"Пасха" чи "Великдень", "куліч" чи "паска": як говорити правильно

Вже зовсім скоро (5 травня у християн східного обряду) в Україні будуть святкувати одне з найбільших церковних свят — Воскресіння Христове. ТСН.ua та провідні мовознавці нагадують вірянам, як правильно називається саме свято та його атрибути українською мовою. 

Так "Великдень" чи "Пасха": що саме українці святкують?

На жаль, багато українців називають це велике свято неправильно, а саме "Пасха". В усіх словниках української мови закріплена назва "Великдень". За словами кандидата філологічних наук, доцента, завідувача катедри української мови і літератури та методики їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії Романа Дубровського, слово "Великдень" походить від "Великий день".Також є ще один, церковний, варіант - "Воскресіння Христове". Як зазначає професор філологічних наук Олександр Пономарів, остання назва поширена не лише серед священників, її також використовують в урочистому стилі та в художніх творах. В словнику української мови Бориса Грінченка взагалі немає слова "ПасХа". Проте в інших словниках, як зазначає літератор та кандидат філологічних наук Роман Дубровський, слово "Пасха" можна знайти. Також воно означає "Пейсах", "Песах" - це свято в іудеїв, в перекладі означає перехід і пов'язане з виходом євреїв з Єгипту, де вони перебували в рабстві.

В деяких регіонах України Великдень називають "Паскою". Особливо поширений цей варіант в розмовній мові та українській мовній церковній традиції. Таку назву можна зустріти і в деяких художніх творах.

Великодні страви: "паска" чи "куліч", "сир" чи "творог"?

Як розповідає професорка та докторка філологічних наук Лариса Масенко, в українській мові солодкий обрядовий хліб, який печуть на Великдень, носить назву "паска". За словами Романа Дубровського, термін походить від єврейської назви свята "Пасха" або "Песах", яке іудеї святкують в березні-квітні. Чому слово прижилося в українській мові? Дослідники вважають, що це можна пояснити спільним проживанням українців і євреїв на одній території. Відповідно, існував взаємовплив як мови, так і кухні та культури.

А ось слова "куліч" в українській мові не існує. Це російський варіант назви обрядового хліба. Дехто вважає, що "паска" - хліб, який готується з борошна, а "куліч" - десерт без борошна, наприклад, з сиру. Лариса Масенко зазначає, що це твердження є абсолютно неправильним. Паску можна готувати з борошна і будь-яких інших продуктів.

Останніми роками українці також часто використовують ще один русизм, коли говорять про великодні страви. Йдеться про "творог", а також "творожну паску". Варто зазначити, що в українській мові таких слів не існує. Цікаво, що навіть деякі виробники молочної продукції почали використовувати ці терміни. Один із найвідоміших філологів України Олександр Авраменко наголошує, що в Україні потрібно вживати слово "домашній сир" або просто "сир", але аж ніяк не "творог". Якщо ж говорити про "творожну паску", тоді правильно вживати "сирна паска".

Великодня атрибутика: "крашанки", "писанки" чи "яєчка"?

Олександр Авраменко наголошує, що курячі яйця, які традиційно розфарбовують до свята, потрібно називати "крашанками" (якщо вони пофарбовані в один колір) чи "писанками" (якщо вони мають орнамент). Також мовознавець нагадав українцям, що не варто називати цей атрибут великого церковного свята "яєчками", адже це слово означає "парні чоловічі статеві залози".