Українці досі не вміють рахувати власні гроші — це одна із причин їхньої бідності та процвітання шахраїв Актуально

«Людина йде до першого-ліпшого обмінника, що трапляється на очі, без перевірки його легальності, порівняння курсів, з’ясування наявності комісій, не замовивши потрібної суми заздалегідь — це майже нескінченний перелік помилок і втрат внаслідок фінансової неграмотності», — навели приклад журналістам аналітики КИТ Group, одного з найбільших операторів ринку обміну валют в Україні.

Ситуацію погіршує те, що в українській культурі тривалий час узагалі не існувало уявлення про фінансове планування як норму. Це і є причиною низької фінансової грамотності, хоча такі знання можна здобути як у рамках сучасної шкільної програми, так і з безлічі доступних просвітницьких ресурсів держави, фінансових компаній і банків та їх професійних об’єднань.

Саме фінансова неграмотність робить українців особливо вразливими до шахрайських схем. Від Telegram-інвесторів із «нереальними прибутками» до розгалужених мереж з ознаками фінансових пірамід — шахраї майстерно користуються відсутністю у людей базових знань.

«Низька фінансова грамотність, з одного боку, призводить до відсутності довіри до традиційних інвестиційних інструментів, водночас стимулює розвиток тіньових схем і шахрайських організацій, які обіцяють надприбутки», — додають у КИТ Group. І наголошують: більшість таких схем легко розпізнати, якщо мати хоча б елементарне уявлення про ризики, реальну вартість грошей і способи перевірки фінансових інструментів.

На думку експертів, через фінансову неграмотність українці не вміють планувати витрати, а отже,— свої заощадження та інвестиції. Вони не розрізняють основні типи фінансових послуг, не вміють порівнювати умови кредитів чи депозитів, не розуміють, що таке інфляція, як вона з’їдає заощадження і чому валютний курс у Telegram — це не те саме, що в банку.

«Ринок акцій чи похідних інструментів — це просто terra incognita для пересічного українця через нерозвиненість цих ринків. Ані середньостатистична українська родина, ані система освіти майже не приділяють уваги формуванню базових фінансових навичок: як планувати власний бюджет, обліковувати витрати й заощаджувати гроші, як їх зберігати, що таке податки, як працюють кредити та депозити чи складніші інструменти збереження та інвестування», — навели приклади аналітики КИТ Group.

Хоча ситуація поступово змінюється на краще, зазначають журналісти: «Зростає попит на прості цифрові й онлайнові сервіси — зокрема мультиканальні платформи обміну, які прозоро та наочно пояснюють динаміку валютного курсу. Саме на таку прозорість і підвищення фінансової грамотності орієнтується і КИТ Group — компанія впроваджує елементи відкритої фінансової освіти у клієнтський сервіс: надає пояснення щодо змін курсу чи поради з вибору інструментів», — підкреслили аналітики компанії.

Як зазначають журналісти Oboz.ua, українські підлітки, за даними досліджень Національного банку України, мають лише початковий рівень фінансової грамотності, а серед дорослих ситуація не набагато краща: «Наслідки – відсутність заощаджень (а отже, і фінансова нестійкість), боргові пастки, велика кількість жертв шахрайських схем, низький рівень участі в інвестуванні тощо».