Як працюють феромони: розповідає біолог-еволюціоніст

Феромон – молоде слово, йому близько 50 років, адже вперше воно прозвучало 1959 року. Біолог-еволюціоніст Tristram D. Wyatt розповів своїм слухачам, що воно таке, і прочинив завісу таємничості цього сексуалізованого слова. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Якщо ви введете це слово в пошуку, вам знайдеться мільйони сторінок, і майже кожен сайт доводитиме вам, що це "дуже необхідна штука, яка зробить вас максимально привабливими всього за якихось 10 доларів". Видається цікавим і перспективним, чи не так?

Чарівні молекули, що не працюють

Річ у тім, що молекули, які вписані до складу феромонів, що продаються на таких сайтах, дійсно мають доволі наукові назви. І кожна наступна назва менш придатна для читання за попередню. А якщо промовляючи ці слова, уявляти людей у білих халатах, сумнівів немає – воно справді має працювати.

На жаль, це брехня та махінації. Річ у тім, що попри велику кількість надрукованих наукових статей і робіт, вчених, які кричать на кожному кроці, що розгадали таємницю феромонів, справжньої науки та підґрунтя таких висновків немає. Не було проведено систематичних дослідів усіх запахів, які виробляє людське тіло, а йдеться про тисячі молекул та речовин, і саме десь там, серед них, можливо, і є феромони.

Всі експерименти та висновки побудовані на маленькому відсотку людських секрецій, отже, чи можна вважати такі висновки надійними доказами?

Запах і звабливість

Незважаючи ні на що, запах – дійсно важлива складова в симпатії людини. Наполеон навіть писав своїй коханій, перебуваючи у від’їзді, щоб вона не милася, бо коли він повернеться, щоб не було втрачено жодної краплини її запаху.

Сьогодні ж ми якомога ретельніше намагаємось митися, щоб змити свій рідний запах, і витрачаємо чималі кошти на дорогі парфуми, щоб нанести інший запах на своє тіло.

Всі ми знаємо, що велика кількість тварин, якщо говорити про самців і самок, орієнтується на запах. Отже, є дещо у них в організмах, що дуже впливає на протилежну стать. Людина – та ж тварина, отже, маємо сміливість припустити, що у нас усе так само. Основне завдання – знайти та зрозуміти хімічний склад феромона.

Коли у гру вступає наука

З наукової думки, феромон – "збудження, що передається" одним індивідом іншому. Однією з причин, чому людство почало розмірковувати про феромони, став наш розвиток, адже від самого дитинства ми принюхуємося до всього та даємо оцінку, що пахне гарно, а що – ні. На нас впливає суспільство, стверджуючи, де гарний, а де поганий запах, і ми віримо.

Та навіть попри це, є ті чи інші продукти й речовини, які комусь здаються надзвичайно ароматними, а інших від них верне. Найпростішим прикладом тут стане кухня різних народів і національностей. Наприклад, сир! Погодьтеся, існують такі його запахи, що відчувши їх, хочеться вийти з приміщення, а хтось не просто нюхає, а їсть його. Приправи – згадайте запах у магазині з травами та приправами, помічали цих людей, що стоять поряд в очікуванні тих, хто зайшов усередину, ці люди ніколи туди не зайдуть, адже почнуть чхати, у них може розболітися голова і навіть знудити.

Як працює наш нюх

Від мозку до носа тягнуться нерви, на яких розташовані рецептори. На ці рецептори потрапляє повітря і молекули запахів, які взаємодіють з ним, які ми втягуємо носом. Якщо відбувається ця реакція, рецептори надсилають нервам сигнал, який повертається до мозку.

Не всі рецептори однакові, а у людини їх близько 400. Мозок розуміє, який це конкретний запах, за комбінаціями рецепторів і нервових клітин, які вони активізують. Саме ці комбінації дають нам зрозуміти, подобається нам запах чи ні, та розпізнати, який саме це запах: кориці чи коріандру, мила чи чипсів. У кожного з нас свій індивідуальний світ ароматів.

Цікаво, що більшість вчених намагаються знайти феромони саме під пахвами. Причина цього в тому, що саме там у людини розташована велика кількість секреторних залоз, які весь час утворюють запах у великій кількості. Але ці речовини під час утворення з залоз зовсім не мають запаху, а аромат, який ми можемо відчувати, вже утворюється завдяки різним бактеріям, які добре розмножуються у нашому волоссі.

Тож якщо ви хочете зменшити запах, можна видалити волосся і, зокрема, побрити пахви, прибравши привабливе середовище для ваших бактерій.

Але вивчати феромони за допомогою пахв теж не вийде, адже 20% людей у всьому світі не мають там запаху, бо їхня секреція не виробляє конкретні речовини. Зокрема, це жителі Китаю, Японії, Кореї та інших частин Північно-Східної Азії.

Досліди французських вчених

Цікаві досліди проводять вчені з Франції. Вони почали розглядати секреції матері та дитини. Коли мати годує дитину грудьми, можна помітити, що коли дитина їсть, все її обличчя торкається соска, а навколо нього є маленькі білі цяточки – це секреторні залози. Цікаво, що їх мають як чоловіки, так і жінки, але секрет вони виділяють саме тоді, коли мама годує немовля.

Вчені провели цікавий дослід: до носика сплячої дитини піднесли чисту піпетку – і в малечі не було жодної реакції. Потім до носика наблизили піпетку, яку попередньо тримали біля грудей матері, що годує, і дитина почала відкривати рот, причмокувати та проявляти активність. Отже, можна сказати, що це також феромони. А ще вчені виявили, що кількість цих залоз у жінок різна, і чим вона більша, тим швидше дитина почне смоктати молоко.

Якщо вчені зможуть відтворити цей феромон, багато дітей скоріше почнуть смоктати молоко, а це підвищить їхню життєздатність. І варто розуміти, що феромони – це не синонім слова "секс", це про різні аспекти нашого життя та можливість впливати на нього.