Підвищення зарплат-2026: хто став новим "середнім" класом в Україні

Рішенням уряду МЗП повинна збільшитись на 647 гривень брутто, до 8647 грн. І на 498 грн після вирахування податків, або до 6160 грн.

Зарплати в Україні: як нараховують бюджетникам

За даними Міністерства економіки і Державної служби статистики, всього в Україні у державному секторі (без урахування силового блоку) працює 2,6–2,8 мільйона людей. З них переважна більшість ті, чиї зарплати нараховують у відповідності з єдиною тарифною сіткою (ЄТС), і близько 240 тисяч осіб — держслужбовці та працівники місцевого самоврядування. Їх зарплати регулюються не ЄТС, а окремою нормативною базою.

Нагадаємо: єдина тарифна сітка має 25 розрядів, від найнижчого першого (прибиральниця, різнороб тощо) до найвищого 25-го (ректор національного вишу). Система розрахунків зарплат у бюджетній сфері складна. До посадового окладу, який є постійним для кожного розряду ЄТС, додаються різні надбавки: за вислугу років, інтенсивність і престижність професії, доплати, премії тощо. У підсумку може набігти сума, яка вдвічі і більше перевищує оклад.

Оклад найнижчого 1 розряду, відповідно до постанови Кабміну №4 від 2 січня 2026 року, становить лише 3470 грн, від 1 січня 2026 року він збільшився на 275 грн. Далі оклади зростають шляхом множення на коефіцієнт підвищення. Наприклад, для 2 розряду коефіцієнт дорівнює 1,09, для 10-го — 1,82, для 20-го — 3,63 і для найвищого 25-го — 4,51.

Для наочності об’єднаємо всі 25 розрядів ЄТС у три групи: низькооплачувані з окладами, набагато меншими за МЗП (1–12 розряди), оклади середні (13–18 розряди) і високі (19–25 розряди).

• Перша група найчисельніша, назвемо її «Масовий сектор» (1–12 розряди), це основа бюджетної сфери. Сюди входять не лише технічний персонал (прибиральниці, гардеробники), а й молодий вчитель, медсестра, фельдшер, бібліотекар, вихователь дитсадка. Оціночна кількість 1,8–2 млн осіб. Частка приблизно 70–75% від усіх цивільних бюджетників.

Це саме та категорія, де панує «зрівнялівка». Майже два мільйони людей отримують доплату до мінімалки або перебувають у межах 1–2 тисяч грн над нею. Для бюджету це найбільша стаття витрат на зарплати, і саме через таку кількість людей державі важко підняти оклад 1 розряду навіть на 500 грн, бо сумарно це виливається в мільярдні витрати щомісяця. Після підвищення мінімальної зарплати їхні заробітки збільшаться на 647 грн за рахунок зростання МЗП. У освітян, медиків і соціальних працівників підвищення буде більшим, про це далі.

• Друга група «Досвідчені фахівці» (13–18 розряди). Це вчителі і лікарі першої і вищої категорії, науковці середньої ланки, від наукового до головного співробітника, провідні митці. Оцінкова кількість 450–550 тисяч осіб, частка приблизно 18–20%. Це середній клас бюджетної сфери. Зарплати побільшають на 624 грн для 13 розряду, на 665 для 14 розряду і на 894 грн для 18 розряду. Йдеться про бібліотекарів, архіваріусів, методистів, інженерів, бухгалтерів, артистів і так далі.
• Третя група «Керівники та наука» (19–25 розряди). До неї входять завідувачі відділень лікарень, директори шкіл, професори, ректори, академіки і члени-кореспонденти Академії наук України. Оцінкова кількість: 100–150 тисяч осіб, частка: приблизно 5–7%. Це найменша група. Саме тут ЄТС працює більш-менш адекватно, створюючи дистанцію від мінімалки, але навіть ці цифри програють ринковим зарплатам топ-менеджменту в приватному бізнесі.

Від січня 2026 року базовий оклад у 19 розряду підвищився на 940 грн (до 11867 грн), мінімальна зарплата (оклад+20% надбавок) — на 1128 грн (до 14240 грн), максимальна зарплата (оклад+80% надбавок) — на 1692 грн (до 21360 грн). Для 25 розряду мінімальне підвищення буде на 1241 грн (до15650 грн), а максимальне з урахуванням усіх надбавок (110% окладу) — на 2607 грн, до 32865 грн.

Трійка незамінних: вчителі, медики і соціальні менеджери

Втім, держава зробила виняток для фахівців-бюджетників у трьох галузях: це освітяни, медики і соціальні менеджери. У них зарплати зростуть набагато більше, ніж у середньому по бюджетній сфері.

