Історія успіху? Чи прискорить Курський прорив "добро" від Заходу на удари вглиб Росії

Про те, хто з партнерів і яку саме дає далекобійну зброю, які діють обмеження та чи союзники знімуть табу на удари вглиб РФ, - у матеріалі РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.

Як Курський прорив пожвавив тему ударів углиб Росії

Наступ на Курську область розпочався 6 серпня 2024 року. Але офіційно Україна підтвердила прорив за тиждень. Проміжний результат - Збройні сили контролюють близько 1 000 кв. кілометрів ворожої території та понад 70 населених пунктів.

Основні бойові дії йдуть у Сужданському та Кореневському районах. На одному з напрямків Сили оборони досягли рубежу Снагость і взяли під контроль частину рокадної дороги Суджа - Рильськ. На другому у бік Льгова - підійшли до лінії Каучук - Анастасьєвка; на третьому вздовж дороги Р200 - встановили контроль над Суджею та вийшли до рубежу Російське Порічне - Мартинівка; на четвертому - дійшли до Плехового та Борків.

За останні дні зона боїв, схоже, поширилася на сусідні Беловський та Краснояружський райони. Проте темп просування дещо сповільнився. Не стільки через російське підкріплення, скільки через дальність відриву від українського тилу. Очевидно, за таких умов подальший успіх у тому числі залежить від далекобійних можливостей України.

Напередодні про це казав президент Володимир Зеленський. За його словами, удари на великі відстані дозволять наблизити справедливе завершення війни, тому міністру оборони Рустему Умєрову та дипломатам доручено на наступну Ставку подати план того, як отримати згоду партнерів щодо застосування зброї "довгої руки".

У липні він заявляв, що якщо союзники хочуть перемоги України, то мають зняти усі обмеження. У тому числі на удари по аеродромах, на яких базуються фронтові бомбардувальники.

Як писало РБК-Україна, один із варіантів боротьби з ворожими носіями КАБів, які розбивають українські позиції, - знищити "сушки" на землі. Для цього потрібно атакувати аеродроми "Морозівськ" (Ростовська область), "Балтимор" (Воронезька область), "Сеща" (Брянська область) та "Шайковка" (Калузька область). Проблема в тому, що до них від 150 до 300 км і партнери досі не дали "добро" на застосування далекобійних засобів.

Удари західною зброєю по об'єктах на російській території без дозволу партнерів - великий ризик. Як пояснював президент, їхня згода потрібна, щоб не поставити під загрозу майбутні поставки. "Ми ламаємо голову, що робити. Якщо ми використовуватимемо зброю наших партнерів без їхньої згоди, то вони зможуть сказати: "Ми вам більше нічого не дамо". Це ризик", - наголошував Зеленський.

Що стосується подій у Курській області, то коли не йдеться про далекобійну зброю, союзники в принципі не проти. З перших днів у наступі беруть участь бронемашини Stryker і Marder, а російська колона під Рильськом, ймовірно, була знищена залпом із систем HIMARS.

Адміністрація США заявила, що американське озброєння може використовувати на території Росії, оскільки, на думку Пентагону, це допомагає запобігти нападам на Україну. Такої самої позиції дотримуються німецькі офіційні особи. Як зазначив представник міноборони, Берлін підтримує українців в обороні, і вони мають право захищатися таким чином.

Зазначимо, все це стало можливим завдяки частковому зняттю обмежень, коли Росія почала наступати на північ Харківської області.

Як Захід знімав заборону використання своєї зброї

Раніше союзники відмовляли Україні у використанні західної зброї для ударів по території РФ. І позицію часто аргументували тим, що така ескалація залучить їх до прямого конфлікту з Москвою.

Але російський наступ у Харківській області переконав партнерів у тому, що Україна має мати можливість знищувати військові об'єкти по інший бік кордону. У тому числі тому, що заборона допомогла окупантам підготувати травневе вторгнення та створити нові загрози для Сил оборони.

У червні президент США Джо Байден дозволив бити американською зброєю по російських цілях неподалік Харкова. Потім політика розширилася і Силам оборони дозволили наносити контрудари будь-де у прикордонних районах. Рішення підтримали інші країни, такі як Британія, Франція та Німеччина.

Тоді ж видання The Washington Post із посиланням на джерело в Міноборони України писало про обмеження: заборонено атакувати об'єкти на відстані понад 100 км та бити по ключових російських аеродромах.

