Чому жирафи мають довгі ноги: нове відкриття пояснило еволюційну загадку

Незвичайна будова жирафа виявилася результатом енергетичної вигоди. Завдяки довгим ногам ці тварини споживають менше енергії.

9b4865479c74ca99f4ed83c254c00f92_09.11.25

Жирафи — найвищі сухопутні тварини планети. Їхня довга шия здається очевидною еволюційною перевагою: саме вона допомагає діставатися до листя на верхівках акацій, недосяжного для інших травоїдних. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Це дало жирафам значну перевагу в африканських саванах — навіть у найсухіші періоди вони мають доступ до їжі. Однак така адаптація має високу ціну: серце цих тварин змушене працювати з величезним навантаженням, щоб піднімати кров на кілька метрів угору.

Про це повідомило видання Science Alert.

Тиск у серці дорослого жирафа перевищує 200 мм рт. ст. — це більш ніж удвічі вище, ніж у більшості ссавців. Виходить, що навіть уві сні серце жирафа витрачає більше енергії, ніж усе тіло сплячої людини. Але нове дослідження, опубліковане в журналі Journal of Experimental Biology, показало: не лише шия, а й довгі ноги відіграють ключову роль у його виживанні. Вони зменшують навантаження на серце, адже піднімають його ближче до голови, скорочуючи шлях кровообігу.

У межах досліду вчені створили модель гіпотетичної істоти під назвою «елаффе» — тварини з тілом великої антилопи, але з довгою шиєю жирафа. Мета — з’ясувати, як би змінювалися енергетичні витрати, якби ноги були коротшими. Результат вразив: така істота витрачала б близько 21% енергії на роботу серця, тоді як у справжнього жирафа цей показник становить лише 16%, а в людини — приблизно 6,7%.

Інакше кажучи, завдяки довгим ногам жираф економить до 5% енергії, отриманої з їжі — це еквівалент понад півтори тонни рослин на рік. Така економія може стати вирішальною в сухий сезон.

Як зазначає зоолог Грем Мітчелл у книзі «Як працюють жирафи», їхні предки спершу еволюційно «відростили» довгі ноги, а вже потім — довгу шию. Це пояснюється енергетично: ноги полегшують роботу серця, тоді як шия її ускладнює. Однак така будова має і недоліки: щоб напитися, жирафи змушені широко розставляти передні ноги, стаючи вразливими для левів. Саме під час пиття вони найчастіше гинуть від нападів хижаків.

Дослідники нагадують, що довжина шиї має фізіологічну межу. Для порівняння, у зауропода — гігантського динозавра з шиєю понад 8 метрів — тиск у серці мав би сягати 770 мм рт. ст., аби кров дійшла до мозку. Такий рівень просто неможливий для сталого життя.

Нагадаємо, у водах Антарктиди живуть крижані риби. Вони пристосувалися до екстремального холоду настільки, що їхні тіла не замерзають навіть у воді нижче нуля.