Від нафти до електромобілів. Як перемога Трампа вплине на енергетику США та Європи

Докладніше про те, як політика Трампа може вплинути на енергетику США та Європи, - у матеріалі РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.

Як перемога Трампа вплине на енергетику США

Перемога розв'язує Дональду Трампу руки в проведенні політики в галузі клімату, яку він називає "зеленою аферою", одночасно орієнтуючись на підвищення видобутку нафти та будівництво нових електростанцій.

Незважаючи на те, що деякі зусилля, ймовірно, зіткнуться з труднощами в Конгресі (багато республіканців виступлять проти скасування податкових пільг на енергетику), новий президент матиме виняткові повноваження для реалізації інших змін. Як очікується, головними бенефіціарами стануть нафтогазові компанії.

"Загалом, ви побачите філософію "бури, крихітко, бури". З продажем офшорних лізингових ділянок, фрекінгом на федеральних землях та мисленням, спрямованим на зниження витрат на електроенергію для споживачів", - вважає гендиректор нафтосервісної компанії Canary LLC Ден Еберхарт.

Авторитетне видання Bloomberg наводить деякі з очікуваних змін.

Електромобілі. Радники Трампа вже підготували указ, який зобов'яже Агентство з охорони навколишнього середовища переглянути вимоги попередньої адміністрації, згідно з якими автовиробники були змушені випускати більше електричних та гібридних моделей.

Швидкі зміни також лобіюють прихильники нафтопереробки, щоб обмежити податкові пільги для електромобілів. Це передбачає перегляд політики "лізингової лазівки", яка звільняє комерційні електромобілі, що здаються в лізинг, від обмежень по місцю виробництва, джерела матеріалів для акумуляторів і розміру заробітку покупців.

Нафта та газ. Трамп обіцяв "звільнити американську енергію" і казав, що має плани "звільнити величезні запаси рідкого золота". Це сигнал про відхід від обмежень на видобуток у федеральних землях та водах, які діють за Джо Байдена. Таких як найменший план продажу нафтових і газових лізингових ділянок (лишие три аукціони на п'ять років) і заборона на буріння на Алясці.

Експорт ЗПГ. Перемога Трампа з високою ймовірністю означає кінець мораторію Байдена на широкий експорт зрідженого природного газу. Це може набути форми указу, який накаже міністерству енергетики відновити розгляд заявок на експорт до ключових азіатських та інших країн, які не є партнерами США з вільної торгівлі.

Морські вітрові електростанції. Поки неясно, як наступний президент регулюватиме галузь, що зароджується. Але він раніше критикував потенційний вплив на птахів та китів. Очікується, що він може призупинити видачу дозволів на нові проекти. Якщо такий мораторій запровадять в адміністративному порядку, то його важко буде оскаржити в суді.

Податкові пільги чисту енергію. Очікується, що за нової адміністрації міністерство фінансів перегляне правила про те, які проекти та компанії мають право на пільги, щоб їх було складніше отримати.

Вугільні електростанції. Обраний президент неодноразово обіцяв припинити дію правил, які заохочують до закриття вугільних електростанцій. За його словами, зростання попиту означає, що США необхідно будувати більше установок, а не закривати їх. Трамп також натякав на перспективу застосування надзвичайних заходів щодо прискорення будівництва нових станцій.

"Щоб домогтися швидкого зниження витрат на енергію, я оголошу надзвичайний стан у країні, щоб ми могли значно збільшити виробництво, генерацію та постачання енергії", - казав він на серпневому мітингу у Мічигані.

Як підходи Трампа оцінюють міжнародні експерти

Трамп відомий своїм скепсисом у питаннях клімату, обіцянками стимулювати видобуток викопного палива та обмежити витрати на "зелену економіку". Він називав зміну клімату "великим обманом", негативно відгукувався про вітроенергетику та електромобілі. Його повернення до Білого дому становить серйозну загрозу для планети, якщо підірве зусилля щодо стримування глобального потепління, попереджають міжнародні експерти.

"Обрання людини, яка заперечує клімат, є надзвичайно небезпечним", - каже Білл Гер, старший науковий співробітник Climate Analytics (неурядова організація в Берліні). На його думку, мета Паризької конференції запобігти глобальному потеплінню більш ніж на 1,5 градуса нині видається менш досяжною.

Політика Трампа ймовірно стане темою закулісних обговорень на кліматичній конференції COP29, яка цього тижня стартує в Баку. Особливо перспектива погіршення відносин із іншими великими джерелами викидів вуглецю, такими як Китай.

"Країна та світ можуть очікувати, що нова адміністрація Трампа завдасть нищівного удару по глобальній кліматичній дипломатії", - підкреслила Рейчел Клітус, директор з політики в Union of Concerned Scientists.