Тобто Україна може бити по районах, звідки наступають росіяни, а також застосовувати системи ППО для ураження ворожої авіації. Заборона застосування балістичних ATACMS досі в силі.

Тим не менш, навіть обмежені удари дали важливий ефект: зупинили російський наступ і значно знизили кількість ударів С-300 по наземних об'єктах.

"Можемо констатувати, що після того, як Сили оборони отримали можливість вражати С-300 у Бєлгородській області, кількість ударів по Харкову та області зменшилася. Що зняло додаткові ризики і, можна сказати, стало в принципі позитивним досвідом", - пояснив РБК-Україна керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Крім того, ЗСУ змогли повною мірою застосовувати ствольну артилерію та HIMARS, щоб не давати росіянам оперативно перекидати сили. А також взяти під вогневий контроль трасу від Шебекіно до Вовчанська, яка відповідає за логістичне сполучення.

"До того ж дозвіл партнерів допоміг нам із наступальною операцією на Курську область. Оскільки прориву передували удари по місцях дислокації та логістиці російських військ. Що дало можливість підготувати те, що ми бачимо прямо зараз", - наголосив експерт.

Хто з союзників та яку далекобійну зброю дає Україні

• Великобританія

Британські союзники з 2023 року постачають Україні авіаційні крилати ракети Storm Shadow класу "повітря-поверхня". Мають боєголовку масою 450 кг та здатні бити на 560 км. Але українська авіація застосовує експортну версію на 250 км.

За рік за їх допомогою Україна досягла помітних результатів на окупованих територіях. Так, у районі Бердянська в ході удару по ворожому штабу було ліквідовано російського генерала Олега Цокова, у вересні в Криму знищено БДК "Мінськ" і серйозно пошкоджено підводний човен "Ростов-на-Дону", а також частково зруйновано будівлю Чорноморського флоту РФ. І це лише найзнаковіші операції.

Але як виявилося, щодо ударів по території Росії не все так просто. У травні 2024 року тодішній міністр закордонних справ Девід Кемерон стверджував, що Україна має право бити по цілях всередині РФ. Але після зміни уряду стало відомо, що такого дозволу немає.

Як пише The Times, політика нового прем'єра Кіра Стармера стала настільки заплутаною, що Зеленський відчув збентеження на липневій зустрічі. Оскільки після заяв Стармера про готовність послабити обмеження на Storm Shadow, міноборони Британії наголошувало на тому, що не давало "зелене світло".

Станом на серпень нічого не змінилося, зазначає The Telegraph. Незважаючи на зусилля української сторони, Лондон все ще проти ракетних ударів по Росії. Видання наголошує, що Storm Shadow могли б дозволити українцям атакувати аеродроми, логістичні центри, залізничні вузли та ключові дороги на Курськ у "радіусі 100 миль", які РФ використовує для зміцнення своїх позицій.

• Франція

Французькі партнери постачають ракети SCALP EG - повний аналог Storm Shadow. Раніше президент Еммануель Макрон казав, що Париж має дозволити Україні нейтралізувати військові бази, з яких росіяни запускають ракети. І наголошував, що зброя має вражати лише військові об'єкти.

Але і тут не все так просто. Як з'ясувалося, спільне виробництво ракет Storm Shadow/SCALP EG означає, що Британія та Франція мають право голосу щодо умов їх застосування. І крім того, що треба синхронне рішення, ймовірно, потрібне "добро" від союзників до НАТО. За даними The Times, Лондон давно розіслав запити і чекає на відповідь.

Напередодні міністр оборони Рустем Умєров провів телефонну розмову із французьким колегою Себастьяном Лекорню. Однією з тем стали далекобійні удари. За словами Умєрова, він звернувся із закликом зняти заборону на атаки по території Росії.

"Наскільки я знаю, Україна просить не просто дозвіл, а й другий тип Storm Shadow, який летить на 450 км, щоб розширити дальність ударів", - наголошує Мусієнко.

За його словами, судячи з подій у Курській області, у противника все менше можливостей активно працювати засобами ППО. А це, у свою чергу, розширює можливості української авіації застосовувати далекобійні ракети.

"Відповідно, якщо говорити про Storm Shadow, ми змогли б завдавати ударів по скупченню ворожої живої сили, техніки та інших об'єктах. Це те, що називається підтримкою операцій з повітря - дуже важливий компонент, який би нам, безумовно, дуже допоміг", - зазначив співрозмовник.

