Як Росія вплинула на появу Борщагівки у Києві: століттями росіяни намагалися відібрати наші землі і до чого тут РПЦ

Микільська Борщагівка – перший супермасив Києва з проєктною кількістю в 120 тисяч мешканців. Тут було облаштовано перший в країні швидкісний трамвай, перший прототип супермаркету, першу складну автомобільно-транспортну розвʼязку. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Відомий краєзнавець і києвознавець, письменник і публіцист Кирило Степанець на своєму YouTube-каналі розповів історію, як російська імператриця Катерина вплинула на появу Борщагівки у Києві і як століттями росіяни намагалися відібрати наші землі.

"Російська імператриця Катерина свого часу "віджала" землі у монахів у Києві. РПЦ про це не любить згадувати, коли славословить свою государиню-матушку, не розповідає про те, що одного дня Катерина побачила у монастирях дуже велику загрозу для себе і вирішила їх секуляризувати, тобто "віджати" їхні землі. І вже у віджатих монастирських землях починають виокремлювати Братську Борщагівку, Михайлівську Борщагівку, Софіївську Борщагівку, Петропавлівську Борщагівку і Микільську Борщагівку. Тільки після 1784 року, що було підтверджено документально. З тих часів починає виокремлюватися село Микільська Борщагівка", – розповідає краєзнавець.

Степанець зазначає, що село Микільська Борщагівка зараз майже знищено, але, як не парадоксально, знищив його інший масив – Південна Борщагівка. І був такий період, коли на одному етапі функціонував масив і функціонувало село. Їхні мешканці не любили одне одного, мешканців села називали кугутами, а селяни зі свого боку ображали мешканців масиву, називаючи їх масивцями, і вони воювали між собою.

Після побудови у 70-80-х роках масиву Південна Борщагівка було знищено село Микільська Борщагівка, і від нього зараз залишилось тільки маленьке виокремлення вулиці Корольова, вулиці Труша – там буквально 10 будинків, а все село зараз  поховане під масив.

"Натомість насамперед ми розповідатимемо про історію самого масиву Микільська Борщагівка, проєктна кількість населення – 120 тисяч людей передбачалося в цьому масиві. Найстаріша вулиця масиву Микільська Борщагівка – вулиця Жмеринська. Вона виникла 980 року, не 1980-го, а 980-го, як продовження Білгородської дороги – західного шляху, який поєднував Київ з європейськими країнами Заходу, вона називалася дорогою королів.

Така неприкметна на сьогоднішній день, здавалося б, вулиця Жмеринська, яка від’єднує масив Борщагівка від чарівної оази парку "Совки", має такий дуже поважний вік.

І що цікаво, саме з цією вулицею пов’язана одна з вірогідних версій появи назви Борщагівка. До речі, дуже екзотичної. Насправді, цих версій існує дуже-дуже багато, і коли хтось вам скаже, що він знає стовідсоткову правду, не вірте йому. Це один з тих топонімів, який іде своїм корінням глибоко у віки, і ми ніколи не дізнаємося правду, це якщо казати відверто…

Ось одна з версій, переповідана старожилами села Микільська Борщагівка. Що на оцій вулиці Жмеринській, на тодішньому старому Білгородському шляху або Старожитомирській поштовій дорозі мешкав такий пан Борщ, точніше не мешкав, а стояв. Там була їхня застава така, КПП сучасною мовою, контрольно-пропускний пункт, митниця. І Борщ був такий, або Барух, або Борис – трансформована така версія імені. Це був такий відомий митник, який тут збирав плату, мито за перевезення товарів до Києва або назад. Звичайно, інші версії більш канонічні: про те, що тут варили борщі для київських монастирів, або що борщівками взагалі називали землі, які давалися монастирям для того, щоб вони могли прогодувати своїх ченців. Бо сам по собі монастир – це як окреме місто, де є власне господарство, були власні кріпаки. І ця "расєйская імператриця" Катерина недаремно позбавляла монастирі маєтків, тому що бачила, що вони стають фактично окремими державами у державі. І канонічна версія каже нам, що тут варили борщі або ж, можливо, це просто були землі, які видавалися монастирям, як то кажуть, для підтримання штанів, для того, щоб вони могли вирощувати городину", – розповів києвознавець.

Кирило Степанець зазначив, що ця місцевість має спокійний рівний рельєф, за рідкісним винятком, тут не було великих лісонасаджень.

"Приблизно тут в районі Святошин – Борщагівка, до речі, ці райони, як мені розповідали, теж між собою воювали свого часу, Святошин – Микільська Борщагівка проходить географічне розмежування двох зон – лісостепу і полісся. Тому на Борщагівці зазвичай  були величезні вже природні поля, які треба було позбавляти дерев, і там було дуже зручно вирощувати ту саму городину для монастирів. Такі от версії походження назви "Борщагівка", а ви вибирайте, які вам більше подобаються", – резюмував він.

Нагадаємо, раніше Кирило Степанець розповів цікаву історію гімназії східних мов у Святошинському районі Києва.