У попередній термін Трампу знадобилося кілька місяців, щоб вивести США з Паризької угоди. Тоді здавалося, що угода взагалі може зруйнуватися. Але країнам вдалося уникнути цієї долі, перш ніж Джо Байден повернувся в угоду. І є певний оптимізм щодо того, що "зелений перехід" - не те, що Трапм здатний навернути назад, пише The Guardian.

Сьогоднішній контекст дуже відрізняється від 2016 року, пояснює гендиректорка Європейського кліматичного фонду та ключовий архітектор Паризької угоди Лоренс Тубіана.

"За глобальним переходом стоїть потужний економічний імпульс, який США очолили і отримали користь, але тепер ризикують втратити. Руйнівні втрати від недавніх ураганів стали похмурим нагадуванням про те, що всі американці страждають від погіршення зміни клімату", - зазначила вона.

Незалежно від того, що говорить Трамп, перехід на чисту енергію не можна зупинити і Америка не поверне назад, упевнена колишня радниця Байдена з питань клімату Джина Маккарті. За її словами, коаліція стурбованих штатів "Америка - усі разом" має двопартійну підтримку та готова просувати кліматичні амбіції.

Екологічні групи всередині США спробують об'єднати демократів та деяких республіканців, щоб протистояти намірам Трампа в галузі ослаблення правил для вугільних електростанцій, автопрому та буріння свердловин.

"Президент Трамп зіткнеться із двопартійною стіною опозиції, якщо спробує скасувати стимули для чистої енергії", - вважає Ден Лашоф, директор Інституту світових ресурсів

Що означають плани Трампа в енергетиці для Європи

Європейські політики витратили місяці на підготовку до можливого повернення Трампа до Білого дому. Але ніхто досі не знає, як розгортатиметься "перезапуск шоу Трампа", зокрема у питаннях енергетики, зазначає Politico.

Енергетична політика "бури, крихітко, бури" з обіцянкою наростити видобуток нафти та газу та збільшити експорт обнадіює промисловість. Незважаючи на те, що американський експорт природного газу досяг рекордного рівня торік, Трамп хоче скасувати мораторій на нові проекти ЗПГ. І в такий спосіб зняти обмеження, що створює невизначеність для європейського ринку.

Деякі в його таборі хочуть, щоб він скасував закон про зниження інфляції (IRA), який виділяє понад 500 млрд доларів на чисті технології, зелений водень та відновлювані джерела. Але ця програма створила робочі місця в ключових штатах і відвернула бізнес від Європи, завдяки чому США випередили її у вітровій, сонячній енергетиці та розвитку галузі електромобілів.

Скасування закону може стати благом для Європейського Союзу, оскільки Брюссель націлюється на конкуренцію із Брюсселем. На відміну від кліматичного аспекту.

Згідно з прогнозами, за адміністрації Трампа темпи "зеленого переходу" швидше сповільняться, ніж прискоряться. Оскільки на США припадає понад 10% світових викидів, будь-яка зміна цієї політики матиме глобальні наслідки. Занадто "нагріта планета" означає більше природних катастроф, у тому числі в Європі.

Фінансування дій щодо боротьби зі зміною клімату у бідних країнах стане гарячою темою на COP29 у Баку. Багато хто сподівається, що з перемогою Трампа активізується саме ЄС, який заповнить вакуум лідерства. Але без підтримки США таких необхідних реформ для вирішення проблем у країнах, що розвиваються, обтяжених боргами, буде складно знайти кошти для відмови від викопного палива.

Стратегія Європейського Союзу щодо подолання цих наслідків повинна мати три основи: глобальні кліматичні дії; енергетична політика та конкурентоспроможність; інвестиції у чисті технології. На щастя, цей підхід багато в чому збігається із його власними інтересами, зазначає аналітичний центр Bruegel (Брюссель, Бельгія).

У відповідь на можливий вихід США з Паризької угоди, Євросоюз має просувати свою програму декарбонізації, подаючи приклад на глобальному рівні. Це підвищить економічну конкурентоспроможність та відкриє можливості експорту чистих технологій.

Дональд Трамп прагне зробити США не просто "енергетично незалежними", а й "енергетично домінуючими". Він обіцяє за рік удвічі знизити ціни на газ та електроенергію. Це збільшить розрив у цінах на енергоносії між США та Європою, що ще більше підірве конкурентоспроможність ЄС. Проте структурним вирішенням проблеми високих цін на європейському ринку все одно залишається "зелений перехід", який треба прискорити.

При підготовці тексту використовувалися публікації Bloomberg, The Guardian, Politico та аналітичного центру Bruegel.