• США

США постачають тактичні балістичні ракети ATACMS із осені 2023 року. З початку касетну версію М39 із дальністю 165 км, і вже навесні 2024 року після голосування за багатомільярдний пакет допомоги - з дальністю 300 км.

Завдяки їм Україна отримала кілька варіантів ураження різних цілей. Касетна боєголовка блок М39А може бути корисною проти систем ППО С-400 у глибині окупованого Криму. А версія з унітарною боєголовкою підходить для ударів по командних пунктах та інших важливих цілях.

У липні повідомлялося, що Київ та Вашингтон обговорюють дозвіл на застосування ATACMS на території Росії. За словами помічника держсекретаря Крістофера Сміта, у рамках угоди про гарантії безпеки допомога коригуватиметься, ґрунтуючись на оперативних та стратегічних потребах України.

Але вже місяць новин немає і переговори щодо ATACMS йдуть уже на фоні операції у Курській області. Як пише The Washington Post з посиланням на радника Зеленського, право на застосування ракет все ще потрібно, щоб бити по фронтовій авіації на російських аеродромах. "У разі схвалення таке рішення може дозволити Києву протягом деякого часу утримувати частину Курської області", - зазначає WP.

До цього вийшов матеріал Forbes. На думку авторитетного ЗМІ, через заборону Україна втратила унікальну можливість розбити десятки Су-34 на базі "Балтимор" під Воронежем. Тепер росіяни відвели літаки на аеродроми за сотні миль від кордону і, ймовірно, зробили їх недосяжними для ATACMS.

Олександр Мусієнко не вважає, що якщо США схвалять удари, то рішення виявиться дуже запізнілим. За його словами, ворог, звичайно, відводить авіацію, але згодом вона з'являється на базах ближче до кордону. І Україні необхідно мати саму можливість завдати ударів у відповідний час.

"Це (дозвіл бити ATACMS по території Росії, - ред.) буде діяти як зброя стримування. Саме право бити - важливе право, тому що дає нам перевагу навіть до моменту самого застосування ракет. Тому воно в будь-якому разі посилить нас. Прикро, що це не трапилося раніше, адже ми втрачаємо час. Але тут краще пізно, ніж ніколи", - зазначив він у розмові з виданням.

Чи прискорять успіхи в Курській області "добро" на удари ATACMS та Storm Shadow

Напередодні Київ відвідала делегація американських сенаторів на чолі з республіканцем Ліндсі Гремом та демократом Річардом Блюменталем. За їхніми словами, Конгресу запропонують ухвалити закон під назвою "Допомагай Україні", щоб закріпити підтримку на рівні закону, а не лише на рівні рішень президента США.

Коментуючи операцію в Курській області, Грем заявив, що це "сміливо, блискуче та красиво". А відповідаючи на питання РБК-Україна про те, чи Вашингтон зніме табу на далекобійну зброю, заявив, що всі обмеження необхідно зняти.

"Зброя, яку ми надали, має використовуватися на максимальний ефект… Якщо ми зробимо це правильно, інші агресори у всьому світі менш імовірно наважаться на вторгнення до своїх сусідів. Якщо ми будемо з Україною і переможемо", - наголосив сенатор.

Серйозні успіхи в наступі на Курську область відкрили друге дихання темі з дозволом на удари західними ракетами вглиб Росії, переконаний Мусієнко.

"Коли є такі успіхи, то багато хто особливо в США хоче бути причетним до "history of success". Це відкриває друге дихання тому, що ми можемо отримати "зелене світло". Сенатори в захваті, Курський прорив вони сприймають як історію успіху і захочуть занести її собі в актив. Ця операція стимулює ухвалення такого рішення з боку США", - зазначив він.

На його думку, після поїздки до Києва вони почнуть серйозно лобіювати питання ATACMS перед адміністрацією Сполучених Штатів.

"Шанси є. Не дарма президент доручив Умєрову активізувати трек і вести переговори, щоб прискорити постачання зброї та домогтися права бити по території Росії далекобійною зброєю", - додав експерт.

Як показує досвід, варто одному з союзників піти на подібний крок, як за ним підуть інші. Тому удари ATACMS і Storm Shadow по цілях за сотні кілометрів від кордону, ймовірно, залишаються лише питанням найближчого часу.

При підготовці тексту використовувалися: заяви українських та західних офіційних осіб, публікації The Washington Post, The Times, The Telegraph, коментарі керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка.