Як і для чого обрізати герань навесні: ви будете здивовані результатом

Якщо ви хочете, щоб герань влітку пишно цвіла, то саме зараз, навесні, час її обрізати. Весняне обрізання пеларгонії – це максимально вигідний внесок у її майбутнє цвітіння. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Навіщо обрізати герань навесні

Пеларгонія походить з півдня і дуже любить сонце. Взимку через нестачу сонця рослини витягуються та лисіють. Таке сумне явище помічали, напевно, всі на своїх підвіконнях.

Сама собою, без втручання, ситуація не виправиться. Звісно, нові пагони з молодими листочками обов'язково виростуть знову. Але будуть рости на верхівках рослини. Щоб зробити з герані пишний квітучий кущик, її потрібно обов'язково обрізати навесні під пеньок.

Коли обрізати пеларгонію

Головний критерій у виборі часу для обрізання рослини – це достатність освітлення. Якщо обрізати пеларгонію, коли сонця ще мало, пагони знову виростуть витягнутими, а не купчастими. Якщо обрізати пеларгонію пізно, то й цвітіння настане пізніше.

Фахівці вважають найкращим часом для обрізання герані другу половину лютого – першу половину березня.

Чи може герань загинути після обрізання навесні

Пеларгонії добре реагують на обрізання. Єдина загроза – це загнивання коріння. Це може статися через те, що під час весняного обрізання треба зрізати більшу частину листя і через це герані просто нічим буде випаровувати вологу.

Тому важливо після обрізання поливати герань якомога менше. Спочатку змочувати верхній шар ґрунту в горщику, потім поступово збільшувати об'єм води, орієнтуючись на вагу горщика, швидкість просихання ґрунту та кількість нових листочків.

Як обрізати пеларгонію навесні

Фахівці радять обрізати герань під пеньок і використовувати для цього формулу "5 вузлів". У чому її суть?

Подивіться на стебла герані та знайдіть на них вузли – місця, звідки росте лист. На вигляд це "смужки", часто з сухими лусочками. Під такою смужкою є одна спляча брунька, готова стати новим пагоном.

Потрібно обрізати герань, залишивши на кожній "основній" гілці приблизно 5 вузлів знизу. Таким чином отримуємо "пеньки", яких достатньо для щільного кущика. Можна імпровізувати, орієнтуючись на розмір пенька: якщо 5 вузлів – це мало, можна залишити більше. Але цих 5 вузлів цілком достатньо, щоб отримати зелений, пухнастий кущик, навіть з ризиком того, що частина бруньок так і не прокинеться.