НАТО планує створити до 50 бригад для захисту від нападу Росії, - Reuters

Про це пише РБК-Україна з посиланням на Reuters. Про це повідомляють Контракти.UA.

Джерело агентства, яке говорило на умовах анонімності, відмовилося надати будь-які подробиці про плани, які є секретними. Бригада складається із 3000-7000 військовослужбовців, тому створення ще 35-50 таких підрозділів стане серйозною проблемою.

Ще однією ознакою масштабу проблеми, з якою стикається НАТО у зв'язку з необхідністю серйозніше поставитися до загрози російського нападу після вторгнення в Україну в 2022 році, стала заява джерела у сфері безпеки про те, що одній тільки Німеччині доведеться вчетверо збільшити свої можливості протиповітряної. оборони.

На саміті у Вільнюсі минулого року лідери НАТО узгодили перші за більш ніж три десятиліття великі плани оборони альянсу, і з того часу офіційні особи працюють над втіленням цих документів у конкретні військові вимоги.

Очікується, що лідери НАТО отримають оновлену інформацію про плани у Вашингтоні цього тижня на саміті, присвяченому 75-м роковинам трансатлантичного альянсу безпеки.

На прохання прокоментувати ситуацію представник НАТО заявив, що військові планувальники альянсу визначили "докладні вимоги до військ та озброєння, необхідних для захисту альянсу".

"Повітряна і протиракетна оборона, далекобійна зброя, логістика, а також великі наземні маневрені формування входять до наших головних пріоритетів. НАТО, ймовірно, поставить більш високі цілі за можливостями для союзників, оскільки ми розвиваємо сили, які можуть реалізувати наші плани і протистояти загрозам, з якими ми зіштовхуємось. Ми впевнені, що наше стримування є і буде сильним", - сказав чиновник.

Міністерство оборони у Берліні відмовилося коментувати майбутні плани НАТО, оскільки вони засекречені. Воно заявило, що всі союзники покликані координувати з НАТО вимоги до можливостей, і що ці зусилля продовжуватимуться до наступного року.

Додатковий персонал

Незрозуміло, звідки союзники НАТО можуть взяти додатковий персонал для 35-50 бригад. Війська можуть бути переведені з інших частин збройних сил, можуть бути набрані додаткові солдати, або члени НАТО можуть вибрати поєднання обох підходів.

Протиповітряна оборона - ще одна серйозна вада, виявлена військовими планувальниками НАТО, оскільки війна в Україні продемонструвала важливість цих систем для захисту критично важливої військової та громадянської інфраструктури.

Подібні системи були б особливо важливими для Німеччини як великого логістичного вузла та плацдарму у разі будь-якого потенційного конфлікту з Росією.

Коли Німеччина була прифронтовою державою НАТО під час холодної війни, на її рахунку було 36 одиниць ППО Patriot, і навіть тоді покладалася на додаткову підтримку з боку союзників по НАТО.

Сьогодні у німецьких військ залишилося лише дев'ять одиниць Patriot, після того, як після російського вторгнення у 2022 році Україні було передано три одиниці, і уряд почав розміщувати замовлення на Patriot та інші системи ППО для поповнення запасів.

Наземні системи ППО, такі як Patriot компанії Raytheon, створені для перехоплення ракет, що наближаються.

Після закінчення холодної війни багато союзників по НАТО скоротили кількість підрозділів протиповітряної оборони, виходячи з того, що в майбутньому їм доведеться мати справу лише з обмеженою ракетною загрозою, яка походить від таких країн, як Іран.

Це сприйняття кардинально змінилося із вторгненням Росії в Україну, яке змусило союзників по НАТО працювати для збільшення запасів боєприпасів та усунення недоліків систем протиповітряної оборони.

Угода про перші великі оборонні плани з часів Холодної війни, які НАТО назвала "регіональними планами", означало фундаментальне зрушення для західного військового альянсу, який протягом десятиліть не бачив необхідності в розробці нових великомасштабних оборонних планів, оскільки вважав, що пострадянська Росія більше не представляє екзистенційної небезпеки.

Лідери збираються у Вашингтоні на саміт Організації Північноатлантичного договору, який також відзначатиме 75-річчя військового альянсу.

Естонія закликала розглянути можливість збільшення мінімального порогу витрат країн-членів на оборону, який зараз становить 2% ВВП, до 2,5% або 3% ВВП.