Як пластик потрапляє в їжу та впливає на наше здоров’я — невидима небезпека на кухні

Зручність із побічними ефектами

Пластик став символом сучасного життя. Він легкий, дешевий, зручний та всюдисущий:

• упаковання для продуктів,
• кухонні інструменти,
• антипригарний посуд,
• контейнери для зберігання їжі.

Але разом із комфортом у наше життя увійшла й масова хімічна експозиція. За даними міжнародної наукової бази, яку проаналізувало видання The Washington Post, існує понад 16 000 хімічних речовин, пов’язаних із пластиком. І що найтривожніше — понад 5 400 з них вважаються потенційно небезпечними для здоров’я людини.

Які хімікати потрапляють у нашу їжу

PFAS — «вічні хімікати»

Використовуються в антипригарних сковорідках, одноразовому посуді, «компостованих» тарілках і пакуванні. Вони майже не розкладаються, ні у природі, ні в організмі людини. Пов’язані з:

• раком нирок і яєчок,
• порушенням розвитку нервової системи,
• аутизмом і ADHD у дітей.

Фталати

Роблять пластик м’яким і гнучким. Саме тому вони масово присутні в упаковці та обладнанні для перероблювання їжі. У трьох чвертях продуктів із супермаркетів виявляють фталати, особливо в ультрапереробленій їжі. Пов’язані з:

• передчасними пологами,
• порушенням фертильності,
• гормональними збоями.

Бісфеноли (BPA, BPS, BPF)

Колись BPA був основним компонентом пластикових пляшок і внутрішнього покриття консервних банок. Сьогодні виробники часто пишуть «BPA-free», але це не завжди означає безпеку. Його виявляють у 79% протестованих продуктів, включно з консервами та напоями. Пов’язані з:

• ожирінням,
• діабетом,
• проблемами з репродуктивним здоров’ям.

Антипірени (вогнезахисні речовини)

Зазвичай використовуються в електроніці та меблях, але через перероблення пластику потрапляють і до кухонних виробів, зокрема у чорний пластиковий посуд. Можуть впливати на:

• рівень IQ у дітей,
• нейророзвиток.

Чому ми не можемо просто «уникнути» цих речовин

На відміну від ліків, хімічні добавки до пластику не проходять настільки суворий контроль. Ба більше, для понад 10 700 речовин взагалі немає достатніх даних, щоб оцінити їхню безпеку.

Понад 90% людей мають у крові чи сечі сліди цих хімікатів. І хоча кожна окрема речовина може бути «нижче норми», разом вони створюють коктейль ризиків. Ми ніколи не контактуємо з цими хімікатами поодинці. Ми постійно маємо справу з їхньою сумішшю.

Їжа як головне джерело ризику

Їжа та пакування — один із ключових шляхів потрапляння хімікатів у тіло. Пластик виділяє речовини під час нагрівання, а особливо активно за контакту з жирною чи кислою їжею. Ультраперероблені продукти містять найбільші концентрації

Як убезпечити себе

Експерти не закликають до паніки, але радять усвідомлені зміни:

• не нагрівати їжу у пластикових контейнерах
• замінювати пластик на скло, метал або кераміку
• рідше купувати ультраперероблені продукти
• готувати більше їжі вдома
• не довіряти сліпо написам «Eco» чи «BPA-free».

Пластик — це не лише сміття в океані. Це невидимий супутник нашого щоденного життя, який поступово впливає на здоров’я, гормони та майбутні покоління.

Сьогодні науковці все частіше говорять про необхідність жорсткішого регулювання хімічних речовин, адже зручність не повинна вартувати нам здоров’я. Те, що ми споживаємо у вигляді ліків, контролюється суворо. А те, що потрапляє у тіло у контакті з пластиком, — майже ні. І, можливо, саме з кухні починається нове, свідоміше, ставлення до себе та світу.