пов'язаних із російським ВПК, у тому числі іранських компаній, які постачають "шахеди". Список фізичних осіб поповнили представники ПВК "Вагнера", Ради Федерації, Держдуми та інших установ.

У березні Єврокомісія оголосила 11-й пакет, переважно спрямований на боротьбу з обходом санкцій. Крім того, Норвегія внесла до своїх списків понад 1500 фізичних та юридичних осіб, а Литва оголосила про намір конфіскувати авто з російською реєстрацією.

Крайній пакет був погоджений 18 грудня 2023 року. Він забороняє прямий чи непрямий імпорт алмазів з Росії, реекспорт чутливих товарів та технологій, розширює список заборонених товарів - літієві батареї, термостати, двигуни постійного струму та серводвигуни для БПЛА. Додаткові обмеження торкнулися чавуну, мідного та алюмінієвого дроту, труб і прокату. Також заборонили імпорт скрапленого газу з 12-місячним перехідним періодом та затвердили додаткові заходи для забезпечення дотримання цінової стелі на нафту.

Крайній на сьогодні, 13-й пакет санкцій проти Росії європейські партнери запроваджують напередодні другої річниці вторгнення. Його називають найслабшим після того, як стало відомо, що в ньому не буде нових заборон на російський експорт чи імпорт.

Новий пакет включає близько 200 юридичних і фізичних осіб. Як заявив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель, введено більше обмежень проти організацій, які задіяні в обході санкцій, а також проти оборонного та військового секторів. Також санкції стосуються причетних до незаконної депортації українських дітей.

Ефект санкцій. Як обмеження вплинули економіку Росії

Згідно з аналізом Київської школи економіки (KSE), російська економіка переживає стрес через війну та санкції. Зовнішнє середовище стало менш сприятливим. Найважливішою зміною макроекономічної ситуації за останній рік стало різке погіршення зовнішнього балансу. Зокрема, 2023 року загальний обсяг експорту товарів становив 423 млрд доларів - зниження на 29% порівняно з 2022-м.

Це сприяло набагато меншому профіциту торговельного балансу - 118 млрд доларів (-63%) - і поточного рахунку - 50 млрд доларів (-79%), що фундаментально підриває макроекономічну стабільність. Внаслідок різкого зниження припливу іноземної валюти з осені 2022 року рубль втратив близько 40% вартості по відношенню до євро та долара США.

У жовтні-грудні 2023 року понад 98% російського морського експорту сирої нафти, ймовірно, продавалося за ціною понад 60 доларів за барель. Це вказує на дуже низьке дотримання цінової стелі. Однак є ознаки того, що посилення санкцій в енергетиці дає ефект.

"Знижка на російську нафту в порівнянні з Brent, яка є ключовим механізмом зниження експортних доходів, останніми місяцями знову почала збільшуватися. Якщо аналогічні кроки будуть зроблені в найближчі місяці, зовнішній баланс Росії може наблизитися до критично низького рівня", - зазначають у KSE.

Зовнішня торгівля стабілізувалася на новому базовому рівні 35 млрд доларів експорту та 25 млрд доларів імпорту на місяць. Зниження експорту через санкції та зниження цін на енергоносії обходиться РФ приблизно в 14 млрд доларів на місяць. Аналітики KSE вважають, що якщо посилити цінові межі, приплив іноземної валюти може досягти критично низького рівня вже 2024 року.

Вищі світові ціни призвели до перегляду знижки на російську нафту. Це дозволило Росії отримати додатково 30 млрд доларів від експорту у 2023 році порівняно з початковим сценарієм. Очікується, що ціни та доходи від експорту повернуться до прогнозних у І кварталі 2024-го.

"За нашими оцінками, експорт нафти і газу складе 228 млрд доларів у 2023 році і знизиться до 186 млрд доларів у 2024 році і 176 млрд доларів у 2025 році... Вкрай важливо посилити тиск, оскільки різниця в 10 доларів за барель знижує експортні доходи приблизно на 25-30 млрд доларів на рік", - йдеться в аналізі.

Стабільні державні фінанси дозволяють Москві реалізувати план різкого збільшення військових витрат - цього року на військові потреби мають намір витратити 100 млрд доларів (+68% до минулого року).

Сукупні активи Фонду національного добробуту (ФНБ) на кінець 2023 року становили 133,4 млрд доларів. З початку повномасштабного вторгнення Росія витратила майже половину ліквідних активів, а також виснажила всі валютні запаси. У ліквідній частині залишаються активи в юанях та золото на загальну суму 56 млрд доларів. І це ускладнить бюджетне фінансування через ФНБ.

До вторгнення Росія мала міжнародні резерви на 634 млрд доларів. За оцінками KSE, наразі через санкції заблоковано близько 298 млрд доларів. Також з лютого 2022 року значно зросла еміграція - до 817-922 тисяч осіб, у зв'язку з чим економіка стикається з нестачею робочої сили.

Спроби відновити економіку приховують основні вразливості. Російська економіка отримує вигоду від масштабного фінансового стимулу, пов'язаного з війною, який цього року стане ще сильнішим. Різке зростання видатків може додати близько 2,5% до зростання ВВП у 2024 році.

"Таким чином, не дивно, що економічна активність практично повністю оговталася від початкового шоку, спричиненого війною та санкціями. Однак головні основи економіки слабкі, і проблеми зрештою вийдуть на поверхню", - вважають у KSE.

Оценка материала:

5.00 / 2
"Рамштайн" та санкції. Як Захід допомагає Україні у війні з Росією: хроніка 5.00 5 2
Політика / Світ
24.02.2024 224
Еще материалы раздела «Світ»