Підвищення зарплат освітянам

В Україні, за статистикою, понад 400 тисяч працівнгиків освіти. Згідно з постановою Кабміну №1749, посадові оклади викладачів зросли на 30% за рахунок нового базового тарифу ЄТС та спеціального коефіцієнта. Також додалася фіксована доплата «за стійкість» у 2600 грн (у прифронтовій зоні 5200 грн). Зростання стосується: вчителів шкіл, гімназій, ліцеїв, вихователів дитячих садків, викладачів закладів професіонально-технічної та фахової передвищої освіти, педагогів позашкільної освіти (гуртки, секції), викладачів вищих навчальних закладів. Тепер мінімальна зарплата вчителя-початківця (10 розряд) — 15800 грн брутто (12200 грн на руки, або +4100 грн у порівнянні з 2025 роком), зарплата вчителя вищої категорії (14 розряд, таких, до речі 47%) — 32000 грн, у прифронтовій зоні — 35000 грн (на руки після податків 25–27 тис. грн, це більше ніж торік відповідно на 6200 та 8200 грн).

Для викладачів вишів зарплати зросли так: асистент без наукового ступеня (16 розряд) — до 13500 грн (+3400 грн), професор доктор наук (20 розряд) — до 33200 грн (+6900 грн).

Підвищення зарплат медикам

Тих, хто рятує здоров’я людей, налічується майже пів мільйона. З них лікарів близько 100 тисяч, фельдшерів і медсестер — 270 тисяч, молодшого персоналу (колишні санітарки, тепер молодші медсестри і медбрати) — ще до 130 тис. У медпрацівників приріст зарплат найбільший. Уряд відмовився від розрахунків через коефіцієнти ЄТС і встановив для лікарів мінімальну фіксовану планку у 35000 грн брутто за повного навантаження (ставка). На руки не менше 26950 грн (+11550 грн). Для середнього персоналу (медсестри, фельдшери) — не менше 25000 грн, на руки 19250 грн (+8855 грн). Для молодшого персоналу — не менше 15000 грн, на руки 11500 грн (+3400 грн). Для медиків у зонах можливих бойових дій, мінімальна планка ще вища: лікар — 40 тис. грн брутто, медсестра — 30 тис. грн.

Для забезпечення такого приросту зарплат держава суттєво збільшила тарифи на медичні послуги (фінансуються з держбюджету через Національну службу здоров’я України — Авт.), тепер навіть районні лікарні мають фінансовий ресурс завдяки принципу «гроші ходять за пацієнтом».

Підвищення зарплат соціальним менеджерам

Це порівняно нова категорія працівників у системі соціального захисту України, для яких уряд запровадив безпрецедентний коефіцієнт 2,5 до посадових окладів. Очікується, що їх буде понад 50 тис. осіб, наразі є майже 40 тис. Соціальні менеджери — це не держслужбовці в кабінетах управлінь соцзахисту, а фахівці, котрі працюють «у полі»: територіальних центрах соціального обслуговування, в центрах життєстійкості, реабілітаційних закладах. Основне навантаження з реабілітації ветеранів лягає саме на цих спеціалістів, тому й такі високі зарплати. Наприклад, якщо до центру приходить ветеран з пораненням, менеджер складає для нього покрокову дорожню карту: де отримати протезування, як перевчитися на нову професію, де знайти психологічну підтримку для родини. А також координує його взаємодію з лікарнями, центрами зайнятості тощо. Крім того, ці фахівці допомагатимуть внутрішньо переміщеним особам, особам з інвалідністю, літнім людям. Соціальний менеджер (15 розряд) тепер отримує 20600 грн брутто (до 2026 року було 8243 грн).

Чому одним густо, іншим майже пусто

Підрахунки показують: значне підвищення зарплат буде менше ніж у мільйона бюджетників, або у 38-40%. Всі інші отримають від 600 до 900 грн.

Як пояснив нам експерт Економічного дискусійного клубу заслужений економіст України Олег Пендзин, держава, на жаль, не може в умовах війни однаково значно підняти зарплати всім своїм працівникам, які фінансуються за рахунок держбюджету.

«Почали з найнеобхідніших для суспільства професій, це лікарі і вчителі, аби залучити у ці галузі молоді кадри і втримати тих, хто має досвід. У них справді зарплати стали набагато більшими — аналізує Олег Пендзин. — Що стосується високих зарплат соціальних менеджерів — це також необхідний крок, бо у нас дуже багато ветеранів-інвалідів, яким потрібна допомога у реабілітації. Решті бюджетників — наука, культура, технічний персонал тощо підвищили незначно. Фактично вони й надалі змушені самі виживати за рахунок додаткових заробітків або отримувати субсидії та допомоги».

На думку експерта, це підвищення зарплат у бюджетній сфері не останнє. І наступного разу у першій черзі мають бути ті, хто поки отримав від держави найменше.