Змінюйся або помри. Як Ребров вимушено на "революцію" в збірній України пішов

Розбір кадрових змін у лавах збірної України перед поєдинками проти Грузії та Чехії – у матеріалі РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.

Після невдалого старту в Лізі націй в тренерський штаб "синьо-жовтих" полетіло чимало списів. Оглядачі та вболівальники висловили чимало критичних зауважень до збірної України. Утім, наріжним каменем претензій було кадрове питання.

На матчі проти Албанії та Чехії Ребров запросив кількох ветеранів. І якщо до капітана збірної Андрія Ярмоленка питань було небагато (основний в складі київського "Динамо" зі старту сезону), то до двох інших – значно більше. Сергій Сидорчук у складі "Вестерло" на той час провів "аж" 30 хвилин у чемпіонаті Бельгії, а Тарас Степаненко випав зі стартової обойми донецького "Шахтаря".

Гаразд, останній вийшов в основі проти чехів, коли "динамівець" Володимир Бражко виявився неготовим зіграти два поспіль поєдинки. А от екс-капітан "Динамо" просидів на лаві запасних матч проти албанців, а в заявку на другий взагалі не потрапив і відбув до Бельгії опановувати таку ж роль у клубі. Ярмоленку ж дісталося за невиразну гру.

Отже, на жовтень публіка чекала змін. І таки дочекалася! Хай половинчастих: Сидорчук не потрапив до списку викликаних Ребровим узагалі, Ярмоленко – лише в резервний перелік, а єдиним польовим футболістом 30+ залишився Степаненко. Щоправда, невиклик Ярмоленка спровокував низку чуток, за найсумнішою з яких ветеран і капітан національної команди дізнався про рішення тренера... з мережі.

Негатив спробували перекрити позитивом. Дебютний виклик до збірної України отримав Дмитро Криськів. Хавбек "Шахтаря" перетворився в універсального виконавця середньої лінії "гірників" – новітній варіант поєднання властивостей класичних 6-го та 8-го номерів. Однак, і тут революційність рішення мала практичний ґрунт. Через травми національна команда втратила Олександра Зінченка ("Арсенал") і Руслана Маліновського ("Дженоа").

Водночас інші новачки були умовними. Оборонець Богдан Михайліченко з житомирського "Полісся", а також його одноклубник Олексій Гуцуляк і ще один вінгер – Олександр Зубков із "Шахтаря" – повернулися до національної команди. Критику ж викликав черговий малозрозумілий аванс Максиму Таловєрову. Він і в складі ЛАСКа з австрійського Лінца далеко не безумовний футболіст основи, і в збірній вперто сидить на лаві запасних.

Оглядачі й вболівальники хотіли відчутніших змін. Але півзахисник англійського "Брентфорда" Єгор Ярмолюк знову поїде в табір молодіжки, а забивний на старті сезону хавбек "Шахтаря" Артем Бондаренко потрапив лише в резерв Реброва. Там же опинився вінгер Олександр Назаренко ("Полісся").

Шанс на зміни з'явився з новою серією травм основних виконавців збірної України. У лазарет потрапили вінгер іспанської "Жирони" Віктор Циганков, оборонець Віталій Миколенко ("Евертон"), а потім ще й два "динамівці – Олександр Піхальонок і згаданий раніше Бражко. Крім того, почала циркулювати інформація про неготовністю до жовтневого циклу й Степаненка.

Ребров спершу перевів в основний список Ярмоленка та оборонця американського "Остіна" Сватка. Згодом "підвищення" отримав і хавбек "Динамо" Віталій Буяльський, якого не може інтегрувати в національну команду вже третій тренер поспіль. Лише наступний запрошений потрапив до категорії сенсаційних – центрхав "Олександрії" Іван Калюжний.

Для 26-річного вихованця "Динамо", який на дорослому рівні заграв у харківському "Металісті 1925", цей виклик до збірної – дебютний. Випадок Калюжного варто зарахувати до позитивних. Його запрошення в національну команду стане чітким сигналом футболістам із Прем'єр-ліги поза дуетом грандів, що сумлінною працею можна досягнути визнання.

Якщо ж брати практичний бік справи, то позитиву менше. Хавбека запросили, щоб підстрахувати тут і зараз. Тренерський штаб збірної навряд розраховує на нього в тривалій перспективі, тож доцільнішим було би викликати когось іншого. Наприклад, Ярмолюку фактично нічого робити в молодіжній збірній України. Команда Унаї Мельгоси забезпечила вихід на Євро-2025, тому могла би обійтися без легіонера.

Хавбеку "Брентфорда" – 20 років. Він входить до обойми керманича "бджіл" Томаса Франка та вже награв 31 матч в англійській Прем'єр-лізі. Небагато значно досвідченіших виконавців першої збірної можуть похизуватися подібним. Звісно, в грі молодого хавбека ще багато огріхів, та він належить до тих, хто буде кістяком збірної в недалекому майбутньому. Та й коли експериментувати з молоддю, як не зараз? Ліга націй же прийшла на заміну товариським поєдинкам збірних.

Калюжний та Ярмолюк – не конкуренти. Перший, найімовірніше, пряма заміна Бражку та Степаненку, які залишаються головними "шістками" вітчизняного футболу. На Заході такий тип півзахисника поступово відійшов у небуття. Знайти когось на кшталт Томаса Гравесена в провідних командах Старого світу складно. І проблеми зі здоров'ям обох виглядали хорошою нагодою зіграти зі сучаснішим варіантом у центрі поля.

Принаймні так намагається з різним рівнем успішності робити "Шахтар". Керманич "гірників" Маріно Пушіч, зважаючи на вік Степаненка, почав ставити на "легкомоторний" центр поля з Криськівим, Бондаренком і головним активом команди – Георгієм Судаковим. Замість останнього якраз і можна було би спробувати Ярмолюка. На відміну від зірки "Шахтаря" і "динамівця" Миколи Шапаренка він – інсайд іншої породи. Якщо обидва представники УПЛ віддають перевагу опускатися "вниз" за м'ячем, то Ярмолюк навпаки, вривається "вгору", шукаючи простір в обороні суперника.

Отже, поява молодого хавбека "Брентфорда" в першій збірній була б справжньою революцією. Натомість публіці запропонували максимум гібридні перетворення. Коли ж список викликаних футболістів на заміну розглянути детальніше, то вся революційність змін перетворюється на "фугазі" – фальшивку. Вочевидь, Ребров змінив перелік прізвищ у збірній України, але не збирається змінювати її гру...

До слова, напередодні футзальна збірна України завоювала "бронзу" чемпіонату світу-2024.